Ухвала суду № 4217488, 20.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“20” травня2009р.                                                                                                 №К-7949/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Федоров М.О.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005 р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р.

у справі №2-7/5812-2005

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Капітал-Регістр»

до                               Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про                             визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Крим-Капітал-Регістр»» (далі по тексту – позивач, ТОВ ««Крим-Капітал-Регістр»») звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі по тексту – відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0020012301/0 від 29.12.2004 р. та №0020012301/1 від 18.03.2005 р.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005р. у справі №2-7/5812-2005 (суддя Дугаренко О.В.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. (головуючий суддя – Черткова І.В., судді Голик В.С., Фенько Т.П.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0020012301/0 від 29.12.2004 р. та №0020012301/1 від 18.03.2005 р.

ДПІ у м. Сімферополі, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. у справі №2-7/5812-2005, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Сімферополі підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2004р. ДПІ у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення №0020012301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 340 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Сімферополі на підставі акту «Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» за період з 01.04.2002 р. по 30.06.2004 р.» від 27.12.2004р. №186/23-6/23891763 (далі по тексту - Акт перевірки).

За наслідком оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення – рішення в адміністративному порядку до ДПІ у м. Сімферополі, останнім прийнято рішення про залишення без задоволення скарги позивача та податкове повідомлення – рішення №0020012301/1 від 18.03.2005 р., яким залишено без змін податкове повідомлення – рішення №0020012301/0 від 29.12.2004 р.

Відповідно до висновків Акту перевірки, в порушення вимог п. 3 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності по ставці 6%, не зареєструвався платником податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій правомірно не погодилися з вказаними висновками Акту перевірки з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Пунктом 9 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 р. за №110, якщо юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, або інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а також фізичні особи, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницького відповідно до законодавства, зобов'язані відповідно до чинного законодавства зареєструватися як платник податку на додану вартість, але не зареєструвалися протягом строків, визначених законодавством, то органи державної податкової служби застосовують санкції, передбачені ст. 15 Указу Президента України від 07.08.1998 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподатковуванні» (зі змінами й доповненнями).

Тобто, вказаною правовою нормою передбачена відповідальність особи, що зобов'язана була зареєструватися платником податку на додану вартість у визначений законодавством строк, але не здійснила такої реєстрації.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок на додаткову вартість» (у редакції чинній на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень), платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте як п. 3.2.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.

Як встановлено матеріалами справи, у відповідності до статутних документів ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» є суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів України, а саме – реєстраторську діяльність.

Статтею 2 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» передбачено, що ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Таким чином, оскільки позивач є суб’єктом підприємницької діяльності, що здійснює реєстраторську діяльність на ринку цінних паперів України, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що у нього не можуть виникнути зобов’язання по сплаті податку на додану вартість, а тому і відсутні підстави для реєстрації платником вказаного податку.

За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку відносно безпідставності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції зроблених у відповідності з вищевказаними нормами права, а прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Підстав для скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. у справі №2-7/5812-2005 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. у справі №2-7/5812-2005 відхилити.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-19.04.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. у справі №2-7/5812-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)М.І. Костенко(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. Степашко(підпис)М.О. ФедоровЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар