Постанова № 41802507, 17.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа № 876/12071/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

01.11.2012 року приватне підприємство «Рембудсервіс-Газ» (надалі - ПП «Рембудсервіс-Газ», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську в даний час Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 10.09.2012 року за №№0001052201, 0001062201; від 19.12.2012 року за №№0001272203, 0001282203; від 14.03.2013 року за №0000192203.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у серпні, листопаді-грудні 2012 року та лютому 2013 року податковим органом були проведені дві документальні позапланові невиїзні перевірки та позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення (декларування), повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток за операціями, проведеними з ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг» за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» та ПП «Імпел» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, а також з питань правильності декларування податку на прибуток за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірок державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську) складені акти від 23.08.2012 року за №6392/22-1/34077652, від 06.12.2012 року за №11620/22-3/34077652 та від 01.03.2013 року за №1557/22-3/34077652, відповідно. Разом з тим, на думку позивача, у ході вказаних перевірок приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» безпідставно та протиправно, всупереч норм податкового та іншого законодавства, були зроблені висновки про заниження зобов'язань з: податку на прибуток підприємства за 2009 рік в сумі 172725,00 грн.; податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 138180,00 грн.; податку на прибуток за III квартал 2011 року в сумі 1643888,00 грн.; податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 305100,00 грн.; податку на прибуток за 2011 рік в сумі 186478,00 грн. Крім того, податковим органом в порушенням положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неправомірно встановлено, що позивачем здійснені нікчемні правочини з його контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг», ТОВ «Тетрабудсервіс» та ПП «Імпел», складено та прийнято до виконання документи за операціями, що порушують публічний порядок і суперечать законодавчим та нормативним актам..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю, оскільки висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи. Аргументи щодо нікчемності правочинів не можна брати до уваги, оскільки контрагенти позивача ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг», ТОВ «Тетрабудсервіс», та ПП «Імпел ЛТД» на момент укладення правочинів були зареєстровані в ЄДРПОУ як юридичні особи та перебували на обліку як платники податків. Вказані суб'єкти мали ліцензію на виконання будівельних робіт. Укладені угоди на поставку товарів, виконання будівельних робіт з будівництва відповідного газопроводу, систем газопостачання, водовідводу, каналізації оформленої відповідно до вимог закону, підписані сторонами та завіренні печатками виконання договорів, підтвердженні актами приймання виконаних будівельних робіт, виписками з банківських рахунків та платіжними дорученнями. Крім того, актами Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області від 30.04.2010 року за №06-21/08-08, від 03.02.2011 року Головного управління освіти і науки Івано-Франківської ОДА, довідкою Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 08.02.2012 року за №07/4 підтверджено вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися позивачем із його замовниками та порушень їх виконання не встановлено

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2013 року в справі №5011-76/16175-2012 задоволено позов ПП «Рембудсрвіс-Газ» до ТОВ «Тетрабудсервіс» про стягнення 12400,00 грн. боргу за господарськими операціями, що є предметом розгляду даної адміністративної справи. Відтак, відсутні докази, що позивач укладаючи договори діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Покликання маються на те, що відповідно до перевірки операцій позивача з ТОВ БК «Тайлінг», то основними підставами для формування валових витрат є фактичне понесення таких під час здійснення ним господарської діяльності та документальне їх підтвердження. Згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 притягнуто за фіктивне підприємництво. З його свідчень, реєстраційні документи ТОВ БК «Тайлінг» підписував за винагороду і такі передавав невстановленим слідством особам. Вирок набрав чинності.

Щодо операцій з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ПП «Імпел ЛТД», то мається акт ДПІ у Печерському районі про неможливість проведення перевірки ТОВ «Теплобудсервіс». З пояснення ОСОБА_2, який створював ТОВ, то таке зареєстрував за грошову винагороду, товариство є фіктивним. Жодних документів по операціях з позивачем не встановлено.

ПП «Імпел ЛТД» відсутнє за місцем знаходження. З пояснень керівника ОСОБА_3 необхідні документи представити не може, оскільки їх ніколи не готував. Відтак фактичне здійснення господарських операцій неможливе.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її частково аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено з матеріалів справи, що у серпні 2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями, проведеними з ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг» за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складений акт від 23.08.2012 року за №6392/22-1/34077652 (а.с. 15-23 т.1).

Перевіркою встановлені порушення підприємством пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року за №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2009 рік в сумі 172725,00 грн.; пункту 7.1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР внаслідок чого занижено сплату до бюджету податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 138180,00 грн. (а.с. 22 т.1).

За результатами перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську винесені податкові повідомлення-рішення від 10.09.2012 року за №0001062201, відповідно до якого позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 172725,00 грн., в тому числі, за основним платежем на 138180,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на 34545,00 грн. та за №0001052201, відповідно до якого збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 215907,00 грн., в тому числі, за основним платежем на 172725,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на 43182,00 грн. (35, 36 т.1).

У листопаді-грудні 2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ПП «Імпел ЛТД» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складений акт від 06.12.2012 року за №11620/22-3/34077652 (а.с. 43-58 т.2).

Перевіркою встановлені порушення частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України , статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-XIV, пунктів 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, а саме, здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийняття до виконання документи та складання документів на операції, що порушують публічний порядок і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам. Крім того, установлені порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 138.1.1, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 164388,00 грн.; пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2, пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, в результаті чого встановлено завищено задекларований податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 305100,00 грн. (а.с. 56 т.2).

За результатами перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську винесені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року за №0001272203, відповідно до якого позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на загальну суму 164388,00 грн. та за №0001282203, відповідно до якого збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 457651,00 грн., в тому числі, за основним платежем на 305100,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями на 152551,00 грн. (72, 73 т.2).

У лютому 2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правильності декларування податку на прибуток за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складений акт від 01.03.2013 року за №1557/22-3/34077652 (а.с. 64-78 т.3).

Перевіркою встановлені порушення підпункту 138.1.1, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 186478,00 грн. (78 т.3).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року за №0000192203, відповідно до якого позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на загальну суму 186478,00 грн. (а.с. 96 т.3).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (надалі - Закону № 168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.».

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкові повідомлення рішення від 19.12.2012 року за №№0001272203, 0001282203; від 14.03.2013 року за №0000192203 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а докази на підтвердження вищезазначених ППР не надано.

Що стосується податкових повідомлень-рішень: від 10.09.2012 року за №№0001052201, 0001062201, то колегія вбачає аргументованими доводи апелянта щодо їх правомірності виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається лист від 21.02.12 №152/7/08-017-2 ДПА в Івано-Франківській області, в якому повідомляється інформація про порушення податкового законодавства ПП «Рембудсерівс-Газ».

Зокрема, згідно матеріалів кримінальної справи №54-3023 відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, встановлено ознаки фіктивного підприємництва в діях ОСОБА_1, у зв'язку з чим відносно даної особи порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205 КК України.

ОСОБА_1 надав свідчення згідно яких реєстраційні документи ТОВ БК «Тайлінг» підписував за винагороду, а підписані реєстраційні документи передав невстановленим слідством особам для подальшого використання даного підприємства, коштів в статутний капітал даного підприємства не вносив, господарської діяльності від імені товариства не здійснював та нікого не уповноважував здійснювати таку діяльність. Таким чином, дані відображені в господарських та звітних документах ТОВ БК «Тайлінг» не відповідають фактичним даним, а фінансово-господарські документи підписані не уповноваженими особами.

З огляду на те, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва у кримінальній справі від 24.10.2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, даний вирок був оскаржений засудженим та залишений без змін Апеляційним судом м. Києва, відтак є підстави для твердження, що засновник не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю ТОВ «БК Тайлінг».

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задоволити частково.

Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі № 2а-3403/12/0970 в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 10.09.2012 року за №№0001052201, 0001062201 та в цій частині відмовити в позові про їх скасування.

Врешті постанову залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 24.11.2014 року