Рішення № 41777004, 04.11.2014, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/948/14-ц

Провадження № 2/499/485/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"04" листопада 2014 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Погорєлова І.В.

при секретарі - Іваницькій І.Р.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, в подальшому в якості співвідповідача до справи залучений ОСОБА_4. про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 26 серпня 2011 року між мною і ОСОБА_4 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж належної йому частини одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із: мех. току та ЗАВ-40 VІ, розташованого в АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 отримав внаслідок викупу майнових паїв. На підтвердження укладеного договору купівлі-продажу, того ж дня позивач повністю розрахувався з відповідачем за нерухоме майно, що підтверджується розпискою. При цьому ОСОБА_4 узяв на себе зобов'язання за декілька місяців отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно і оформити договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку.30 грудня 2011 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно і зареєстрував право власності в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про державну реєстрацію прав. Однак в подальшому позивач та відповідач ОСОБА_4 не змогли нотаріально оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна з вини відповідача Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. Це пов'язано з тим, що при ухваленні Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області рішення за № 107 від 30 листопада 2011 року «Про оформлення права власності на ? частку будівель та споруд: ? частку покритого і ? частку непокритого току, ЗАВ-40 з під'їзними путями, що викуплені на умовні паї гр. ОСОБА_4, розташованих за межами населеного пункту с. Бузинове та видачу свідоцтва» були допущені помилки. Частка ОСОБА_4 у вказаному майні визначена невірно. Замість ? частки у власність ОСОБА_4, а потім і мені перейшло 49/100 часток мех. току. З урахуванням існуючих розбіжностей між розміром часток, які вказані у свідоцтві про право власності на нерухоме майно і технічному паспорті нотаріус відмовився посвідчувати договір купівлі-продажу. ОСОБА_4 неодноразово звертався до відповідача з приводу внесення змін до рішення № 107 від 30.11.2011 року, але позитивного результату це не дало. За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, оскільки йому необхідно оформити право власності на це майно. У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, просив суд задовольнити заявлений позов, справу слухати за його відсутності.

Представник відповідача Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належними чином, направив до суду заяву в якій вказав, що не заперечує проти того, що вказане нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_4

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення,взявши до уваги визнання співвідповідачем позову, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

26 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений в усній формі договір купівлі-продажу належних ОСОБА_4 49/100 частин одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із: мех. току та ЗАВ-40 VІ, розташованого в АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 отримав внаслідок викупу майнових паїв.

Частина мех.току належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САЕ № 542365, виданого 30 грудня 2011 року, виконавчим комітетом Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області на підставі рішення Виконкому Бузинівської сільської ради за № 107 від 30 листопада 2011 року. Право власності на нерухоме майно зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 грудня 2011 року, реєстраційний номер 33756620.

Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Встановлену договором вартість майна позивач сплатив в повному обсязі відповідачу ОСОБА_4, що ним не заперечується.

Відповідач ОСОБА_4 передав позивачу у власність нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу та правовстановлюючі документи на нього.

Ці обставини свідчать про повне виконання сторонами договору купівлі-продажу.

Усі ці обставини відповідач ОСОБА_4 підтвердив та позов визнав, пояснивши, що ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна відбулося з вини відповідача Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. Це пов'язано з тим, що при ухваленні Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області рішення за № 107 від 30 листопада 2011 року «Про оформлення права власності на ? частку будівель та споруд: ? частку покритого і ? частку непокритого току, ЗАВ-40 з під'їзними путями, що викуплені на умовні паї гр. ОСОБА_4, розташованих за межами населеного пункту с. Бузинове та видачу свідоцтва» були допущені помилки. Частка ОСОБА_4 у вказаному майні визначена невірно. Замість ? частки у власність ОСОБА_4, а потім і мені перейшло 49/100 часток мех. току. З урахуванням існуючих розбіжностей між розміром часток, які вказані у свідоцтві про право власності на нерухоме майно і технічному паспорті нотаріус відмовився посвідчувати договір купівлі-продажу. Внаслідок саме цих обставин, відповідач ОСОБА_4 ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Представник Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області не заперечував проти того, що при прийнятті рішення за № 107 від 30 листопада 2011 року «Про оформлення права власності на ? частку будівель та споруд: ? частку покритого і ? частку непокритого току, ЗАВ-40 з під'їзними путями, було допущено помилки, внаслідок того, що не було враховано всі об'єкти, які були розміщені на території в зв'язку з відсутністю даних. При проведенні інвентаризації об'єктів було проведено уточнення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, внаслідок його відчуження відповідачем ОСОБА_4

Частиною 1 ст.214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує серед іншого питання про розподіл між сторонами судових витрат. Згідно ст.79 цього кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч.1 ст.88 ЦПК України), проте на прохання позивача суд не стягує з відповідача на його користь судові витрати, які поніс позивач.

Керуючись ст.ст. ст.ст.10,14,57,60,130,174,212,213 ЦПК України, ст.ст. 16,25,334,3292 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 49/100 частин одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із: мех.току та ЗАВ-40 VІ, розташованого в АДРЕСА_1.

Рішення є підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та внесення відповідних змін до технічної документації 49/100 частин одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із: мех.току та ЗАВ-40 VІ, розташованого в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяІ. В. Погорєлов