Ухвала суду № 41669451, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/17618/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Пилипчук Н.Г.

Рибченка Н.Г.

секретар судового засідання Волошин В.М.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 06.11.2014 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Авіаційна компанія „Дніпроавіа" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009

у справі № 2а-7288/08/4070

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія „Дніпроавіа"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Авіаційна компанія „Дніпроавіа" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство „Авіаційна компанія „Дніпроавіа") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень: № 0000348821/16484 від 23.05.2008; № 0000348821/1/26793 від 30.07.2007.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення: № 0000348821/16484 від 23.05.2008; № 0000348821/1/26793 від 30.07.2008, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування рішень № 0000348821/16484 від 23.05.2008; № 0000348821/1/26793 від 30.07.2007 , прийнято нове рішення яким відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2011 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08.09.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скасовуючи судове рішення касаційної інстанції Верховний Суд України виходив з того, що питання щодо правильності застосування судами положень ст. 250 Господарського кодексу України стосовно строків накладення адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері господарювання може бути вирішено, після встановлення моменту вчинення імпортної операції тобто моменту фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача за період з 17.03.2008 по 25.04.2008 з питань дотримання вимог валютного законодавства та складено акт № 142-08-03/1-01130549 від 12.05.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняті рішення: № 0000348821/16484 від 23.05.2008; №0000348821/1/26793 від 30.07.2007, якими нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21359, 99 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994, в частині дотримання термінів розрахунків за імпортними операціями за контрактами № 261 від 21.02.2007 з фірмою „Aero-Print Securities ltd" (пеня 2 318 грн.), № 110/141-2006 від 04.03.2006 з ВАТ „Гідромаш" (пеня 1 553 грн.) та № 32006 від 10.03.2006 з ТОВ „НТП „Техно-Пульсар" (пеня 17489 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ „НТП „Техно-Пульсар„ (Російська федерація) 10.03.2006 укладений зовнішньоекономічний контракт № 3-2006 на поставку авіатехнічного майна для забезпечення експлуатації літаків цивільної авіації.

На виконання вказаного контракту позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 22000 дол. США (112 110 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 24DN від 18.12.2006.

Докази, що підтверджують перетин товаром кордону України є рахунок ТОВ „НТП „Техно-Пульсар" №17 від 21.03.2007 з відміткою митниці від 02.04.2007 із зазначенням "під митним контролем".

В наступному оформлено відповідні вантажні митні декларації типу ІМ 40 №11003000/7/001109. Дата завершення оформлення ВМД 10.05.2007.

Між позивачем і фірмою „Aero-Print Securities ltd" ( Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) 21.02.2007 укладено контракт № 261 на поставку бланків абонементних авіаційних квитків.

Позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 4500 дол. США (22725 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №34 DN від 25.05.2007 та перетин товару кордону України за контрактом, підтверджується відміткою митниці від 27.09.2007 "під митним контролем".

Між позивачем і ВАТ „Гідромаш" (Російська федерація) 04.03.2006 укладено контракт №110/141-2006 на поставку частини шасі літака.

Позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 10250 дол. США (51762, 5 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №14 DN від 15.12.2006.

Докази, що підтверджують перетин товаром кордону України за контрактом є відмітка митниці від 26.03.2007 із зазначенням "під митним контролем".

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що норми ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України на порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом № 261 від 21.02.2007, за контрактом № 110/141-2006 від 04.03.2006, за контрактом № 3-2006 від 10.03.2006. При цьому суд вказав на протиправність застосування пені до позивача, оскільки штрафні (фінансові) санкції були застосовані поза межами річного строку їх застосування.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

Згідно з абзацом 14 статті 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону № 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними та обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки за змістом частини 1 статті 27 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа "Під митним контролем" з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Як встановлено судом першої інстанції, імпортований товар за контрактами за контрактом від 21.02.2007 № 261 з фірмою „Aero-Print Securities ltd" 27.09.2007, за контрактом від 04.03.2006 № 110/141-2006 з ВАТ „Гідромаш" 26.03.2007, за контрактом від 10.03.2006 № 3-2006 з ТОВ „НТП „Техно-Пульсар" 02.04.2007, що підтверджується відтиском штампа митниці "Під митним контролем" на товаросупровідних документах та свідчить про порушення позивачем законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюте", за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач протиправно застосував до позивача пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності після спливу законодавчо встановленого річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій за контрактом №110/141-2006 від 04.03.2006 з фірмою ВАТ „Гідромаш" та контрактом № 3-2006 від 10.03.2006 з фірмою ТОВ „НТП „Техно-Пульсар".

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Авіаційна компанія „Дніпроавіа" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 у справі № 2а-7288/08/4070 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Авіаційна компанія „Дніпроавіа" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2009 у справі № 2а-7288/08/4070 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 у справі № 2а-7288/08/4070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Н.Г. Пилипчук А.О. Рибченко