Постанова № 41632079, 28.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1570/6741/11

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності правочину з купівлі-продажу металопрокату, укладеного з контрагентом ТОВ «Диметра-Промтрейд», порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна у 2010 році та І кварталі 2011 року, по визнанню договорів-доручень з ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» договорами поворотної фінансової допомоги, а також щодо наявності простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області від 15 серпня 2011 року №0007252301, №0007262301, №0007272301 та №0007282301.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 06 грудня 2011 року ухвалено постанову про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН».

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області від 15 серпня 2011 року №0007252301, №0007262301, №0007272301 та №0007282301.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що кошти, отримані позивачем від ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» за договорами доручення помилково визнані перевіряючими поворотною фінансовою допомогою та доходом суми умовно нарахованих процентів на поворотну фінансову допомогу від цих товариств, оскільки на час перевірки вказані кошти станом на 01.01.2010р. рахувались як кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 36.1 «Розрахунки з покупцями», що виключає можливість їх використання підприємством позивача у своїй господарській діяльності. Суд не взяв до уваги посилання перевіряючих на акт ДПІ у Суворовському районі м.Одеси щодо перевірки ТОВ «Диметра-Промтрейд», відповідно до якого усі операції купівлі-продажу визнані такими, що мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», зазначивши, що позивачем виконано всі передбачені чинним законодавством умови щодо віднесення витрат по вказаних операціях до складу валових, а ПДВ - до складу податкового кредиту. Щодо висновків ДПІ про наявність у позивача простроченої заборгованості в іноземній валюті, то суд першої інстанції, не погодився з ними, так як договірні правовідносини, пов'язані з виконанням договору комісії та контракту №090302 від 02.03.2009р. між ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», ВАТ «Одеський коровай» та RG Grain Trade LLP, для позивача є припиненими з 18 вересня 2009 року, що встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2011р. у справі №19/158-10-4963, яке набрало законної сили. У зв'язку з цим, за висновками суду, у ДПІ у Ренійському районі Одеської області відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил валютного регулювання та валютного контролю, що виразилось у недекларуванні валютних цінностей, що знаходяться за кордоном.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ренійському районі Одеської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково вказано, що наявність кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку підприємства виключає можливість використання підприємством грошових коштів у господарській діяльності, оскільки цей факт навпаки підтверджує невиконання ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» умов договорів доручень. Використання грошових коштів отриманих на підставі договору доручення позивача з ТОВ «РТС Україна» на інші цілі підтверджується банківськими документами. Здійснення часткового повернення грошових коштів ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» довірителям підтверджує висновок про припинення договорів доручень, а за умовами зазначених договорів Довірена особа зобов'язана у разі відмови від виконання доручення здійснити повернення отриманих грошових коштів Довірителю на протязі 30 робочих днів з моменту повідомлення про відмову від виконання, тоді як станом на початок періоду, що перевірявся гроші повернуті не в повному обсязі. Апелянт вважає помилковим висновок суду про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат витрати згідно договірних відносин з ТОВ «Диметра-Промтрейд», посилаючись на те, що судом не надано відповідної правової оцінки інформації підприємства, на території якого розташоване ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», про проходження пропускного режиму, якою не підтверджено перетину прохідних меж державного підприємства «Ренійський морський торговий порт» автотранспорту з вантажем від ТОВ «Диметра-Промтрейд». Щодо договорів про відступлення права вимоги, то ДПІ зазначає, що вони не зареєстровані Українською Універсальною біржею та укладені раніше настання граничного терміну для проведення розрахунків; укладені з порушенням вимог валютного законодавства України договори відступлення права вимоги боргу та акт про залік однорідних зустрічних вимог не призвели до надходження валютної виручки на митну територію України жодному із учасників, задіяних у операціях з відвантаження ячменю ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» по експортному контракту.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Ренійському районі Одеської області від 27.05.2011р. №241, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 30.06.2011р. по 20.07.2011р. службовими особами відповідача було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» (код за ЄДРПОУ 22478794) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №265/23-22478794 від 27 липня 2011 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказано на порушення позивачем:

- п.1 ст.202, ст.629, ч.1, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, п.п.14.257 ст.14 Податкового кодексу України, п.п.1.22.1, п.1.22, ст.1, п.п.4.1.6, п.4.1. ст.4, п.11.3 ст.11, п.5.1., п.п.5.2.5, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3, п.п.5.5.1, п.5.5, п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3, п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1, п.7, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 53 723 грн. за перший квартал 2011 року та зменшені збитки на суму 270 782 грн.;

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого сума простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті у розмірі 337162,95 дол. США (2 699 596,31 грн.) на митну територію не надійшла;

- ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в результаті чого порушені строки декларування валютних цінностей та іншого майна у 2010 році та 1 кварталі 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ренійському районі Одеської області 15 серпня 2011 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0007252301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 53738 грн. (в тому числі: за основним платежем - 53723 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 грн.);

- №0007262301, яким ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 270782 грн.;

- №0007272301, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1930211,36 грн.;

- №0007282301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 850 грн.

Перевіряючи законність постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2011р. в частині визначення ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» грошових зобов'язань з податку на прибуток податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2011р. №0007252301 та №0007262301 колегія суддів приходить до наступного.

Актом перевірки зафіксовано, що у позивача станом на 01.01.2010р. наявна кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 36.1 «Розрахунки з покупцями», а саме: в сумі 7507466,32 грн. по клієнту ТОВ «РТС Україна», за договором доручення від 25.08.2009р. №С25/08-11 на укладання договорів купівлі-продажу пшениці 5 класу; в сумі 82900 грн. по клієнту ТОВ «ДСЛ Україна», за договором доручення від 26.10.2009р. №1 на укладання договорів купівлі-продажу пшениці 5 класу.

Терміни дії обох договорів, відповідно додаткових угод, продовжувалися до 31.12.2011р.

У перевіреному періоді за договором доручення, укладеному між позивачем та ТОВ «РТС Україна» здійснювалися операції з повернення грошових коштів ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна», отриманих у періоді, який був охоплений попередньою перевіркою. Операцій щодо виконання дій з предмету договору позивачем та отримання за це винагороди, передбаченої договором, у періоді, який охоплений даною перевіркою, не встановлено. На кінець перевіреного періоду (станом на 01.04.2011р.) кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «РТС Україна» склала 4638166,32 грн. та перед ТОВ «ДСЛ Україна» в сумі 110400 грн.

Відповідно до п.2.1.5. вказаних договорів, Довірена особа зобов'язана у разі відмови від виконання доручення, здійснити повернення отриманих грошових коштів Довірителю на протязі 30 робочих днів з моменту повідомлення про відмову від виконання. Фактично станом на початок перевірки, гроші повернуті не в повному обсязі та складають від загальної суми договорів: по ТОВ «РТС Україна» - 10, 6%, по ТОВ «ДСЛ Україна» - 44 %.

Перевіряючими не встановлені операції щодо зберігання та наявності залишків отриманих коштів на розрахункових рахунках позивача, також отримані за вищевказаними договорами кошти не направлялись на виконання доручення, а використовувались на особисті потреби підприємства. Враховуючи, що підприємство позивача використовувало вказані кошти не за цільовим призначенням довірителів, а у своєму власному господарському обігу, перевіряючі дійшли висновку, що в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство позивача не включило до складу валового доходу суму одержаних коштів, використаних у власній господарській діяльності, яка була розцінена як фінансова допомога.

Під час перевірки позивачем були надані податковому органу пояснення, що припинення виконання умов договорів пов'язано з веденням режиму квотування експорту сільськогосподарської продукції, тому після узгодження між сторонами питань подальших дій у зв'язку з відсутністю у довірителя потреби у сільгосппродукції, яку він планував експортувати, і частковим скасуванням доручення, грошові кошти по мірі можливості частково поверталися довірителю.

У зв'язку з цим ДПІ у Ренійському районі Одеської області дійшла висновку, що визнання відсутності потреби у заходах по складанню договорів купівлі-продажу пшениці, що доручалося зробити довіреній особі ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» Довірителям, і при цьому не повернення певної суми заборгованості за даними договорами, що передбачено умовами договорів є підставою для визнання таких договорів доручень удаваними (нікчемними), які приховують по суті договори фінансової допомоги. Перевіркою визнані доходом суми умовно нарахованих процентів на поворотну фінансову допомогу від ТОВ «РТС Україна» (кредиторську заборгованість) в сумі 698996 грн. та від ТОВ «ДСЛ Україна» в сумі 11776 грн. Також, визнано доходом у перевіреному періоді суму отриманих від ТОВ «ДСЛ Україна» грошових коштів за вказаним договором в якості поворотної фінансової допомоги в сумі 27500 грн., у зв'язку з тим, що ТОВ «ДСЛ Україна» не є платником податку на прибуток.

В оскаржуваній постанові Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про помилковість визнання податковим органом отриманих від ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» коштів за договорами доручення поворотною фінансовою допомогою, обґрунтовуючи свою позицію лише тим, що на час перевірки вказані кошти станом на 01.01.2010р. рахувались як кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 36.1 «Розрахунки з покупцями», що виключає можливість їх використання товариством у своїй господарській діяльності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що перебування отриманих від ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» коштів на рахунках позивача як кредиторської заборгованості навпаки підтверджує невиконання ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» умов договорів доручень. Більше того, використання грошових коштів отриманих на підставі договорів доручень на інші цілі підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими документами.

Відповідно до даних попередньої перевірки, яка була проведена ДПІ у Ренійському районі Одеської області за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та оформлена актом від 27.04.2010р. №129/23-22478794, були встановлені операції з покупки валюти за рахунок коштів, отриманих відповідно договору-доручення ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» від ТОВ «РТС Україна» у національній валюті (платіжні доручення №620 від 27.08.2009р. на суму 590000 грн., №659 від 01.09.2009р. на суму 2115000 грн., №660 від 01.09.2009р. на суму 100000 грн. №371 від 01.09.2009р. на суму 12100 грн., №787 від 23.09.2009р. на суму 5192000 грн., №788 від 23.09.2009р. на суму 40000 грн.), на загальну суму 95677,38 дол. США. Валютні кошти були використані на погашення заборгованості по валютному кредитному договору з нерезидентом Softer Trade S.A., Республіка Панама.

Операцій, які б підтверджували виконання умов договорів доручення ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» та отримання за це винагороди, передбаченої договорами, перевіркою не встановлено і позивачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не доведено.

У зв'язку з введенням режиму квотування сільськогосподарської продукції фактично ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» відмовились від укладених договорів-доручень з позивачем. Здійснення операцій з часткового повернення грошових коштів ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», на думку колегії суддів, підтверджує висновок про припинення договорів доручень.

Відповідно до ч.1 ст.1008 Цивільного кодексу України договір-доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або довіреного від договору.

Пунктом 3 статті 1008 ЦК України передбачено, що якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не визначений договором.

Відповідно до вимог пункту 2.1.5 обох договорів Довірена особа зобов'язана у разі відмови від виконання доручення, здійснити повернення отриманих грошових коштів Довірителю на протязі 30 робочих днів з моменту повідомлення про відмову від виконання.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що фактично гроші повернуті не в повному обсязі та складають від загальної суми договорів ТОВ «РТС Україна» - 10,6% та ТОВ «ДСЛ Україна» - 44%.

Пунктом 2.2 Договорів у Повіреного передбачені права щодо відмови від виконання доручення, якщо це викликане неможливістю виконання, порушення Довірителем договору або за іншими підставами, терміново повідомити про це Довірителя. Також Повірений має право відступити від цих вказівок в разі настання обставин непереборної сили, коли по обставинам справи це необхідно в інтересах Довірителя.

Пунктом 2.4 Договорів передбачені права Довірителя, в тому числі право на відкликання свого доручення, письмово повідомивши Повіреного не пізніше, ніж за 2 місяці до припинення договору.

В матеріалах справи відсутні письмові повідомлення щодо припинення договорів-доручень з боку Довірителів, або з боку Повіреного. Не надано таких письмових повідомлень і під час проведення податковим органом перевірки.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими висновки податкового органу, що отримані згідно договорів доручень грошові кошти не переходять у власність ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» і повинні бути використанні на цілі, вказані у договорах-доручення, тобто до моменту використання за цільовим призначенням від імені та за дорученням Довірителя вони знаходяться на відповідальному зберіганні у повіреної особи.

Більше того, операцій щодо зберігання та наявності залишків отриманих коштів на розрахункових поточних рахунках ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» перевіркою не встановлено, що також свідчить про використання цих коштів позивачем на власні цілі.

Судом першої інстанції не взято до уваги доводи відповідача, що господарська діяльність товариства «РЕНІ-ЛАЙН» здійснювалась за рахунок коштів третіх осіб, тобто проводились операції, які для підприємства не були пов'язані з понесенням грошових, матеріальних та нематеріальних витрат, тобто були для платника безкоштовними.

Відповідно до п.1.22.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плата за користування такими коштами.

Згідно п.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки встановлено, що позивач використав кошти, отримані від довірителів згідно договорів доручення, у власному господарському обігу, а не за цільовим призначенням довірителів, ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включило до складу валового доходу суму одержаних коштів, використаних у власній господарській діяльності.

Пунктом 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону до складу валових доходів включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Якщо особа, що надає поворотну фінансову допомогу, є платником податку на прибуток на загальних підставах, а сума фінансової допомоги на кінець звітного періоду ще їй не повернута платником податку на прибуток - отримувачем фінансової допомоги, то відповідно до вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та з врахуванням вимог ч.5 п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього ж Закону, платник податку на прибуток - отримувач фінансової допомоги повинний включити до складу валових доходів суму умовно нарахованих процентів на суму такої неповернутої фінансової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, та на підставі вимог ст.192, п.1 ст.202, п.1 та п.5 ст.203, п.1 та п.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст. 228, 235, 626, 629 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає, що перевіркою зроблено правильний висновок, що визнання відсутності потреби у заходах по складанню договорів купівлі-продажу пшениці, що доручалося зробити довіреній особі товариству «РЕНІ-ЛАЙН» товариствами «РТС Україна» та «ДСЛ Україна» і, при цьому, не повернення певної суми заборгованості за даними договорами, що передбачено вищенаведеними пунктами Договорів, є підставою для визнання договорів-доручень удаваними (нікчемними), які приховують по суті договори фінансової допомоги.

А відтак, правочини за даними договорами перевіркою обґрунтовано визнані, як договори про отримання фінансової допомоги, до якої застосовуються вимоги ч.5 п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України.

Щодо зменшення підприємству позивача податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 4281,67 грн. та валових витрат на суму 21408,35 грн. за придбані у ТОВ «Диметра-Промтрейд» товари за договором купівлі-продажу колегія суддів звертає увагу на наступне.

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді (лютий 2011 року) позивач формував податковий кредит та валові витрати за результатами здійснення договірних відносин з контрагентом ТОВ «Диметра-Промтрейд» на підставі договору від 22.02.2011р. №22/02-2011. Однак, відповідно до даних акту ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, на обліку в якій перебуває ТОВ «Диметра-Промтрейд», усі операції купівлі-продажу визнані такими, що мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». Враховуючи результати вказаної перевірки щодо постачання ТМЦ, реалізованого у подальшому ТОВ «Диметра-Промтрейд» на адресу ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» була доказана відсутність фактичних поставок товарно-матеріальних цінностей, придбаних ТОВ «Диметра-Промтрейд», тобто у ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» не виникло права на податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 4281,67 грн. та валові витрати за даною операцією на суму 21408,35 грн.

Перевіряючими був зроблений запит на адресу ДП «Ренійський морський торговий порт» з питання проходження через прохідні підприємства на його територію транспортного засобу, на якому було доставлено вантаж у кількості 3670 кг від ТОВ «Диметра-Промтрейд» ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», відповіддю Порту не підтверджено поставку товару у лютому 2011 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції позивачем не було надано жодного додаткового документу з питання взаємовідносин з ТОВ «Диметра-Промтрейд», який би не розглядався у ході перевірки. Наполягання ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» на тому, що інформація підприємства, на території якого розташований позивач, про не проходження пропускного режиму автотранспортом з вантажем від ТОВ «Диметра-Промтрейд» у лютому 2011р., не є доказами того, що метал від ТОВ «Диметра-Промтрейд» не надходив до ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», оскільки він був розвантажений та доставлений через ту ж саму прохідну систему Порту власними силами підприємства, колегія суддів не бере до уваги, так як вони є бездоказовими.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, висновки акту щодо безтоварності операції з придбання ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» у ТОВ «Диметра-Промтрейд» товару судова колегія знаходить обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції знаходить помилковими висновки Одеського окружного адміністративного суду про незаконність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ренійському районі Одеської області від 15.08.2011р. №0007252301 та №0007262301 щодо визначення ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» грошових зобов'язань з податку на прибуток. А відтак, підстав для їх скасування колегія суддів не знаходить.

Щодо ж до висновків податкового органу про порушення ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» термінів розрахунків в сфері ЗЕД, то колегія суддів знаходить правильним висновок суду першої інстанції про їх безпідставність. Так, актом перевірки №265/23-22478794 від 27 липня 2011 року зафіксовано порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема перевіркою встановлено наявність у підприємства простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті у розмірі 377162, 95 дол. США (2592783,09 грн.), що стало підставою для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1930211,36 грн. слугував висновок податкового органу про те, що станом на 27 вересня 2009 року (граничний термін надходження валютної виручки) на валютний рахунок позивача не надійшла валютна виручка за відвантажену згідно експортного контракту №090302 від 02 березня 2009 року сільськогосподарську продукцію, власником якої є ВАТ «Одеський коровай», та яка була передана ВАТ «Одеський коровай» (комітентом) позивачу (комісіонеру) за договором комісії №01/27-02-2009 від 27.02.2009р.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 лютого 2009 року між ВАТ «Одеський коровай» (комітент) та ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» (комісіонер) був укладений договір комісії №01/27-02-2009, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду реалізовувати на експорт в інтересах комітента від імені комісіонера та за рахунок комітента сільськогосподарську продукцію - ячмінь фуражний.

02 березня 2009 року між ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» (продавець) та «RG GRAIN TRADE LLP» (Великобританія) (покупець) був укладений контракт №090302, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує ячмінь фуражний українського походження урожаю 2008 року насипом.

18 вересня 2009 року між ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» (первісний кредитор), ВАТ «Одеський коровай» (новий кредитор) та «RG GRAIN TRADE LLP» (боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги №18/09, відповідно до умов якого новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за контрактом №090302 від 02 березня 2009 року, укладеним між первісним кредитором та боржником.

21 вересня 2009 року між ВАТ «Одеський коровай» (первісний кредитор), ТОВ «РТС Україна» (новий кредитор) та «RG GRAIN TRADE LLP» (боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги №09-21/09, відповідно до умов якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору згідно із договором №18/09 від 18 вересня 2009 року про відступлення йому права вимоги, що належало ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» за контрактом №090302 від 02 березня 2009 року, укладеним між ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» та боржником, і стає кредитором за основним договором.

Згідно договорів про відступлення права вимоги, укладених між ТОВ «РТС Україна» (боржник), «RG GRAIN TRADE LLP» (новий кредитор) та Softer Trade S.A. (первісний кредитор за договором №090923/1 від 23 вересня 2009 року), Fenfold Limited (первісний кредитор за договором №090923/2 від 23 вересня 2009 року), Rg Managament S.A. (первісний кредитор за договором №090923/3 від 23 вересня 2009 року), Magnatex Alliance LLP (первісний кредитор за договором №090923/4 від 23 вересня 2009 року), первісні кредитори уступають, а новий кредитор приймає на себе зобов'язання, належне первісному кредитору згідно із контрактами №070809 від 07 серпня 2009 року, №060709 від 09 липня 2009 року, №090305 від 05 березня 2009 року, №030709 від 06 березня 2009 року, укладеними відповідно між Trade S.A., Fenfold Limited, Rg Managament S.A., Magnatex Alliance LLP та боржником, і стає кредитором за основним договором.

З укладанням договору про відступлення права вимоги №18/09 від 18.09.2009р. договірні правовідносини, пов'язані з виконанням договору комісії та контракту №090302 від 02.03.2009р. між ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», ВАТ «Одеський коровай» та RG Grain Trade LLP, для ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», є припиненими з 18 вересня 2009 року.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2011р. по справі №19/158-10-4963 та ухвалою Господарського суду Одеської області про роз'яснення цього рішення від 19.09.2011р., які набули законної сили.

24 вересня 2009 року між «RG GRAIN TRADE LLP» та ТОВ «РТС Україна» був підписаний акт про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до положень якого (в редакції додаткової угоди від 25 вересня 2009 року до цього акту) ТОВ «РТС Україна» є кредитором, а «RG GRAIN TRADE LLP» боржником по зовнішньоекономічному контракту №090302 від 02 березня 2009 року у зв'язку з поставкою сільськогосподарської продукції українського походження - ячменю фуражного на суму 337162,95 дол. США, згідно договору про уступку права вимоги №18/09 від 18 вересня 2009 року по якому ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» як комісіонер уступило/передало всі права комітенту - ВАТ «Одеський коровай» (згідно пункту 9.7 контракту №090302 від 02 березня 2009 року та договору комісії №01/27-02-2009 від 27 лютого 2009 року), а ВАТ «Одеський коровай» згідно договору про відступлення права вимоги №09-21/09 від 21 вересня 2009 року передало свої права по контракту №090302 від 02 березня 2009 року); ТОВ «РТС Україна» є боржником, а «RG GRAIN TRADE LLP» кредитором згідно договору про відступлення права вимоги №090923/1 від 23 вересня 2009 року на суму 40000 дол. США по контракту №070809 від 07 серпня 2009 року, згідно договору про відступлення права вимоги №090923/2 від 23 вересня 2009 року на суму 70000 дол. США по контракту №060709 від 06 липня 2009 року, згідно договору про відступлення права вимоги №090923/3 від 23 вересня 2009 року на суму на суму 96451,10 дол. США по контракту №090305 від 05 березня 2009 року, згідно договору про відступлення права вимоги №090923/4 від 23 вересня 2009 року на суму 130000 грн. по контракту №030709 від 06 березня 2009 року, по контракту №40809 від 14 серпня 2009 року на суму 711,85 грн., а всього на суму 337162,95 дол. США (пункт 2 акту); вимоги сторін є зустрічними та однорідними, строк виконання яких настав. В силу статті 601 Цивільного кодексу України вважати суму 337162,95 дол. США зарахованою в суму заборгованості «RG GRAIN TRADE LLP» перед ТОВ «РТС Україна» (пункт 3 акту); після заліку взаємних вимог сума заборгованості ТОВ «РТС Україна» перед «RG GRAIN TRADE LLP» складає 0,00 дол. США, та сума заборгованості «RG GRAIN TRADE LLP» перед ТОВ «РТС Україна» по зовнішньоекономічному контракту №090302 від 02 березня 2009 року по поставці сільськогосподарської продукції українського походження - ячменю фуражного, згідно договору про уступку права вимоги №18/09 від 18 вересня 2009 року, по якому ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» як комісіонер уступило/передало всі права комітенту - ВАТ «Одеський коровай» (згідно пункту 9.7 контракту №090302 від 02 березня 2009 року та договору комісії №01/27-02-2009 від 27 лютого 2009 року), а ВАТ «Одеський коровай» згідно договору про відступлення права вимоги №09-21/09 від 21 вересня 2009 року передало свої права по контракту №090302 від 02 березня 2009 року ТОВ «РТС Україна» - складає 0,00 дол. США.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.3 ст.203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136, встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Листом від 23.06.1999р. №18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог» у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 року №136.

ДПА України листом від 11.05.2007р. №9433/7/22-6017 «Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій» роз'яснила, що за умов дотримання вимог пункту 1.9 (на даний час пункту 1.10 у зв'язку із змінами та доповненнями, внаслідок чого змінилася нумерація) Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 року №136, є підставою для прийняття податковими органами, здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.05.2010р. за вих. №0-17-12824БТ ПАТ АБ «Південний» (агент валютного контролю) повідомив ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН», що правочини, які були резидентами щодо розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №090302 від 02 березня 2009 року відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, нормам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тобто зобов'язання за вищевказаною операцією в сумі 337162,95 дол. США закриті

Також, листом від 08.06.2011р. за вих. №0-1-18534 ПАТ АБ «Південний» повідомило позивача, що станом на 06.06.2011р. за розрахунками, які проводяться через ПАТ АБ «Південний», у банку на контролі по ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» відсутня прострочена дебіторська заборгованість за контрактом №090302 від 02 березня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем граничного терміну надходження валютної виручки по контракту №090302 від 02 березня 2009 року, оскільки чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо можливості проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням того, що зобов'язання між сторонами були припинені до 27 вересня 2009 року.

З огляду на відсутність у позивача дебіторської заборгованості по контракту №090302 від 02 березня 2009 року то, відповідно, у ТОВ «Рені-Лайн» був відсутній обов'язок подавати до податкового органу декларацію про валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України.

Зазначену правову оцінку спірним правовідносинам надано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року у справі №К/9991/96258/11.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, Одеський окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про неправомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ренійському районі Одеської області від 15 серпня 2011 року №0007272301, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1930211,36 грн., та №0007282301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 850 грн., та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті рішення Одеський окружний адміністративний суд не взяв до уваги висновки перевіряючих в частині встановлення ознак нікчемності правочину з купівлі-продажу металопрокату, укладеного з контрагентом ТОВ «Диметра-Промтрейд» та по визнанню договорів-доручень з ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «ДСЛ Україна» договорами поворотної фінансової допомоги, а також допустив порушення норм матеріального права, постанова від 06 грудня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про часткове задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН».

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області від 15 серпня 2011 року №0007272301 та №0007282301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.