Ухвала суду № 41540169, 20.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/2472/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лебедько М. М.Номер провадження 22-ц/788/1806/14 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2014 року задоволено позов ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 310 грн. щомісячно, починаючи з 22 травня 2014 року і до досягнення ним повноліття або зміни матеріального становища сторін.

На підставі п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України допущено негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Вказане рішення суду відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги, враховуючи, що він добровільно надавав кошти на утримання дитини, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 04 вересня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 травня 2013 року, що набрало законної сили (а.с.2).

За час проживання у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5, батьком якого є відповідач ОСОБА_3 (а.с.4).

На сьогоднішній день дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 і знаходиться на її утриманні, про що повідомив виконавчий комітет Конотопської міської ради (а.с.5).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що малолітня дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_6, тому відповідач, як батько дитини, зобов'язаний також утримувати свого сина до досягнення ним повноліття. Оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, тому суд першої інстанції визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, виходячи з мінімального розміру аліментів на одну дитину, встановлений ч.2 ст.182 СК України, в сумі 310 грн. щомісяця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У ч. 3 ст. 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вимогами ч.1 ст.184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У ст. 182 СК України йдеться про те, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Виходячи з матеріалів справи, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він добровільно надає кошти на утримання свого малолітнього сина не свідчать про наявність підстав для звільнення його від сплати аліментів або про зменшення їх розміру, тому апеляційна скарга в цій частині не заслуговує на увагу.

Його твердження про те, що в рішенні суду помилково вказано, що він працює водієм, висновків місцевого суду про стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі також не спростовують, хоча в судовому засіданні суду апеляційної інстанції він не заперечував, що іноді підробляє водієм, що вказує на те, що він має нерегулярний, мінливий дохід.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо визначення розміру аліментів в сумі 310 грн., суд першої інстанції відповідно до ст.182 СК України вірно урахував матеріальне положення платника аліментів, обставини того, що він є молодою працездатною особою, його можливість працевлаштування.

Також суд при визначенні розміру аліментів керувався принципом розумності і справедливості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина, що знайшло своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Наявність інших обставин щодо зменшення розміру аліментів відповідач не довів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -