Ухвала суду № 41436397, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/5399/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі №804/5399/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа ТОВ «М'ясна Фабрика «Фаворит Плюс» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про скасування постанови від 19.03.14 №0072.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з визначеними відповідачем порушеннями, оскільки маркування продукції, перелік якої міститься у додатку №7 до Акту, містить у повному обсязі передбачену законодавством інформацію, зокрема, про поживну цінність із зазначенням кількості білка і жирів, вимоги до масової долі яких визначені залежно від виду тієї чи іншої продукції; кількість білка і жирів по окремих видах продукції повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Також зазначено, що положеннями нормативних документів допускається реалізація продукції з певними відхиленнями, що в повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства; факт невідповідності продукції вимогам нормативної документації, в т. ч. і за органолептичними показниками, може бути підтверджено лише наявністю відповідних висновків спеціальної лабораторії, які остання оформлює у вигляді протоколів досліджень на відповідність продукції нормативним документам, а саме ТУ, ГОСТ, ДСТУ та ін. Крім того, зауважено, що документ, що засвідчує відповідність товару - стейку зубатки д. в. 12.02.14 р. вимогам нормативних документів, а саме: декларація(свідоцтво) виробника про якість продукції від 13 лютого 2014 р. №27, був в наявності в момент проведення перевірки магазину та надавався для огляду перевіряючим на першу вимогу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014р. позов було задоволено.

На вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно оскарженої постанови від 19.03.14 №0072 Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до позивача застосовано штраф в розмірі 6 630 грн. за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам

нормативних документів (пп. 1-10; 12-30 додатку 7 до акту перевірки №0104 від 06.03.2014 року); відсутність повної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що знаходиться в реалізації (пп. 10; 12-30 додатку 7 до акту перевірки №0104 від 06.03.2014 року); відсутність документів про якість продукції (пп. 11 додатку 7 до акту перевірки №0104 від 06.03.2014 року).

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугував Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0104 від 06.03.14, за змістом якого встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", ст. ст. 14, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 р. за №833, п. 29 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів.Продукція, щодо якої відповідачем наведені порушення, визначена в Додатку 7 до Акта перевірки "Зведені дані про результати перевірки продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів (нормативних документів) або/та яка реалізовувала із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів", а саме: 1) Горіх грецький д. в. 15.09.13 р. - виробник TOB "ККС" м. Кіровоград; 2) кунжут д. в. 27.01.14 р. - виробник ТОВ "Арт Бізнес Плюс" м. Дніпропетровськ; 3) Печиво вівсяне "Домашнє" д. в. 29.01.14 р. - ТОВ "КФ "Квітень"; 4) Печиво вівсяне з кунжутом д. в. 24.01.14 р. - ТОВ "КФ "Квітень"; 5) Лаваш "Тбіліський" д. в. 06.03.14 р. - ПП "Гурмани Грузії"; 6) Набір спецій та приправ для приготування суміші д. в. 09.02.14 р. - ТОВ "Торгова компанія "Екома" м. Дніпропетровськ; 7) Креветка атлантична варено-морожена глазурована "Кремлівські" д. в. 17.09.13 - ПП "АСС" м. Харків; 8) Креветка тихоокеанська варено-морожена д. в. 12.09.13 р. - ПП "АСС" м. Харків, 9) яйце куряче столове с-1 д. в. 26.02.14 р. - ТОВ "Старовірівськийптахокомплекс" Харківська область; 10) Тушка хека - виробник не зазначений, 11) Стейк зубатки д. в. 12.02.14 - Норвегія; 12) Ковбаса "Тернопільська" с/в д. в. 23.02.14 - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 13) ковбаса "Губернаторська" с/в д. в. 28.01.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 14) Ковбаса "Таврійська" д. в. 14.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 15) Ковбаса н/к "Часникова" д. в. 24.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 16) Ковбаса "Мисливська" д. в. 18.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 17) Ковбаса н/к "Губернська" д. в. 22.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 18) Ковбаса "Салямі "Фінська" д. в. 22.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 19) Ковбаса "Салямі "Європейська" д. в. 28.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 20) Ковбаса "Молочна" д. в. 22.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 21) Ковбаса "Останкінська" д. в. 02.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 22) Ковбаса варена д. в. 22.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 23) Ковбаса "Кон'ячна" д. в. 13.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 24) Ковбаса "Салямі "Особлива" н/к д. в. 12.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 25) Ковбаса "Ново-Миргородська" н/к - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 26) Ковбаса "Ніжна з вершками" д. в. 08.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 27) Ковбаса "Вершкова" д. в. 09.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 28) Окіст в/к "Київський" д. в. 24.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 29) Грудинка "Староруська" д. в. 01.03.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс"; 30) Яловичина "Соковита" д. в. 28.02.14 р. - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс".

Відповідно до ч.5 ст.38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Приписи ст.14 та ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначають права споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт) та на інформацію про продукцію. Згідно з п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 р. за №833, суб'єкт господарювання зобов'язаний: - надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; - усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів; - забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства; - перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування; - забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства; - забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах; - створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

За приписами п. 29 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.10.10 №487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.11 за № 183/18921, інформацію про поживну (харчову) цінність зазначають у маркуванні харчового продукту як кількісні відомості, призначені для інформування споживача про поживні властивості продукту та енергетичну цінність (калорійність); інформація про поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) повинна містити: інформацію про енергетичну цінність (калорійність) в кілоджоулях (кДж) та/або кілокалоріях (ккал) на 100 грамів або 100 мл продукту; інформацію про поживну (харчову) цінність, а саме: кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах (г) на 100 грамів або 100 мл продукту. Інформацію про вміст білків, вуглеводів, жирів і енергетичну цінність (калорійність) можна не наводити, якщо їхня кількість в одноразовій порції або в 100 г (100 мл) харчового продукту становить менше 2 % від добової норми. У маркуванні харчового продукту його поживну (харчову) цінність зазначають поруч з енергетичною цінністю (калорійністю) харчового продукту. Поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) не обов'язково зазначати для чаю, кави, оцту, мінеральної та питної води, кухонної солі, харчових добавок, ароматизаторів, спецій, прянощів.

Згідно з п.3 Технічного регламенту маркування - усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів. За змістом п. 6 Технічного регламенту вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт; у маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає; маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію: 1) назву харчового продукту; 2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників); 3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру; 4) часові характеристики придатності харчового продукту; 5) умови зберігання харчового продукту; 6) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання; 7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера; 8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник; 9) номер партії виробництва; 10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством); 11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні; 12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту; 13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні; 14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).

Приписами п.33 Технічного регламенту визначено, що нормативно-правовими актами визначаються детальні правила щодо способу, у який зазначається вся або окрема обов'язкова інформація в маркуванні, перерахована в пункті 6 цього Технічного регламенту, за умови інформування споживача у місцях реалізації харчових продуктів, які:реалізуються кінцевому споживачу або в закладах ресторанного господарства без розфасовки;розфасовуються в торговельних приміщеннях на вимогу споживача на місці їх реалізації;розфасовуються безпосередньо перед їх реалізацією.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про стандартизацію» нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів; цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови".

Загальні правила та поняття необхідної інформації про харчові продукти, яка повинна наноситись на споживчу тару, встановлені ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів», який поширюється на харчові продукти вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торгівельну мережу, а також закладами ресторанного господарства, що безпосередньо пов'язані з обслуговуванням споживачів. Вимоги цього стандарту треба враховувати підприємствам торгівлі під час розфасовування продуктів із метою їх подальшого продажу споживачам. Інформацію передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торгівельну мережу, надає продавець.

Згідно з пунктами 3.9, 3.19 ДСТУ 4518:2008 маркування харчового продукту - це опис, призначений для того, щоб проінформувати споживача щодо харчових якостей харчового продукту; споживче маркування - маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів провадження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію (ДСТУ 2887).

У підпункті 5.6.2.1 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008 викладені загальні вимоги до змісту інформації на споживчій тарі для м'яса і м'ясних продуктів: назва продукту; категорія вгодованості, сорт; назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробник, пакувальника, експортера, імпортера; товарний знак виробника; номінальна маса нетто (г або кг), допустиме відхилення від маси нетто (%); склад продукту; харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування); енергетична цінність (в кДЖ та Ккал) на 100 г продукту; харчова (поживна) цінність на 100 г продукту; умови зберігання (температурний режим, відносна вологість); строк придатності (число, місяць, рік); номер партії виробництва; позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт; штрихований код; інформація щодо сертифікації. Додаткові вимоги до змісту інформації для ковбасних виробів і продуктів з м'яса передбачені у підпункті 5.6.2.2 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008: вид продукції, запаковано під вакуумом (за наявності вакууму в упаковці), дата виготовлення (число, місяць, рік). На ковбасні вироби у штучній оболонці інформацію частково або повністю дозволяється наносити безпосередньо на оболонку.

Вимоги до маркування ковбас варених, сосисок, сардельок, хлібів м'ясних викладені у ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4591:2005.Згідно з ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови», ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови», ДСТУ 4591:2005 «Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови», інформація щодо харчової та енергетичної цінності продукції наводиться в маркуванні шляхом зазначення: масова частка %: білок, г., не менше ніж; жир, г., не більше ніж.Згідно з таблицею 2 «Фізико - хімічні показники ковбасних виробів» пункту 5.1.3 ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови», затвердженого Держспоживстандартом України від 15 липня 2005 р. №175, та таблиці К.1. додатку К технологічної інструкції до вказаного ДСТУ, масова частка та жиру у відповідних виробах зазначається у відсотках та з позначенням «не менше ніж»/ «не більше ніж».

Також, положеннями пп. 8.3., 8,4. розділу 8 «Маркування» зазначеного ДСТУ передбачено вимоги до оформлення пакувальних одиниць розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонок вказаної продукції, які передбачають нанесення інформації щодо поживної цінності продукції, яка розраховується виробником відповідно до певної рецептури, згідно якої виготовлено продукцію, з метою саме зазначення масових часток білка та жиру у відсотках з позначенням не менше ніж/не більше ніж відповідно.

В листі Інституту продовольчих ресурсів, від 08.02.2014 р. №51-1747 наданому на адресу третій особі зазначено, що згідно з вимогами державних стандартів України на м'ясну продукцію на оболонку, етикетку пакованих одиниць і транспортної тари наносять інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г. ковбасних виробів а саме: білок, г, не менше ніж…, жир, г не більше ніж…Ці дані інформаційні (розрахункові) і в кожній партії ковбаси можуть бути відхилення: для білка в сторону збільшення, для жиру - в сторону зменшення; вищезазначена форма наведення інформаційних даних обумовлена наступним: м'ясна сировина для виготовлення ковбасних виробів жилується за сортами із встановленням граничного допустимого вмісту жирової тканини у відповідних відсотках, який відповідно до того чи іншого виду м'яса є змінним, що підтверджується змістом пункту 3.1. розділу 3 Технологічної інструкції по обвалюванню та жилуванню м'яса. Тобто, рецептура ковбасних виробів багатокомпонентна, а м'ясна сировина знежилована має граничні відхилення, наприклад, свинина знежилована напівжирна містить жирової тканини від 30 % до 50 %, свинина знежилована жирна від 50 % до 85 %. Саме тому не є можливим вказати чітко вміст жиру та відповідного білка в готових виробах, адже ці показники в м'ясній сировині можуть коливатися, що передбачено схемою її сортування; Вміст білка, жиру не відноситься до характеристик безпечності. Ці величини несуть інформацію тільки про поживну цінність продукту.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що нанесення інформаційних даних на етикетці ковбасних виробів про кількість білків та жирів у встановлених одиницях виміру (грамах) із зазначенням їх граничних показників («не більше»/ «не менше»), узгоджується з вимогами наведених вище нормативних актів.

Стосовно зазначення відповідачем в акті перевірки, в частині наявності сторонніх включень невідомого походження, наявність в упаковці ломаної (битої) продукції (печиво), наявність льоду більше допустимих норм тощо то відповідно до ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.

Приписами ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено, що уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій відповідним державним органом надано право випробовувати (вимірювати параметри, аналізувати) відповідно до спеціальних методів та процедур харчові продукти, харчові добавки, дієтичні добавки, допоміжні матеріали для переробки, допоміжні засоби і матеріали для виробництва та обігу з метою проведення розширеного контролю (перевірки).

Проте відповідно до наведеного висновків незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством не надано.

Щодо виявленого відповідачем порушення в частині реалізації товару - стейку зубатки д. в. 12.02.14 р., без документів, є суперечливим, оскільки в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія декларації(свідоцтва) виробника про якість продукції від 13 лютого 2014 р. №27 та позивач стверджує про надання такого документу перевіряючим під час перевірки.

Отже суд першої інстанції вірно встановив обставини щодо вказаних порушень.

Також суд першої інстанції зазначив та не спростовано відповідачем, щодо відсутності обґрунтувань визначеної суми штрафу, відповідно до змісту п. 2 та п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідачем не надані відповідні копії видаткових накладних на вищенаведені товари, на підтвердження їх вартості задля обґрунтування правильності розрахунку суми штрафних санкції.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі №804/5399/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа ТОВ «М'ясна Фабрика «Фаворит Плюс» про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення викладено 17 листопада 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак