Постанова № 41427697, 12.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 927/1042/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2014

у справі №927/1042/14 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 41428,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Чернігівської області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 41428,88грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2014 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" 36116,71грн. заборгованості за простроченими відсотками, 5239,39грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 1823,79грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2014 у справі №927/1042/14, стягнути з позивача усі понесені судові витрати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та ЧорноїЛ.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, для розгляду справи №927/1042/14 призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів КропивноїЛ.В. та Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 29.10.2014.

Через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечив проти доводів, викладених в ній, просив рішення суду залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у зв'язку з перебуванням судді РуденкоМ.А. у відпустці, для розгляду справи №927/1042/14 призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів КропивноїЛ.В. та Чорної Л.В.

В судове засідання 29.10.2014 представники позивача та відповідача не з'явились. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 12.11.2014.

В судове засідання 12.11.2014 представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач повторно про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів зазначає, що ухвали суду про прийняття апеляційної скарги та про відкладення розгляду справи надсилалися на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка була нею зазначена в апеляційній скарзі.

Крім того, з копії паспорту ОСОБА_2 вбачається, що вказана адреса є адресою реєстрації даної особи.

Отже, апеляційним господарським судом були здійсненні всі заходи, щодо належного повідомлення апелянта. В тому числі, судом виконані, викладені в апеляційній скарзі відповідачем, доводи щодо необхідності повідомлення відповідача саме за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 була направлена відповідачу 03.10.2014, а отримана власноруч ОСОБА_2 лише 04.11.2014.

Відповідно до пунктів 1,2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між обласними центрами України становлять три дні, а при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

В свою чергу, позивачем у справі, місцезнаходженням якого також є місто Чернігів, було отримано ухвалу суду 06.10.2014.

Встановлені обставини, можуть свідчити про навмисне затягування відповідачем розгляду справи.

Крім того, 04.11.2014 апелянту було відомо про прийняття його апеляційної скарги до провадження та про здійснення її розгляду колегією суддів Київського апеляційного господарського суду. Відповідно до статті 22 ГПК України сторони не позбавлені права знайомитися з матеріалами справи, звертатися з письмовими та усними запитами до суду з метою отримання інформації про дату та час розгляду справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, як заінтересована особа у розгляді своєї апеляційної скарги, зобов'язана добросовісно користуватися своїми правами, не порушувати права іншої сторони, зокрема, на розгляд справи впродовж розумного строку.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином, оскільки будь-яких поважних причин нез'явлення в судове засідання, відповідачем суду не повідомлено.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2011 у справі №10/65 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50000,00грн. кредиту, 28865,47 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 01.09.2009 по 20.04.2011, 2830,59грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1537,52грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а всього 83233,58грн., згідно кредитного договору №680 від 26.07.2007 та договорів про внесення змін до кредитного договору, яке набрало законної сили, були встановлені обставини, які відповідно до статті 35 ГПК України не потребують доведенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

26.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк" та Фізичною особою-підриємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №680 про відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у сумі 50000,00грн., строком по 24.07.2009 (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" перереєстрованого в новій редакції 05.11.2009, банк є правонаступником усіх прав і обов"язків Комерційного акціонерного банку "Демарк", утвореного у формі Відкритого акціонерного товариства за рішенням загальних зборів акціонерів шляхом реорганізації закритого акціонерного товариства КАБ "Демарк". Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.09.2009. Відкрите акціонерне товариство "Банк "Демарк" перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк", який є правонаступником всіх прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Банк"Демарк".

Договорами №1 від 12.11.2008, №2 від 24.07.2009 про внесення змін до кредитного договору №680 від 26.07.2007, були внесені зміни до кредитного договору №680 від 26.07.2007.

Відповідно до п.3.5.1. Договору зі змінами, внесеними договором №1 від 12.11.2008 про внесення змін до кредитного договору №680 від 26.07.2007, відповідач (позичальник) за користування кредитом сплачуватиме позивачу відсотки у розмірі 26% річних, починаючи з 20.11.2008. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Згідно з п.7.3. Договору зі змінами, внесеними договором №1 від 12.11.2008 про внесення змін до кредитного договору №680 від 26.07.2007, у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, а саме до 24.07.2009, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі відповідач сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку - 40 % річних.

Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику в сумі 50000,00 грн. з кінцевим строком погашення до 29.07.2009 та факт невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №680 від 26.07.2007 та додаткових угод до нього щодо сплати заборгованості по кредиту та відсоткам, пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Відповідно судом було стягнуто з відповідача 50000,00грн. заборгованості по кредиту, 28865,47грн. заборгованості за відсотками за період з 01.09.2009 по 20.04.2011, 2830,59грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1537,52грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованих станом на 20.04.2011, а також 832,34грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач основну заборгованість за кредитним договором № 680 від 26.07.2007 та додаткових угод до нього у сумі 50000,00грн., кінцевий строк погашення якої - до 29.07.2009, присуджену до стягнення згідно рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2011 по справі №10/65 сплатив повністю лише 12.04.2013., а саме 28.03.2013 - 2997,01 грн. та 12.04.2013 - 47002,99 грн., що підтверджується банківськими виписками, а також постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2013 щодо виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 по справі №10/65, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.5.1. кредитного договору №680 від 26.07.2007, в редакції договору №1 від 12.11.2008 про внесення змін до кредитного договору, позичальник (відповідач) за користування кредитом сплачуватиме банку (позивачу) відсотки у розмірі 26% річних, починаючи з 20.11.2008. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

В статті 1 договору «терміни» визначено, що період нарахування відсотків означає початковий період, що розпочинається з дня надання кредиту і закінчується останнім днем місяця, за який нараховуються відсотки. Будь-який наступний період нарахування відсотків в подальшому - є кожний календарний місяць та до дати повного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п.7.3. кредитного договору №680 від 26.07.2007, в редакції договору №2 від 24.07.2009 про внесення змін до кредитного договору з договором №1 від 12.11.2008, у разі порушення графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, банк переносить залишок непогашеної в строк заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за простроченою заборгованістю за кредитом підвищену процентну ставку - 40 % річних.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 09.07.2014, відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2009 по 20.04.2011, присуджені до стягнення згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 23.06.2011 по справі №10/65, позичальником сплачені повністю.

Оскільки основна заборгованість за кредитом остаточно сплачена позичальником 12.04.2013, з урахуванням п.7.3. кредитного договору №680 від 26.07.2007, в редакції договору №2 від 24.07.2009 про внесення змін до кредитного договору з договором №1 від 12.11.2008, суд доходить висновку, що відповідачу обґрунтовано нараховано позивачем відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2011 по 11.04.2013 на загальну суму 36116,71грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.5. кредитного договору №680 від 26.07.2007 пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 5312,17грн. за період з 10.07.2013 по 09.07.2014.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.5. кредитного договору №680 від 26.07.2007, в редакції договору №2 від 24.07.2009 про внесення змін до кредитного договору з договором №1 від 12.11.2008, у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і по дату повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, відсотки за користування кредитом в установлений строк в повній сумі не повернув, а також пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 36116,71 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 5239,39грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. В решті позову відмовлено.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 10.07.2014 про порушення провадження у справі та ухвала суду від 14.08.2014 , направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, 14000. Дана адреса зазначена позивачем у позовній заяві, договорі, свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №847641, а також підтверджується даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації відповідача, місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2014 у справі № 927/1042/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2014 у справі № 927/1042/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/1042/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна