Постанова № 41411071, 17.11.2014, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/570/14-а

Провадження №: 6-а/743/6/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Нерус Н.І.,

за участю : позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шлягуна І.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду, у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному ст. 267 КАС України, заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень Управлінням Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському

районі Чернігівської області

про визнання протиправними дій щодо відмови у включенні

матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціальних-побутових питань, індексації в заробітну плату

для нарахування пенсії, зобов'язання негайно провести

перерахунок пенсії з включенням до складу заробітної

плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на

вирішення соціальних-побутових питань, індексації

заробітної плати з моменту призначення пенсії,

зобов'язання в подальшому проводити нарахування і виплату пенсії, з урахуванням вказаних вище виплат, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2014 р. ОСОБА_1, у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному ст. 267 КАС України, подав до Ріпкинського районного суду Чернігівської області заяву, в якій просив:

- визнати протиправними дії УПФУ в Ріпкинському районі по виконанню постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а;

- зобов'язати УПФУ в Ріпкинському районі негайно провести перерахунок його пенсії в розмірі 90 % від суми місячного заробітку, починаючи з дати коли йому було зменшено раніше призначений розмір відсотку.

В обґрунтування заяви зазначив, що УПФУ в Ріпкинському районі провівши, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а) та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. (справа № 743/570/14-а), перерахунок його пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу», виходячи з розміру 80 % від суми місячного заробітку, у відповідності з Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 11.08.2010 року, не врахував положення ст.ст. 22, 58 Конституції України та те, що до державних службовців, яким призначена пенсія до внесення змін у ст. 37 Закону України «Про державну службу» та до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» перерахунок пенсії, що провадиться з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день виникнення права на перерахунок пенсії, в силу чинних на даний час редакцій ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», та, що вказаний перерахунок не має звужувати, зменшувати раніше призначений розмір відсотку.

В судовому засіданні:

- ОСОБА_1 заяву підтримав, з підстав наведених в ній. Одночасно звернувся з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку в 10 днів з моменту коли він дізнався про порушення свого права. Вважає, що отримавши 16 вересня 2014 р. відповідь УПФУ в Ріпкинському районі, він 26 вересня 2014 р. звернувся з позовом про захист своїх прав помилково в загальному, а не спеціальному порядку, у зв'язку з чим пропустив строк звернення до суду;

- представник УПФУ в Ріпкинському районі Шлягун І.В. заперечив проти задоволення заяви, виходячи з того, що відповідач обґрунтовано провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» та визначив розмір пенсії у 80 % суми їх заробітної плати, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а). Заперечив проти поновлення пропущеного процесуального строку, так як ОСОБА_1 не довів того, що він отримав відповідь УПФУ в Ріпкинському районі саме 16 вересня 2014 р., так як на конверті міститься поштовий штемпель в якому зазначена інша дата 11 вересня 2014 р..

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шлягуна І.В., дослідивши матеріали даної справи № 743/570/14-а, справи № 743/1264/14-а, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, провадження УПФУ в Ріпкинському районі УПФУ в Ріпкинському районі за зверненням ОСОБА_1 від 02.09.2014 р., суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 квітня 2014 р. ОСОБА_1 звертався до суду з вищезазначеним адміністративним позовом до УПФУ в Ріпкинському районі, в якому просив:

- визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціальних-побутових питань, індексації в заробітну плату для нарахування пенсії;

- зобов'язати відповідача негайно провести перерахунок його пенсії з включенням до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціальних-побутових питань, індексації заробітної плати з моменту призначення пенсії, зобов'язати відповідача в подальшому проводити нарахування і виплату пенсії, з урахуванням вказаних вище виплат.

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а), яка залишена без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. (справа № 743/570/14-а), було:

- визнано протиправними дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо відмови у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати для нарахування пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язано УПФУ в Ріпкинському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 25 жовтня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, отримані ним під час роботи на державній службі, на які нараховані страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за виключенням здійснених виплат за вказаний період.

За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст.14 КАС України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вирок суду, що набрав законної сили є обов'язковою для виконання.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2014 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою УПФУ в Ріпкинському районі УПФУ в Ріпкинському районі на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. (справа № 743/570/14-а).

26 вересня 2014 р. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до УПФУ в Ріпкинському районі, в якому просив.

- визнати протиправними дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо перерахунку його пенсії, виходячи з розміру 80 % від суми місячного заробітку;

- зобов'язати УПФУ в Ріпкинському районі негайно провести перерахунок його пенсії в розмірі 90 % від суми місячного заробітку, починаючи з дати коли йому було зменшено раніше призначений розмір відсотку.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2014 року (справа № 743/1264/14-а) було закрито провадження по даній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, з роз'ясненням, що вимоги про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії, виходячи з розміру 80 % від суми місячного заробітку та зобов'язання негайно провести перерахунок пенсії в розмірі 90 % від суми місячного заробітку, починаючи з дати коли було зменшено раніше призначений розмір відсотку підлягають вирішенню у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному ст. 267 КАС України.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю.

Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України.

Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС України, яка встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

При цьому, стаття 267 КАС України передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це:

- судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення;

- судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висвітленої в рішеннях "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року, "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12 березня 2009 року, "право на суд", гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки позовної давності.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 24.05.2011 року по справі №К/9991/11578/11, приписи ст.ст. 2, 6 КАС України, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних щодо права позивача на звернення до суду та права на ефективний засіб правового захисту, те, що ОСОБА_1 приймалися активні дії щодо судового захисту своїх прав, але в не належному порядку, виходячи з приписів ст.. 102 КАС України, суд вважає за заявою ОСОБА_1 поновити вказаний пропущений процесуальний строк.

Перевіряючи правомірність дій УПФУ в Ріпкинському районі по виконанню постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а, суд враховує наступне.

25 липня 2014 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 743/570/14-а (а.п.с. 173).

Постановою начальника ВДВС Ріпкинського РУЮ Летошка О.І. від 29 липня 2014 р. було відкрито виконавче провадження (ВП № 44208489) про зобов'язання УПФУ в Ріпкинському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 25 жовтня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, отримані ним під час роботи на державній службі, на які нараховані страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за виключенням здійснених виплат за вказаний період та надано строк УПФУ в Ріпкинському районі до 5 серпня 2014 р. на самостійне виконання виконавчого листа, виданого 25 липня 2014 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області було № 743/570/14-а (а.п.с. 172).

Згідно розпоряджень УПФУ в Ріпкинському районі 126306 від 05.08.2014 р. було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу», виходячи з окладу 4884 грн. 43 коп. (30.09.2013 р.) та загального проценту розрах.пенсії від заробітку в розмірі 80 % та визначено загальний розмір пенсії 3969 грн. 68 коп., станом на 01.09.2014 р., а саме:

- основний розмір пенсії від середнього заробітку 3907 грн. 54 коп. (4884 грн. 43 коп. х 80 %);

- 56 грн. 94 коп. - додаткова пенсія потерпілому Чорнобильської катастрофи 4 категорії;

- 5 грн. 20 коп. - доплата до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

З відповідді УПФУ в Ріпкинському районі від 05.09.2014 р. № 29/07/Ч-2 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що УПФУ в Ріпкинському районі провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» та визначило розмір пенсії у 80 % суми їх заробітної плати, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а), виходячи з довідки від 1 квітня 2014 р. №195/10/05-11. Також підставою для зменшення відсотку слугувало те, що перерахунок пенсії провадився з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день виникнення права на перерахунок пенсії, в силу чинних на даний час редакцій ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" (далі по тексту - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати (ч.5 ст.37 Закону України «Про державну службу»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця.

08.07.2011 року було прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), підпунктом 9 пункту 6 Розділу ІІ якого статтю 37 Закону України «Про державну службу» викладено в наступній редакції:

"На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст.58 Конституції України).

Як зазначалось вище, статтею 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, було передбачено нарахування пенсії державних службовців в розмірі 80 відсотків сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зі збільшенням пенсії на 1 відсоток за кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах, але не більше 90 відсотків від суми заробітної плати.

Підпунктом 9 пункту 6 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ внесено зміни до Закону України "Про державну службу", зокрема, в частині розрахунку розміру пенсії - 80% заробітної плати державного службовця без можливості збільшення цього розміру у зв'язку з наявністю стажу державної служби понад 10 років.

Пунктом 1 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VІ встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

При цьому, приписами п.2 цього Розділу передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, застосування ст.37 (із змінами) Закону України "Про державну службу " при перерахунку пенсії є звуженням наявного у позивача обсягу прав і свобод та порушенням конституційного права ОСОБА_1 на отримання більшого розміру пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Враховуючи наведене в сукпності, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті розпорядження 126306 від 05.08.2014 р. та вчиненні відповідних дій щодо перерахунку позивачеві пенсії у розмірі 80% заробітної плати державного службовця, тобто зменшуючи розмір пенсії з 90 на 80 відсотків від заробітної плати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України «Про державну службу», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 10 ст. 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що дії УПФУ в Ріпкинському районі по виконанню постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а слід визнати протиправними, зобов'язавши УПФУ в Ріпкинському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 90 % від суми місячного заробітку, починаючи з 25 жовтня 2013 року - дати зменшення раніше призначеного розмір відсотку, а з метою повного захисту інтересів позивача ОСОБА_1, слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати УПФУ в Ріпкинському районі виплатити на користь ОСОБА_1, з урахуванням виплачених сум, недоотриману різницю в пенсії.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI, ст.ст. 102, 162, 167, ч.ч. 9,10 ст. 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 10-деннимй процесуальний строк, встановлений ч. 9 ст. 267 КАС України на звернення з заявою про визнання протиправними рішень, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду, як такий, що пропущений з поважних причин.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень Управлінням Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області по виконанню постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. у адміністративній справі № 743/570/14-а.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру - 90 % від суми місячного заробітку, без застосування обмеження максимального розміру пенсії., починаючи з 25 жовтня 2013 року - дати зменшення раніше призначеного розміру відсотку, за виключенням здійснених виплат за вказаний період.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 160, ч. 10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий В.Б.Сташків