Рішення № 41401490, 11.11.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/164/14-ц Головуючий у 1-й інст. Волощук В.В.

Категорія 43 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.,

Микитюк О.Ю.

при секретарі: Гуковій О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області та ОСОБА_3, треті особи орган опіки і піклування Новобілокоровицької селищної ради про визнання ордеру на житлове приміщення недійсним, рішення незаконним, визнання особи такою, що втратила право на житло

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що зареєстрована і проживає з неповнолітніми дітьми в квартирі АДРЕСА_1. 24.04.2013 року на вказану квартиру було видано ордер на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Новобілокоровицької селищної ради. Просила визнати недійсними рішення Новобілокоровицької селищної ради та ордер №130 від 24.04.2013 року, як виданий з порушенням норм житлового законодавства та визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки він має інше житло та проживає за іншою адресою.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним ордер № 130 від 24.04.2014 року, виданий на ім'я ОСОБА_3 на право зайняття двох кімнат площею 27,28 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. Визнано ОСОБА_3 таким, що вртатив право користування вказаною квартирою. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Олевського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2014 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги наявні у справі докази його проживання в спірній квартирі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.1995 року ОСОБА_3 на сім'ю з трьох осіб видано ордер № 15 на заселення службової квартири АДРЕСА_1.

Згідно довідки селищної ради від 30.01.2014 року ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в даній квартирі з 21.05.1996 по 01.04.1999 року та з 22.05.2013 року по даний час. 12.04.2013 року він звернувся до голови Новобілокоровицької селищної ради із заявою про надання дозволу на переведення його службової квартири у постійну. Рішенням Новобілокоровицької селищної ради від 12.04.2013 року № 29 ОСОБА_3 надано дозвіл на переоформлення квартири АДРЕСА_2 з розряду службової в постійну. 24.04.2013 роу ОСОБА_3 видано ордер на право зайняття двох кімнат площею 27,28 в.м. в квартирі АДРЕСА_1.

У позовній заяві ОСОБА_2 просила визнати незаконним рішення Новобілокоровицької селищної ради на підставі якого ОСОБА_3 видано ордер № 130 від 24.04.2013 року. При цьому позивач не вказала і в наступному не уточнила номер даного рішення та дату його прийняття.

Рішення Новобілокоровицької селищної ради від 12.04.2013 року № 29, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на переоформлення квартири з розряду службової в постійну стосується квартири АДРЕСА_2, в той час як предметом спору є квартира АДРЕСА_1. За таких обставин, суд обгрунтовано ззначив про відсутність підстав для скасування вказаного рішення.

Також правильним є висновок суду щодо визнання недійсним ордеру № 130 від 24.04.2014 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 на право зайняття двох кімнат площею 27,28 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, виходячи з вимог ст.ст.58,59 ЖК УРСР та враховуючи, що передбачені Законом підстави для видачі даного ордеру відсутні.

Разом з тим, висновок суду про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 не грунтується на вимогах чинного законодавства.

Звертаючись з позовом до суду, позивач не зазначила з яких правових підстав вона просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом. Ухвалюючи рішення про задоволення позову в цій частині, суд також не навів відповідних підстав.

За змістом вимог п.28 Положення „Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 із змінами, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ними у випадках і в строки, вказані в ст.71 ЖК УРСР.

Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням передбачено ст.72 ЖК УРСР.

Позивач не зазначила та не надала суду доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним житлом. Посилання в позовній заяві на те, що він має інше житло та інше місце проживання не є такими підставами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення в частині визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом постановлено з порушенням норм матеріального права, тому в цій частині воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313,314,316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2014 року скасувати в частині визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: