Рішення № 41240496, 30.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 921/995/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область 48257)

про cтягнення 385 748,48 грн.

За участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4;

відповідача - не з'явився.

Суть справи:

15 вересня 2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" про стягнення 385273,49 грн. боргу та 474,99 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.09.2014р. було порушено провадження по даній справі.

У поданому клопотанні №2014/10-02 від 02 жовтня 2014 року та усних поясненнях представника, даних в засіданні 02 жовтня 2014 року, відповідач повідомив суд про перерахування на користь позивача 10000 грн., долучив платіжне доручення №403 від 18 вересня 2014 року, та просив суд провадження у справі в цій частині припинити.

17 жовтня 2014 року відповідачем було подано клопотання №2014/10-17/2 про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір в позасудовому порядку.

Представник ОСОБА_1 підтвердив часткове погашення заборгованості в сумі 10000 грн. та зазначив, що пропозицію відповідача про врегулювання спору було відхилено, а тому просив суд задовольнити його вимоги.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 02 жовтня 2014 року було оголошено перерву до 20 жовтня 2014 року, а пізніше розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2014 року.

В судове засідання 20 та 30 жовтня 2014 року уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, не з'явився, хоча про час та місце хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення її причин та доказів їх існування, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні, представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги пояснення учасників процесу, у т.ч. дані у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:

02 січня 2013 року між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Мрія-Лізинг" укладено договір поставки запасних частин до автомобільної техніки №6073.

За змістом договору, ОСОБА_1 (постачальник) брав на себе зобов'язання поставити та передати у власність ТОВ "Мрія-Лізинг" запасні частини та автохімію до автомобільної техніки в асортименті, а ТОВ "Мрія-Лізинг" (покупець) зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах відтермінування через 45 банківських днів від дати поставки (п. 1.1, 3.4 цього правочину).

Датою поставки та переходу до покупця права власності на товар є дата оформлення відповідної накладної (п. 2.6, 2.7 договору №6073).

На виконання умов договору, по видаткових накладних (копії наявні у матеріалах справи) в період з квітня 2013 року по липень 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" отримало від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 358 881, 60 грн.

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків по кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.

Як вбачається з платіжних доручень та виписок з банківського рахунку (копії наявні в матеріалах справи), ТОВ "Мрія-Лізинг" перерахувало на користь позивача 973 608, 11 грн.

Решта зобов'язання в сумі (1 358 881,60 - 973 608,11) 385 273,49 грн. станом на час звернення позивача до суду залишилось невиконаним.

Наявність заборгованості, серед іншого, підтверджується підписаними уповноваженою посадовою особою ТОВ "Мрія-Лізинг" без будь-яких заперечень, актами звірки взаємних розрахунків від 06 серпня 2014 року та від 15 вересня 2014 року.

Направлену на адресу відповідача претензію №1 від 18 серпня 2014 року про здійснення розрахунку, ТОВ "Мрія-Лізинг" залишило без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі, платіжним дорученням №403 від 18 вересня 2014 року ТОВ "Мрія-Лізинг" перерахувало на користь підприємця ОСОБА_1 10000 грн., що також підтверджує факт існування у відповідача заборгованості на момент вирішення спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. основного боргу підлягає припиненню по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Щодо решти вимог, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Частина друга вказаної статті визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692, 694 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач здійснив лише частково, заборгувавши на час пред'явлення позову 385 273, 49 грн., а на момент прийняття рішення - 375 273, 49 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку в повному обсязі станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 375273,49 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у т.ч. 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, інші обставини справи, вимоги про стягнення 474,99 грн. 3% річних слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область 48257, код 35855770) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 375 273,49 грн. Заборгованості, 474,99 грн. 3% річних, 7714,98 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн., припинити за відсутністю предмета спору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 06 листопада 2014 року

Суддя І.П. Шумський