Ухвала суду № 41061024, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/24610/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012

у справі № 2а-17417/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалстоксервіс" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 № 0001903540. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що на час здійснення позивачем операцій з купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Східні енергопостачальні системи» (далі - ВАТ «Східні енергопостачальні системи») обіг цих акцій не було обмежено, у зв'язку з чим підстави для визнання розглядуваних операцій фіктивними відсутні.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову Товариства. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірні акції не мали правової сили цінних паперів, не могли виступати об'єктом господарської операції, що виключає правомірність формування позивачем даних окремого податкового обліку за розглядуваними операціями.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по операціям з придбання та продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» за період з 01.04.2008 по 30.09.2008. За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 16.05.2011 № 28/35-40/35195721 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 222 294 грн. (у тому числі 177 835 грн. за основним платежем та 44459 грн. за штрафними санкціями).

Правова позиція податкового органу, покладена в основу оспорюваного донарахування, полягає в тому, що позивач незаконно відобразив в окремому податковому обліку фінансові результати операцій з придбання та подальшого продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні системи» у періоді, охопленому перевіркою, оскільки постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2010 у справі № 2906/10 визнано недійсним статут названого емітента та реєстрацію випуску його акцій з дати видачі свідоцтва про реєстрацію цього випуску (тобто з 23.03.2005). Наведене, за висновком ДПІ, свідчить про те, що в результаті здійснення розглядуваних операцій з купівлі-продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні системи» правовідносини, що характеризують взаємні права та обов'язки між акціонером на емітентом, не виникли, у зв'язку з чим зазначені операції за своїм економіко-юридичним змістом не є операціями з цінними паперами та не можуть викликати правові наслідки в окремому обліку Товариства

Втім суди цілком об'єктивно не підтримали зазначену правову позицію податкового органу у справі.

Так, за змістом підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

У підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 цього Закону під терміном "витрати" розуміється сума коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У підпункті 7.6.4 пункту 7.6 цієї ж статті Закону міститься визначення терміну «доходи» як суми коштів або вартості майна, отриманого (нарахованого) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшеного на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Статтею 177 Цивільного кодексу України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

У справі, що переглядається, матеріали податкової перевірки не дають підстави для висновку про те, що на час здійснення Товариством операцій з купівлі-продажу спірний акцій останні були вилучені або обмежені в обороті. Також ДПІ не доведено, що у перевіреному періоді зазначені акції не забезпечували виконання їх специфічних функцій (як-от, отримання її держателем прибутку у вигляді дивіденду), що могло б виступати свідченням втрати цими акціями ознак прибутковості та товарності.

Постанова ж Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2010 у справі № 2906/10 не має ретроспективної дії на спірні правовідносини, а відтак власне ліквідація емітента та скасування реєстрації випуску акцій ВАТ «Східні енергопостачальні системи» за наслідками набрання цією постановою законної сили вже після виконання розглядуваних операцій не може впливати на порядок їх відображення у податковому обліку платника (позивача у справі).

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на іншому тлумаченні наведених правових норм та не можуть слугувати спростуванням висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень у справі.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі № 2а-17417/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько