Рішення № 41043333, 20.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2014 Справа № 920/1188/13

за позовом: Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д», м. Суми,

про стягнення 37 870 867 грн. 55 коп. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Старик Я.І., довіреність № 164-У від 25.12.2013р.

від відповідача: Білик С.І., довіреність від 16.04.2014р.

Солошенко Л.Є., довіреність від 14.07.2014р.

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

у судовому засіданні від 24.07.2014р. оголошувалась перерва у розгляді справи до 14.08.2014р.

у судовому засіданні від 14.08.2014р. оголошувалась перерва у розгляді справи до 21.08.2014р.

у судовому засіданні від 21.08.2014р. оголошувалась перерва у розгляді справи до 11.09.2014р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.07.2013р. у справі № 920/1188/13 (суддя Ю.А. Джепа) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі № 920/1188/13 рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014р. у справі № 920/1188/13 рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2014р. (суддя Б.І. Лиховид) новий розгляд справи № 920/1188/13 призначено у судове засідання.

Суть спору: позивач у позовній заяві № 1806-08 від 08.07.2013р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27 309 271 грн. 02 коп. пені та 10 561 596 грн. 53 коп. штрафу за неналежне виконання умов укладеного між сторонами 23.02.2011 року договору на закупівлю товарів № 18/11-У, а також зобов'язати відповідача виконати умови вищезазначеного договору стосовно передачі у власність позивача товару, зазначеного у позовній заяві.

У додаткових письмових поясненнях № 153-09 від 09.07.2014р. позивач додатково обґрунтовує позовні вимоги з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 03.06.2014р. Згідно додаткових пояснень від 23.07.2014р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що порушення зобов`язання з його боку відбулось внаслідок порушення своїх договірних зобов`язань позивачем. Відповідач також просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 34 983 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 35 212 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Судом було роз`яснено відповідачу, що з вимогами про відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг йому необхідно звертатись до Харківського апеляційного господарського суду та до Вищого господарського суду України відповідно, як до органів, які здійснювали апеляційний та касаційний перегляд даної справи і в повноваженнях яких є розподіл судових витрат за перегляд апеляційної та касаційної скарг.

Згідно письмових пояснень № 1811-01/09 від 12.08.2014 року позивач зазначає, що в нього на даний час не має дозволів на проведення будівельних робіт, зазначених у п. 5.2. договору; договорів підряду на будівництво (реконструкцію) об'єктів замовника, зазначених у п. 5.2 договору; договорів підряду на монтаж обладнання, що поставляється за договором від 23.02.2011 року.

У додатковому відзиві на позовну заяву (вхідний номер 12441 від 29.09.2014р.) відповідач додатково обґрунтовує свою позицію у справі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання від 29.09.2014р. представниками відповідача було подане клопотання № 26-09/14 від 26.09.2014р., в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що позивач мотивує свої вимоги невиконанням вчасно відповідачем умов укладеного контракту № 18/11-У від 23.02.2011р., а саме не проведенням поставки обладнання на визначені контрактом об'єкти, а відповідач заперечує проти позову і обґрунтовує свої заперечення тим, що прострочив виконання у зв'язку з простроченням позивача і, в той же час, позивач не виконує вимоги суду щодо представлення відповідних документів та доказів та у зв'язку з отриманням представником відповідача копії акту ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, що стосується господарських відносин з відповідачем щодо укладеного в т.ч. контракту, відповідач просив суд призначити науково-правову експертизу контракту № 18/11-У від 23.02.2011р. щодо можливості відповідача виконання зобов'язань поставки обладнання на визначені контрактом об'єкти, виходячи з умов контракту, а також всіх додатків до нього, які є невід'ємними частинами контракту. Виконання науково-правової експертизи відповідач просив доручити експертам Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (01601, м. Київ. вул. Трехсвятительська, 4) та на вирішення експерта поставити наступні питання: 1. Чи відповідає вимогам законодавства зміст контракту № 18/11-У від 23.02.2011р., що укладений між позивачем та відповідачем?; 2. Чи відповідає вимогам законодавства та умовам контракту бездіяльність позивача згідно п. 5.1 контракту та додаткових угод до нього щодо передачі обладнання на відповідних об'єктах замовника згідно графіку здачі об'єктів в експлуатацію?; 3. Чи зобов'язаний позивач згідно умов контракту та додатків до нього вчинити дії щодо влаштування (реконструкції) фундаментів на вказаних в контракті об'єктах та ввести їх в експлуатацію?; 4. Чи мав можливість відповідач виконати належним чином умови контракту, якщо позивач не надав графіків введення в експлуатацію об'єктів?; 5. Чи наступає юридична відповідальність відповідача у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань за контрактом з причин, що не залежали від відповідача?; 6. Чи мав право позивач вимагати передання у власність обладнання без виконання умов контракту як з боку позивача так і відповідача (щодо шефмонтажу, пусконаладки та виходу на робочий режим обладнання)?; 7. Якою є судова практика вирішення аналогічних спорів? Також, на час проведення експертизи, відповідач просив суд зупинити провадження у справі. Витрати по проведенню експертизи відповідач просив покласти на нього до вирішення справи. Суд, заслухавши пояснення позивача щодо поданого відповідачем клопотання про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі, який заперечував проти призначення експертизи та зупинення провадження у справі, відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки всі питання, які відповідач просить поставити експерту відносяться до компетенції суду і не потребують спеціальних знань, а тому відсутня необхідність у проведенні експертизи, а, відповідно, і у зупиненні провадження у справі.

У даному судовому засіданні представники сторін підтримували свої позиції, викладені раніше у письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

23 лютого 2011 року між Дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Технічний центр «Оріон-Д» (відповідач, учасник) було укладено договір на закупівлю товарів № 18/11-У, згідно умов якого позивач зобов'язався у 2011-2012 роках в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність відповідача товари - насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрік з доопрацюванням по місцю встановлення, в тому числі разом з іншим доставка, шеф-монтаж, пусконаладка (все разом - обладнання), на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях замовника. Кількість обладнання, яке передається за цим договором: 32 компресорні модулі до об'єктів на базі компресорів виробництва Дженерал Електрік з доопрацюванням по місцю встановлення, вказаному у пункті 5.2 цього договору, в тому числі разом з іншим доставка, шеф-монтаж, пусконаладка (п. п. 1.1, 1.2 договору), а позивач зобов'язався прийняти і оплатити товар (1 том, а. с. 12-18).

Договір № 18/11-У від 23.02.2011 року підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628 та 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Також між сторонами до вищевказаного договору були укладені додаткові угоди щодо здійснення оплати шляхом передплати вартості обладнання, а саме: № 1 від 12.03.2011р. (1 том, а. с. 19-20), № 2 від 23.05.2011р. (1 том, а. с. 21), № 3 від 18.07.2011р. (1 том, а. с. 22-23), № 5 від 22.02.2012р. (1 том, а. с. 25-26), № 6 від 18.04.2012р. (1 том, а. с. 27-29), № 7 від 04.07.2012р. (1 том, а. с. 30), № 8 від 25.09.2012р. (1 том, а. с. 31), № 9 від 26.12.2012р. (1 том, а. с. 32), а також додаткову угоду № 4 від 22.02.2012р., умовами якої було змінено п. 5.1 договору щодо строку передачі обладнання (1 том, а. с. 24) та додаткову угоду від 25.12.2012р., якою було змінено п. 11.1 договору щодо строку дії договору (1 том, а. с. 35).

Згідно умов додаткової угоди від 25.12.2012 договір № 18/11-У від 23.02.2011р. набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, з подальшою пролонгацією, за згодою сторін.

Згідно п. 3.1 ціна договору (загальна вартість обладнання) визначається як сумарна вартість обладнання, що передається у власність позивачу і становить 150 879 950 грн. 40 коп.

За умовами п. 4.1 договору розрахунок проводився шляхом оплати замовником 100% вартості обладнання протягом 120 календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі обладнання та надання учасником відповідного рахунку. Також вказаним пунктом визначена можливість попередньої оплати за наявності коштів у замовника та за згодою сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою.

Згідно 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 22.02.2012р., строк передачі обладнання на відповідних об`єктах замовника - з дати укладення цього договору до 31.12.2012р. відповідно до графіку здачі об`єктів в експлуатацію, з правом пролонгації зазначених строків за згодою сторін, що оформлюється відповідними додатковими угодами до цього договору. Тобто необхідною умовою для початку передачі відповідачем обладнання на відповідних об`єктах позивача в строки, передбачені п. 5.1 договору, з урахуванням змін, є графік здачі об`єктів в експлуатацію, який позивачем суду наданий не був.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили перелік об'єктів для передачі обладнання, всього 16 об'єктів.

Назва, кількість та технічні характеристики обладнання по кожному об'єкту визначені сторонами у додатках №№1-64, які є невід'ємними частинами цього договору і комплектність обладнання, що передається замовнику у власність по договору, повинна відповідати специфікаціям та технічній документації на обладнання (додаткам №№ 1-64 до договору) (п.п. 5.3, 5.4 договору).

В додатках №№1-32 від 23.02.2011р. до договору сторони визначили технічні вимоги та якісні характеристики компресорного модуля для кожного окремого об'єкта замовника (визначеного у п. 5.2 договору), а в додатках №№ 33-64 від 23.02.2011р. їх специфікацію.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.11 договору передача обладнання (доставка, шеф-монтаж, пусконаладка) здійснюється по кожному об'єкту окремо. Передача обладнання (доставка, шеф-монтаж, пусконаладка) підтверджується Актом приймання-передачі, який вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками. Учасник передає замовнику обладнання (за наявності висновку про відповідність обладнання нормативно-правовим актам України) після проведення тестового пуску та експлуатаційного випробування обладнання протягом 72 годин безперервно, та за умови виходу обладнання на робочий режим експлуатації (за умови відповідності фактичних виробничо-експлуатаційних параметрів технічній документації на обладнання).

Відповідно до графи 21 таблиці технічних вимог та якісних характеристик компресорних модулів (1 том, а. с. 36) - додатків №№ 1-32 договору № 18/11-У від 23.02.2011р. - виконання монтажу компресора: компресор та електродвигун компресора змонтовані на одній цілісній рамі, з'єднані через муфту і відцентровані в цехових умовах, готовими до установки на фундамент.

Тобто монтаж обладнання повинен бути здійснений на фундамент. Оскільки додатки №№ 1-32 до договору № 18/11-У від 23.02.2011р. є його невід'ємними частинами, то саме виконання цих умов ставить певні вимоги до об'єктів замовника, зазначених в п 5.2. договору № 18/11-У від 23.02.2011р., а саме наявність фундаментів для подальшого монтажу на ці фундаменти обладнання та здійснення пусконалагоджувальних робіт, які замовник повинен влаштувати самостійно або через підрядні організації, за умови дотримання розробленого завдання на фундаменти з планом закріплення установочних закладних для агрегату компресорного АГНКС.

У відповідності до п. п. 1.1. та 1.2 договору належним виконанням зобов'язань відповідачем є доставка, шеф-монтаж та пусконалагоджувальні роботи на об'єктах замовника, зазначених в п 5.2. договору. З урахуванням специфіки та специфікацій обладнання, а також п. 1.1., п. 1.2, п. 5.2. договору монтаж обладнання здійснюється підрядною організацією під керівництвом та наглядом працівників відповідача на новостворені фундаменти на об'єктах позивача.

Пунктом 7.1.2. договору передбачений обов'язок позивача приймати обладнання згідно з умовами, передбаченими цим договором. Як слідує з викладеного, невід'ємною частиною договору є і додатки №№ 1-32, в яких зазначено про наявність фундаментів для подальшого монтажу на ці фундаменти обладнання та здійснення пусконалагоджувальних робіт, які позивач повинен влаштувати самостійно або через підрядні організації, за умови дотримання розробленого завдання на фундаменти з планом закріплення установочних закладних для агрегату компресорного АГНКС.

Як видно зі змісту договору № 18/11-У від 23.02.2011р. об'єкти замовника, зазначені в п 5.2., є нерухомим майном та належать до категорії об'єктів підвищеної небезпеки та належать відповідачу на праві власності або повного господарського відання.

Відповідно норм ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» для початку будівельних робіт об'єктів нерухомого майна, що належать до категорії об'єктів підвищеної небезпеки необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд).

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд (далі будівельні роботи). Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт необхідно надати документи: 1) замовником будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; проектну документацію на будівництво, погоджену та затверджену в установленому законодавством порядку; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення будівельних робіт (у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта містобудування); фінансову звітність та копію ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчену в установленому порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) підрядником будівництва: копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію; копію ліцензії на виконання функцій генерального підрядника будівництва об'єкта, засвідчену в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на строк будівництва об'єкта або на строк договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта. Проектна документація на будівництво (реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) об`єкта розробляється з урахуванням технічних характеристик обладнання, яке планується встановити на даному об'єкті.

З урахуванням того факту, що позивач є державним підприємством, процедура укладення договорів підряду на будівництво фундаментів на об`'єктах замовника повинна відповідати вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель», тобто шляхом проведення тендеру на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти.

При цьому, у своїх письмових поясненнях № 1811-01/09 від 12.08.2014 року позивач визнає, що в нього, на момент розгляду справи, відсутні дозволи на проведення будівельних робіт, зазначених у п. 5.2. договору, а також договорів підряду на будівництво (реконструкцію) об'єктів замовника, зазначених у п. 5.2 договору та договорів підряду на монтаж обладнання, що поставляється за договором від 23.02.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, на виконання умов договору від 23.02.2011р., додаткових угод до нього, а також всіх додатків, що є його невід`ємними частинами, повинен був влаштувати фундаменти для подальшого монтажу на ці фундаменти обладнання через підрядні організації, проте, в порушення зазначених умов та приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивачем фундаменти не були облаштовані, а, відтак, відповідач був позбавлений можливості щодо поставки обладнання на відсутні фундаменти.

Статтею 509 ЦК України передбачено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в порушення умов договору від 23.02.2011р., додаткових угод до нього та додатків, що є його невід`ємними частинами, не виконав належним чином зобов'язання, а саме не влаштував фундаменти для обладнання у встановлений договором термін.

Крім того, як встановлено судом, відповідачем висувалась вимога щодо надання інформації, необхідної для складання плану проведення робіт з монтажу компресорних модулів (габарити існуючого вхідного прорізу (вхідних воріт), можливість розширення цього прорізу на період виконання робіт і до яких розмірів, тощо), що підтверджується листом, направленим на адресу позивача 16.08.2011р. за вихідним № 424 (4 том, а. с. 14). Також, наявним в матеріалах справи Актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 26.07.2010р. по 30.08.2013р., складеного 08.10.2013р. Державною фінансовою інспекцією в м. Києві за № 09-30/2098, встановлена фактична наявність обладнання, що поставляється відповідачем позивачу згідно умов договору № 18/11-У від 23.02.2011р. (5 том, а. с. 33-64).

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку відбулось порушення зобов'язання позивачем, внаслідок якого відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання щодо поставки обладнання (доставки, шеф-монтажу, пусконаладки) належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 613 ЦК України та ст. 221 ГК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем доведено суду, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по поставці обладнання позивачу на виконання умов договору від 23.02.2011р., а порушене дане зобов`язання було внаслідок неналежного виконання зобов`язань по вказаному договору позивачем.

Враховуючи, що відповідач не міг виконати свої зобов`язання щодо поставки обладнання через порушення позивачем договірних зобов`язань щодо облаштування фундаментів для цього обладнання, а також приписи ст. ст. 612, 614 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань, що сталось з вини позивача.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 23.10.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД