Вирок № 40957101, 08.10.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2562/14-к

Провадження №1-кп/283/143/2014

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2014 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Кобилінської Т.М.,

прокурора Литвиненка Д.В.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, несудимого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину,

за частиною 2 статті 296 та частиною 1 статті 122 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

за частиною 2 статті 296 КК України,-

встановив:

24 травня 2014 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням останнього, приїхали в с. Діброва Малинського району Житомирської області. Біля пам'ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, який розташований в центрі села, вони зустріли потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1

Діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4 вийшов із салону автомобіля та, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань, підійшов до ОСОБА_1 Грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення нормальних умов відпочинку присутніх осіб, діючи з особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальноприйнятних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_4 безпричинно наніс йому два удари кулаком в обличчя в область носа, змусивши потерпілого тікати до сусіднього магазину.

В цей час до хуліганських дій ОСОБА_4 приєднався ОСОБА_3, який з метою спричинення тілесних ушкоджень, наблизився до ОСОБА_2 Після цього з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення нормальних умов відпочинку присутніх осіб, діючи з особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальноприйнятних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_3 безпричинно наніс ОСОБА_2 три удари кулаком в обличчя в область верхньої щелепи зліва. З метою уникнення побиття потерпілий почав тікати в напрямку вул. Ватутіна. Однак ОСОБА_3 наздогнав його та повалив на землю.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 не менше трьох ударів ногою в область потилиці. Від цих ударів ОСОБА_2 втратив свідомість, а обвинувачені припинили свої дії.

У результаті хуліганських дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді садна носа, перелому кісток носа, які по своїй категорії, відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я, а ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, перелому верхньої щелепи типу ЛЕ Фор 1, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю та пояснили, що вони 24 травня 2014 року близько 22 години 30 хвилин на автомобілі НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, приїхали в с. Діброва Малинського району Житомирської області. В центрі села, біля пам'ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни, вони зустріли потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1

ОСОБА_4 запропонував з ними поговорити, зупинив автомобіль та вийшов із салону. Він підійшов до ОСОБА_1 і безпричинно наніс йому два удари кулаком в обличчя в область носа. Потерпілий злякався та почав тікати.

В цей час з автомобіля вийшов ОСОБА_3, наблизився до ОСОБА_2 і безпричинно наніс йому три удари кулаком в обличчя в область верхньої щелепи зліва. ОСОБА_2 почав тікати, але ОСОБА_3 наздогнав його, повалив на землю та тричі вдарив ногою в область потилиці.

Після цього обвинувачені поїхали по своїх справах.

Крім особистого зізнання вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується і іншими доказами, а саме:

- Показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які показали, що 24 травня 2014 року близько 22 години 30 хвилин вони перебували в центрі с. Діброва Малинського району Житомирської області біля пам'ятника загиблим воїнам Великої Вітчизняної війни. В цей час на автомобілі до них під'їхали обвинувачені. Спочатку з автомобіля вийшов ОСОБА_4 Він підійшов до ОСОБА_1 і безпричинно наніс йому два удари кулаком в обличчя в область носа. Потерпілий почав тікати. В цей час з автомобіля вийшов ОСОБА_3 і підійшов до ОСОБА_2 Він також безпричинно наніс йому три удари кулаком в обличчя в область верхньої щелепи зліва. Після цих ударів ОСОБА_2 почав тікати. Однак ОСОБА_3 наздогнав його, повалив на землю та тричі вдарив ногою в область потилиці. Від цих ударів потерпілий втратив свідомість.

- Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 115 від 30.05.2014 року (а.с. 34) згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, перелому верхньої щелепи типу ЛЕ Фор 1, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, але небезпечними для життя не являються.

- Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 116 від 30.05.2014 року (а.с. 36) згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді садна носа, перелому кісток носа, які по своїй категорії, відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я, але небезпечними для життя не являються.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 01 липня 2014 року (а.с. 47-49) під час якого ОСОБА_2 показав як ОСОБА_3 підійшов до нього і безпричинно наніс три удари кулаком в обличчя в область верхньої щелепи зліва. Після цього ОСОБА_3 наздогнав його, повалив на землю та тричі вдарив ногою в область потилиці. Від цих ударів потерпілий втратив свідомість.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 01 липня 2014 року (а.с. 50-52) під час якого ОСОБА_1 показав як ОСОБА_4 підійшов до нього і безпричинно наніс два удари кулаком в обличчя в область носа.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2014 року (а.с. 80-82) під час якого ОСОБА_3 показав як він підійшов до ОСОБА_2 і наніс йому три удари кулаком в обличчя в область верхньої щелепи зліва. Після цього повалив потерпілого на землю та тричі вдарив ногою в область потилиці.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2014 року (а.с. 100-102) під час якого ОСОБА_4 показав як він підійшов до ОСОБА_1 і наніс йому два удари кулаком в обличчя в область носа.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеною вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів і кваліфікує їх дії наступним чином:

- ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб; та за ч. 1 ст. 122 КК України за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;

- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Призначаючи обвинуваченим вид і міру покарання, суд, у відповідності до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочини, які вчинив ОСОБА_3, передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, є злочинами середньої тяжкості. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Злочин, який вчинив ОСОБА_4, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, є злочином середньої тяжкості. За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченим покарання, зазначені у санкціях частин статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини, у виді обмеження волі.

Дані покарання будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів.

Разом з тим враховуючи пом'якшуючі обставини, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування основного покарання та звільняє їх від відбування основного покарання з випробуванням і покладає на них певні обов'язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.

До набрання вироком законної сили суд залишає щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попередній запобіжний захід - особисте зобов?язання.

Керуючись ст. ст. 365, 369, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року,-

засудив:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених частиною 2 статті 296 та частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_3 наступні покарання:

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 років обмеження волі.

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 2 років обмеження волі.

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів - у виді 3 років обмеження волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_3 в силі запобіжний захід - особисте зобов?язання.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_4 в силі запобіжний захід - особисте зобов?язання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. Тимошенко