Рішення № 40764459, 01.10.2014, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1068/13-ц

Провадження № 2/743/294/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Шагаєвій Е.Є.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Меленевської Н.В.

представника третьої особи - Тихомира В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", третя особа котра не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство «Добрянське лісове господарство», про стягнення сум страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ "СТ "Гарантія", зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 з її чоловіком - ОСОБА_4, котрий перебував у трудових відносинах з ДП "Добрянське лісове господарство", стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого потерпілий загинув.

Оскільки життя та здоров"я потерпілого були застраховані роботодавцем у ПАТ "СТ "Гарантія", позивач зверталась до страховика із заявою про виплату відшкодування і 27.07.2012 року в задоволенні її звернення було відмовлено з тих підстав, що нещасний випадок стався внаслідок неправомірних дій самого потерпілого.

Таким чином ОСОБА_1, посилаючись на п.15.3 договору страхування, укладеного 31.08.2011 року між ДП "Добрянське лісове господарство" та ПАТ "СТ "Гарантія", просить стягнути з відповідача на свою користь і на користь неповнолітніх дітей потерпілого - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 102 тис. грн. страхового відшкодування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково вказавши, що дії потерпілого на місці події були обумовлені виключно технологічним процесом завантаження деревини на лісовоз, а її чоловік, виконуючи трудові обов"язки, не міг діяти іншим чином.

Представник відповідача в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин справи, позов не визнала, пояснивши, що актом про нещасний випадок форми № 1, підтверджено, що потерпілий ОСОБА_4 на місці події не виконав вимог п.3.7 Інструкції з охорони праці № 1 для водіїв лісовозів, затвердженої наказом роботодавця від 22.12.1998 року, зокрема самовільно зайшов у небезпечну зону автопоїзда. Крім того, на момент настання нещасного випадку потерпілий не виконував фунцій водія лісовоза. Таким чином, дія договору страхування не розповсюджується на випадок з ОСОБА_4, оскільки потерпілий, як водій, був застрахований лише на час обслуговування поїздки.

Представник ДП "Добрянське лісове господарство" в судовому засіданні у вирішенні спору поклався на розсуд суду, пояснивши, що ОСОБА_4 був безпосередньо, під розпис, ознайомлений з доповненнями до Інструкції з охорони праці № 1 для водіїв лісовозів.

Представник позивача в судове засіданні не з"явився, будучи завчасно і належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення з"явившихся учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що наказом № 201-к від 31.07.1995 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу підмінним водієм транспортного цеху Добрянського лісгоспу, а наказом № 59-к від 15.03.1996 року, переведений водієм лісовозного автомобіля.

Із свідоцтва серії НОМЕР_2 від 14.10.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Комарівському лісництві Ріпкинського району Чернігівської області.

Свідоцтвом серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 і загиблий ОСОБА_4, перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.09.1997 року.

Свідоцтвами про народження підтверджується, що неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, 02.03.2003 року, доводяться дітьми позивачеві ОСОБА_1 і загиблому ОСОБА_4

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач та її неповнолітні діти являються спадкоємцями загиблого ОСОБА_4

05.04.2012 року позивач від власного імені, а також як законний представник неповнолітніх дітей, в інтересах останніх, зверталась до Ріпкинської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Обставини, за яких стався нещасний випадок з потерпілим, сторони в судовому засіданні не оспорювали.

З акту про нещасний випадок форми № 1 від 21.11.2011 року, вбачається, що близько 14 години 20 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 в кварталі № 49 Комарівського лісництва ДП "Добрянське лісове господарство", ОСОБА_4, перебуваючи під час виконання трудових обов"язків водія лісовозного автопоїзда ЛТ-25, д.н. НОМЕР_1, в порушення п.3.7 Інструкції з охорони праці для водіїв лісовозів, не вживши запобіжних заходів і не звернувшись за допомогою до інших працівників, зайшов у небезпечну зону лісовоза з метою вивільнення затисненого допоміжного каната та, внаслідок зісковзання раніше завислого хлиста, отримав удар і був затиснутий між завислим хлистом та штабелем інших хлистів. Смерть потерпілого настала внаслідок гострої крововтрати, обумовленої закритою травмою живота з розривом печінки.

Причинами нещасного випадку, крім дій водія, в акті про нещасний випадок вказано на недосконалість технологічного процесу по навантаженню лісовозного атомобіля ЛТ-25; недоліки під час проведення навчання водіїв лісовозних автомобілів; недосконалість інструкції з охорони праці № 1 для водіїв лісовозів; недостатній контроль за безпечною організацією та веденням робіт.

Як слідує з пояснень сторін, акт про нещасний випадок від 21.11.2011 року, не оспорювався, не змінювався і не скасовувався.

Позивач і представник третьої особи, в судовому засіданні також пояснили, що за фактом смерті ОСОБА_4 досудове розслідування не провадилось, а посадові особи ДП "Добрянське лісове господарство" до кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці, не притягувались.

Пунктом 3.7 Інструкції з охорони праці № 1 для водіїв лісовозів, затвердженої наказом директора Добрянського лісгоспу № 285 від 22.12.1998 року, під час навантаження лісоматеріалів пачками, заборонено знаходитись в зоні переміщення пакета; поправляти стійки та коники без використання багрів з довгими руків"ями; перебувати поблизу блоків, стійок, палісадів; переходити через рухомі вантажні канати; знаходитись на лінії працюючих розтяжок.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2011 року між ПАТ "СТ "Гарантія" і ДП "Добрянське лісове господарство", укладено договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, об'єктом якого були майнові інтереси пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю водіїв ДП "Добрянське лісове господарство" під час обслуговування поїздки, зі страховою сумою на кожного застрахованого, в розмірі 102 тис. грн.

З додатку № 1 до договору вбачається, що ОСОБА_4 було включено до списку застрахованих осіб.

У відповідності до п.12.1.1 договору, страховим випадком визнавалась загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Пунктом 15.3 договору передбачався обов"язок страховика здійснити виплату 100% страхової суми, у випадку загибелі або смерті застрахованої особи, на користь сім'ї загиблого або його спадкоємцю.

З повідомлення Чернігівської регіональної дирекції ПАТ "СТ "Гарантія" від 27.07.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.7 Положення "Про обов"язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" та п.13.1 договору страхування, укладеного між відповідачем та ДП "Добрянське лісове господарство", з тих підстав, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався внаслідок порушення потерпілим п.3.7 Інструкції з охорони праці № 1 для водіїв лісовозів.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування", одним із видів обов'язкового страхування, які здійснюються в Україні, є особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Пунктом 2 Положення "Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті", затвердженого постановою КМУ № 959 від 14.08.1996 року, застрахованими особами вважаються водії тільки на час обслуговування поїздки.

За змістом договору страхування, укладеного між ПАТ "СТ "Гарантія" і ДП "Добрянське лісове господарство" 31.08.2011 року, об'єктом страхування являлись майнові інтереси пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю водіїв ДП "Добрянське лісове господарство" під час обслуговування поїздки.

Підпунктом "а" п.7 Положення "Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" визначено, що страховим випадком є загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Якщо випадки, зазначені у підпункті "а" цього пункту, сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими і страхова сума при цьому не виплачується.

За умовами договору страхування від 31.08.2011 року, застрахованими особами є водії, а нещасний випадок з водієм ОСОБА_4 стався під час виконання ним роботи по завантажуванню лісовоза, тобто не під час керування транспортним засобом чи обслуговування поїздки.

Таким чином, підстави для задоволення позову ОСОБА_7 відсутні.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі необхідно віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", про стягнення сум страхового відшкодування - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 10 днів, з дня його проголошення, а особами які не були присутні під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 06.10.2014 року.

Суддя Є.А. Жовток