Постанова № 40722280, 23.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р. Справа № 638/13010/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2014р. по справі № 638/13010/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області третя особа Державний виконавець відділу примусового викогонання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Євсюков О.В.

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Євсюков О.В. з урахуванням уточнених вимог просив: визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувану, винесену 10.10.2012 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Євсюковим О.В. у виконавчому провадженні №32961720; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Євсюкова О.В.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду в сумі 32 886,00 грн.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2014 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції протиправними.

Скасовано постанову державного виконавця Євсюкова О.В. Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.12.2012 року по виконавчому провадженні №№32961720.

Стягнуто з Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині у позові відмовлено.

Відповідач, Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просив скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2014 року, в частині стягнення 1000 грн. моральної шкоди з Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. суд першої інстанції виходив з заподіяння позивачу моральної шкоди незаконними діями і рішеннями державного виконавця.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне

Стаття 56 Конституція України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.п. 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Колегія суддів вважає, що позивачем по справі не було надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди неправомірними діями державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутній причинно - наслідковий зв'язок між діями державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та моральною шкодою, яка була завдана позивачу по справі.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому дана постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2014р. по справі № 638/13010/13-а скасувати в частині стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2014р. по справі №638/13010/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.