Рішення № 40195459, 18.08.2014, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/855/14-ц

Провадження № 2/743/235/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:головуючого-суддіСташківа В.Б.,при секретарі:Нерус Н.І., за участюпозивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки цивільну справу

за позовомОСОБА_3 доОСОБА_4 провідшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

3 липня 2014 року ОСОБА_3 зврнувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування 1 грн. моральної шкоди, обґрунтування позову зводиться до того, що під час зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст., з приводу з'ясування думки колективу щодо кандидатур на посаду нового директора школи, які відбулись 4 червня 2014 р. ОСОБА_4, як начальник відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації, замість того, щоб ознайомити педагогічний колектив Замглайської ЗОШ з наказом про переведення його з посади директора на посаду вчителя математику, за власним бажанням, порушуючи ст.. 32 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 8, ч. 2 п. 7.9, ст.. 10 ч. 3, ст.. 14 ч. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», довів до присутніх членів колективу та голови Ріпкинської РДА ОСОБА_29 повідомлення КВІ Ріпкинського району від 23 травня 2014 р. № 410 про те, що його згідно вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області засуджено, не зважаючи на те, що він під час зборів просив останнього не розголошувати цю публічну інформацію. Також вказав відповідач на те, що він був незаконно призначений в серпні 2010 р. на посаду директора Замглайської ЗОШ, а відтак протягом 4 років керував вказаним комунальним закладом безпідставно. Вважає, доведену ОСОБА_4 до присутніх членів педагогічного колективу та голови РДА вказану інформацію не коректною до нього, такою, що вдарила по його честі, гідності та авторитету, здобутого протягом 30 років на керівних посадах в освіті району, такою, що порушила його права та спричинила моральну шкоду у вигляді стресу, порушенні нормальних життєвих зв'язків, неможливістю продовжити нормальне активне життя, так як про це стало відомо ще й педагогам району, працівникам інших структур району. Вказує на те, що ним до вказаного суду подавався позов про відшкодування з ОСОБА_4 7000 грн. моральної шкоди, який в подальшому, за його заявою, був залишений без розгляду, про, що він жалкує.

В ході судового розгляду позивач, збільшив розмір позовних вимог з 1 грн. до 100 000 грн..

В судовому засіданні:

- позивач ОСОБА_3 підтримав збільшенні позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Вказує на те, що дійсно уклав угоду з прокурором Ріпкинського району про визнання винуватості та був засуджений вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України до умовної міри покарання, з призначенням додаткового покарання - позбавлення права обіймати певні посади. Однак, він написав заяву про переведення його з посади директора школи на посаду вчителя математики самостійно і саме його заява, а не вирок суду став підставою для його переведення на посаду вчителя математики. Пояснив, що під час вказаних зборів він просив відповідача ОСОБА_4, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», не розголошувати дані про його засудження, а вказати дійсну підставу для переведення його на посаду вчителя математики. Зазначив, що головою зборів був ОСОБА_4, а секретарем ОСОБА_12. Вказав, що наказ про переведення його з посади директора вказаної школи на посаду вчителя математики та підстава такого переведення відповідачем була зачитана за його наполяганням. Зауважив, що протокол зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р. є загальним та детального не висвітлює події та виступи, які відбувались на зборах. При обговоренні кандидатур на посаду директора школи: його дружини ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що відповідач висловив припущення про незаконність його призначення на посаду директора школи. Зазначає, що це не відповідає дійсності, так як він добровільно перейшов в серпні 2010 р. з посади начальника відділу освіти РДА на посаду директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ. Вказав на те, що по кримінальним справам на вироки в яких посилається ОСОБА_4 він був амністований в 2011 р.. Наполіг на тому, що після зборів в учительську не заходив та у нього не було розмови з ОСОБА_11. Зазначив, що твердження відповідача про те, що кожен користувач Інтернету зайшовши на сайт «Єдиний державний реєстр судових рішень» може отримати доступ до судових рішень, в т.ч. знайти і ознайомитись з вироком щодо ОСОБА_3 є безпідставним, так як для не юриста, при наявності багатьох контекстів для пошуку це майже не реально. Зауважив, що показання більшості свідків є спотвореними;

- відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив, так як він є безпідставним. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що дійсно 2 червня 2014 р. відбулися збори педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст., з вивчення думки педагогічного колективу щодо кандидатур на посаду директора вказаної школи, на якому крім нього, були присутніми педагогічні працівники даної школи та голова Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_29. При цьому він був головою зборів, а секретарем була ОСОБА_12. Зазначив, що офіційну копію вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. він в розпорядженні не має. При цьому, про його наявність дізнався з повідомлення інспектора КВІ Ріпкинського району Дем'яненко К.В. від 23.05.2014 р. № 440. Як користувач Інтернету зайшовши на сайт «Єдиний державний реєстр судових рішень» він знайшов та ознайомився з вироком щодо ОСОБА_3. Визнав, що ним під час вказаних зборів був зачитаний короткий зміст повідомлення КВІ Ріпкинського району та вказано про його обов'язок протягом 3 днів вчинити певні дії щодо виконання вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. в частині заборони ОСОБА_3 обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Вказав, що це було зумовлено тим, що деякі працівники педагогічного колективу інтересувались у нього чому ОСОБА_3 не прийняв участь в урочистих зборах, з приводу останнього дзвонику та тим, що позивач на зборах декілька раз просив прояснити ситуацію щодо його переведення на посаду вчителя математики. Вважає, що таким чином він інформував громадськість про заборону ОСОБА_3 займати певні посади, як результат кримінального провадження проти останнього. Заперечив посилання позивача на Закон України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про доступ до публічної інформації», який спірні правовідносини не регламентує. Заперечив щодо того, що він під час зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ вказував про незаконність перебування ОСОБА_3 з серпня 2010 р. по травень 2014 р. на посаді директора Замглайської ЗОШ, так як він на питання ОСОБА_3 коли буде призначений новий директор школи відповів, що він буде дотримуватись вимог ст.. 20 Закону України «Про освіту» та призначить директора школи на посаду за попереднім погодженням з Ріпкинською районною радою та державною адміністрацією. При цьому, наголосив на тому, що такі погодження на призначення ОСОБА_3 відсутні, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 та підтверджено відповідями Ріпкинської РДА та Ріпкинської районної ради на звернення Замглайського селищного голови. При наведених обставинах, вважає, що його дії з приводу повідомлення про судову заборону ОСОБА_3 займати певні посади є правомірними, а інформацію про незаконність перебування ОСОБА_3 на посаді він не поширював, що виключає можливість задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_29, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, дослідивши матеріали даної справи, цивільної справи № 743/466/13-ц за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти Ріпкинської РДА про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, цивільної справи № 2518/427/12 за позовом відділу освіти Ріпкинської РДА до ОСОБА_3 про стягнення коштів, кримінальної справи № 2518/1-п-86/2011 за поданням помічника прокурора Ріпкинського району Чернігівської області Софієнка В.В. про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку з застосуванням акту про амністію, матеріали кримінального провадження (№ 743/450/14-к) про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

По справі встановлено, що з 11 серпня 2010 р. ОСОБА_3 прийнятий на посаду директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст., що підтверджується записом в його трудовій книжці. До цього працював на посаді начальника відділу освіти Ріпкинської РДА.

По справі встановлено, що 30 травня 2014 р. ОСОБА_3, на підставі заяви, переведений з посади директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. на посаду вчителя математики вказаної школи, що підтверджується Наказом № 39 від 27 травня 2014 р. по відділу освіти Ріпкинської РДА та записом в його трудовій книжці.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. (№ 743/450/14-к):

- встановлено, що ОСОБА_3, займаючи посаду начальника відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації, своїми діями, які виразились у зловживанні службовим становищем в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також у складенні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів і внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст. 364 КК України;

- затверджено угоду від 28.03.2014 року між прокурором Ріпкинського району та ОСОБА_3 про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42013260220000018

- ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ст. 70 ч. 1, ст.ст. 75, 76 КК України до основного покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців, з встановленням до основного покарання іспитового строку в 1 рік 6 місяців, з покладенням відповідних обов'язків;

Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. (№ 743/450/14-к) набрав чинності 14 травня 2014 р. та згідно розпоряджень судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2014 р. був направлений до виконання в КВІ в Ріпкинському районі для виконання основного та додаткового покарань.

Згідно повідомлення інспектора КВІ Ріпкинського району Дем'яненко К.В. від 23.05.2014 р. № 440, яке було адресоване начальнику відділу освіти Ріпкинської РДА ОСОБА_4 останнього було проінформовано про те, що у них на виконанні перебуває вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р., яким ОСОБА_3, як директору Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. серед іншого призначене додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців, строком з 14.05.2014 р. по 14.11.2015 р. та запропоновано вжити, передбачені ст. 32 КВК України заходи.

2 червня 2014 р. відбулися збори педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст., з вивчення думки педагогічного колективу щодо кандидатур на посаду директора вказаної школи, на якому були присутніми 23 педагогічних працівника даної школи, голова Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_29, начальник відділу освіти Ріпкинської РДА ОСОБА_4, останній був головуючим (головою) зборів, а секретарем була ОСОБА_12, що визнається позивачем ОСОБА_3, відповідачем ОСОБА_4, підтверджується протоколом зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р., показаннями допитаних в якості свідків: голови Ріпкинської РДА ОСОБА_29 та працівників педагогічного колективу Замглайської ЗОШ: ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача ОСОБА_3 та зауважує, що протокол зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р. є загальним та детального не висвітлює події та виступи, які відбувались на зборах.

Вказане підтвердив відповідач ОСОБА_4, як голова зборів та свідок ОСОБА_12, як секретар зборів, тому вказаний доказ необхідно оцінювати в сукупності з іншими доказами.

Під час зборів ОСОБА_4 зачитав наказ № 39 від 27 травня 2014 р. по відділу освіти Ріпкинської РДА про переведення ОСОБА_3 з посади директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. на посаду вчителя математики вказаної школи та вказав підставу такого переведення: заява ОСОБА_3, що визнається позивачем ОСОБА_3, відповідачем ОСОБА_4, підтверджується протоколом зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р., показаннями допитаних в якості свідків: голови Ріпкинської РДА ОСОБА_29 та працівників педагогічного колективу Замглайської ЗОШ: ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.

Відповідачем ОСОБА_4 визнається той факт, що ним під час вказаних зборів, на питання присутніх, що стосувалось не прийняття ОСОБА_3 участі в останньому дзвонику, був зачитаний короткий зміст повідомлення КВІ Ріпкинського району та вказано про його обов'язок протягом 3 днів вчинити певні дії щодо виконання вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. в частині заборони ОСОБА_3 обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Вказане також підтверджується протоколом зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р., показаннями допитаних в якості свідків: голови Ріпкинської РДА ОСОБА_29 та працівників педагогічного колективу Замглайської ЗОШ: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22.

Крім того, слід зауважити, що не всі допитані в судовому засіданні, в якості свідків - члени педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. сприйняли виступ ОСОБА_4, як повідомлення про засудження ОСОБА_3.

При цьому, судом враховується, що ОСОБА_4 не зачитував вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. навіть його короткий зміст, так як належним чином завіреної копії даного судового рішення у ОСОБА_4 не було та не має. Вказане підтверджене тим, що перед початком розгляду справи по суті ОСОБА_4 просив приєднати до справи вказаний вирок взятий з сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень», з всіма обмеженнями, встановленими Законом України «Про доступ до судових рішень», в задоволенні якого судом було відмовлено.

В той же час, виходячи з буквального змісту повідомленні інспектора КВІ Ріпкинського району Дем'яненко К.В. від 23.05.2014 р. № 440, суд вважає, що у ньому мається інформація про засудження ОСОБА_3, тому ОСОБА_4 зачитавши короткий зміст повідомлення КВІ фактично повідомив присутніх про засудження ОСОБА_4.

Даючи оцінку діям ОСОБА_4 з приводу повідомлення про засудження ОСОБА_3, суд враховує, що в позовній заяві ОСОБА_3 посилається на ст.ст. 2, 4, 8, ч. 2 п. 7.9, ст.. 10 ч. 3, ст.. 14 ч. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими регламентовано мету і сфера дії Закону, принципи забезпечення доступу до публічної інформації, службову інформацію, доступ до інформації про особу, обов'язки розпорядників інформації.

Слід відмітити, що отримання та повідомлення інформації щодо засудження осіб, згідно вироків суду, що набрали законної сили та щодо їх виконання не є предметом регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації», а здійснюється відповідно до КПК України, КВК України, Законів України: «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень».

За таких обставин, на думку суду, посилання ОСОБА_3 на Закон України «Про доступ до публічної інформації» є помилковим.

Крім того, даючи оцінку діям ОСОБА_4 з приводу повідомлення про засудження ОСОБА_3, суд враховує те, що за змістом ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини при застосуванні пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод:

- у справі «Альне де Рібемон проти Франції» зазначив, що принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним з аспектів права на справедливий судовий розгляд кримінальної справи, гарантованого пунктом 1 статті 6;

- у справі «Хужин та інші проти Росії» зазначив, що принцип презумпції не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, «яку обвинувачено у вчиненні злочину», є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають, у кримінальних справах і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом;

- у справі «Ісмоїлов та інші проти Росії» зазначив, що слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину, та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин, так як останнє порушує принцип презумпції невинуватості;

- у справі «Дактарас проти Литви» зазначив, що чи порушує заява державної посадової особи принцип презумпції невинуватості - слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких було зроблено таку заяву;

- у справі «Шагін проти України» зазначив, що пункт 2 статті 6 Конвенції не може завадити відповідним органам інформувати громадськість про перебіг розслідування в кримінальних справах, адже це суперечило б праву на свободу вираження поглядів, проголошеному статтею 10 Конвенції. Однак він зобов'язує робити це з усією необхідною обережністю та обачністю, щоб дотримати принцип презумпції невинуватості.

При цьому, статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право кожного на свободу вираження поглядів, яке включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, що узгоджується із ст. 34 Конституції України.

Проаналізувавши обставини даної справи, в світлі положень ч. 2 ст. 6, ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи те, що вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. (№ 743/450/14-к) відносно ОСОБА_3 набрав чинності 14 травня 2014 р., суд робить висновок, що ОСОБА_4, як начальник Відділу освіти Ріпкинської РДА, користуючись правом на свободу вираження поглядів, яке проголошене ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголосивши під час зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ, які відбулись 4 червня 2014 р. короткий зміст повідомлення КВІ Ріпкинського району від 23 травня 2014 р. № 410 про виконання вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 р. (№ 743/450/14-к) щодо ОСОБА_3, не порушував принцип презумпції невинуватості, а, дотримуючись вказаного принципу, інформував громадськість, а саме: педагогічний колектив Замглайської ЗОШ про засудження ОСОБА_3, що узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у описаних вище справах та про покладений на нього вказаним повідомленням та ст. 32 КВК України обов'язок протягом 3 днів вчинити певні дії щодо виконання додаткового покарання, призначеного ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, що є правомірним, так як законодавчої заборони для цього не має.

Суд не вбачає підстав давати оцінку пояснення позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу можливості/не можливості пересічним користувачам Інтернету знаходити на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» необхідні судові рішення, оскільки воно не впливає на суть розв'язуваного спор ту у зв'язку з тим, що Європейський суд з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» зазначив, що:

- хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент;

- міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Слід зауважити, що ч. 4 ст. 20 Закону України «Про освіту» передбачає, що керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Показаннями свідка ОСОБА_19., як Замглайського селищного голови, відповідями в.о.голови Ріпкинської районної державної адміністрації Мохнача С.В. від 0.1.02.2013 р. № 03-21/34 та заступника голови Ріпкинської районної ради Лемішка Ю.І. від 28.01.2013 р. № 01-38/11-23, що офіційного погодження на призначення ОСОБА_3 на посаду директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. Ріпкинською районною державною адміністрацією та Ріпкинською районною радою не надавились.

В той же час, по справі не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 з 11 серпня 2010 р. по 30 травня 2014 р. незаконно перебував на посаді директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст..

Судом встановлено, що вироки Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2010 р., 21 січня 2011 р. про засудження ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України були в подальшому вищими інстанціями скасовані та направленні на додаткове розслідування, під час якого в суд було направлене подання прокуратури Ріпкинського району про звільнення ОСОБА_3 за вказаними статтями від кримінальності відповідальності, згідно акту амністії і Ріпкинським районним судом Чернігівської області 11 жовтня 2011 р. була винесена постанова про закриття справи та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, за вказаною нереабілітуючою обставиною.

Крім того, згідно постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2010 р. посада директора ЗОШ не пов'язана з виконанням адміністративно-господарських обов'язків.

Вказані судові рішення не встановлювали незаконність перебування ОСОБА_3 на посаді директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст..

За обставин коли не встановлено незаконність перебування ОСОБА_3 на займаній посаді, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 з 11 серпня 2010 р. по 30 травня 2014 р. законно працював на посаді директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст..

Слід зауважити, що ОСОБА_3 окремо вимоги про спростування інформації поширеної ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 під час зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ, які відбулись 4 червня 2014 р. повідомив про незаконність перебування ОСОБА_3 з серпня 2010 р. по травень 2014 р. на посаді директора Замглайської ЗОШ, як недостовірної не заявляв, хоча суд відповідно до ст.. 11 ЦПК України розглядає справу в межах позовних вимог.

Крім того, допитані в якості свідків члени педагогічного колективу Замглайської ЗОШ: ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 не підтвердили та спростували, те, що ОСОБА_4 під час зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ, які відбулись 4 червня 2014 р. повідомив про незаконність перебування ОСОБА_3 з серпня 2010 р. по травень 2014 р. на посаді директора Замглайської ЗОШ.

Також поширення вказаної інформації спростовується показання, допитаної, в якості свідка голови Ріпкинської РДА ОСОБА_29 та протоколом зборів педагогічного колективу Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. від 2 червня 2014 р..

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, суд приходить до висновку, що вони не підтвердили, але і не спростували факт поширення ОСОБА_4 вказаної інформації, так як:

- ОСОБА_14 повідомлення ОСОБА_4 про то, що ОСОБА_3 не мав права працювати на посаді директора школи з серпня 2010 р. по травень 2014 р. саме через засудження Ріпкинським районним судом Чернігівської області;

- ОСОБА_15 передавши слова ОСОБА_4 на засіданні зборів про то, що ОСОБА_3 не мав права працювати на посаді директора школи не вказала період незаконності перебування на посаді та, які підстави незаконності перебування позивача на посаді, які вказав відповідач.

За таких обставин, не знайшло свого підтвердження поширення ОСОБА_4 інформації про незаконність перебування ОСОБА_3 на посаді директора Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. з 11 серпня 2010 р. по 30 травня 2014 р..

Ст. 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Враховуючи наведене в сукупності, при відсутності в діях ОСОБА_4 всіх елементів цивільно-правової відповідальності, суд знаходить, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування 100 000 грн. моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 32, 62 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 280 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 6, ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч. 1 Закону України «Про доступ до судових рішень», -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.Б.Сташків