Ухвала суду № 39671208, 01.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р.Справа № 820/7363/14

Головуючий 1 інстанції: Волошин Д.А.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. по справі № 820/7363/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Малтюроп»

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.12.13 р. № 0015611501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.14 р. по справі № 820/7363/14 позов задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.14 р. по справі № 820/7363/14 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач, ТОВ "Східноукраїнська компанія «Малтюроп», зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та є платником ПДВ.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт № 2204/20-36-15-01-09 від 17.12.13 р. документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013 р., в якому були зафіксовані порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у вересні 2013 р. на суму 11658,0 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0015611501 від 27.12.13 р. до ГУ Міндоходів у Харківській області та до Міністерства доходів і зборів України, рішеннями яких залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в основу висновку акту від 17.12.13 р. № 2204/20-36-15-01-09 були покладені відомості акту від 03.10.2013 №549/26-54-22-2/38615716, надісланого ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпродім» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з квітня по серпень 2013 р.».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що акт про неможливість проведення звірки відносно ТОВ «Дніпродім» № 549/26-54-22-2/38615716 від 03.10.13 р. з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.10 р. «Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» лише фіксує факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались, крім того, послався на п. 36.5 ст. 36 ПК України, згідно якого відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, а зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманій податковій накладній, то правочин відповідає положенням чинного законодавства України, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованості висновків акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції був досліджений договір № 01/08-13 від 01.08.13 р. укладений позивачем (замовник) та ТОВ «Дніпродім» (виконавець), предметом якого є виконання робіт по прочищенню зливної каналізації мережі d-300 мм. (вартість 1 м/п - 91,67грн.) та прочищення зовнішньої мережі каналізації d 300-500 мм. (вартість 1 м/п - 122,50 грн. без ПДВ (ПДВ 20% 24,50 грн.) за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 161 на загальну суму 58292,49 грн. без ПДВ (ПДВ 20% 11658,49 коп.) до 30.09.13 р., при цьому замовник оплачує виконані роботи відповідно до умов цього Договору ( п. 1.2. договору), а виконавець виконує роботу зі своїх матеріалів, вартість яких включається в загальну вартість робіт, цього договору (п. 1.3 договору). Оплата робіт згідно договору здійснюється безготівковим розрахунком в національній валюті України наступним чином: на підставі оформленого сторонами акту приймання робіт за фактично виконані роботи, підписаного обома сторонами, скріпленого печаткою кожної зі сторін, виконавець направляє замовнику рахунок на суму виконаних робіт (п. 4.1 договору) (а.с. 32-33).

Факт виконання робіт підтверджуються первинними документами: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 05/08 від 05.08.13 р.; податковою накладною № 4 від 05.08.13 р. ( а.с.34-35), розрахунок проведений на суму 69950,94 грн. і підтверджується випискою по рахунку від 19.09.13 р.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги про відсутність факту реального здійснення господарських операцій є безпідставними, оскільки до компетенції органу податкового контролю не входить дача такої оцінки.

З матеріалів справи вбачається, що вказана сума податкового кредиту підтверджена відповідною податковою накладною, яка відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України та складена на підставі договору, акту виконаних робіт. Виконання робіт за вказаним договором обумовлено вимогами законодавства: Правилами приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради № 321 від 08.09.10 р., та листом Департаменту збуту № 1693/07 від 26.09.12 р.

Під час судового засідання першої інстанції було встановлено, що представник відповідача не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

Згідно пояснень представника позивача внаслідок скиду стічних вод із перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин позивач змушений на підставі претензій КП «ХВК» (а.с. 62) оплачувати вартість скинутих стічних вод у підвищеному розмірі, а періодичне прочищення каналізаційних мереж дозволяє суттєво знизити ризик скиду до мережі міської каналізації стічних вод неналежної якості, що дозволяє суттєво знизити витрати ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» на оплату послуг водовідведення, адже сплата за них здійснюється у звичайному, а не підвищеному розмірі, що економічно обґрунтовує здійснення зазначених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпродім».

Таким чином, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально, невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 1.7 наказу ДПА України № 327 від 10.08.05 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з контрагентом та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку.

З огляду на наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на нікчемність угоди є безпідставними, оскільки укладений договір між позивачем та ТОВ «Дніпродім» є здійсненим шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, податкова накладна в установленому законодавством порядку недійсною не визнана, є чинною на момент розгляду справи, що в сукупності з іншими доказами у справі дає суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарської операції, сплати ПДВ, а тому оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000761800/0 від 14.12.2010 р. не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для його скасування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.14 р. по справі № 820/7363/14 прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.14 р. по справі № 820/7363/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.14 р. по справі № 820/7363/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.