Вирок № 39309835, 02.06.2014, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/593/14-к

Номер провадження1-кп/173/68/2014

В И Р О К

іменем України

02 червня 2014 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого Бурхан С.М.

при секретарі Малоок Л.В.

за участю прокурора Скрипник Д.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження № 12014040430000141 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинськ, українки, громадянки України, працюючої ТОВ «Вільногірське скло»,транспортувальником цеху №2, освіта середня, раніше не судимої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1, 25 грудня 2009 року в період робочого часу з 08:00 по 17:00 години перебуваючи в приміщенні управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі (далі УПФУ у Верхньодніпровському районі), розташованого в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області на пл.Щербицького 2 подала заяву щодо виплати їй пенсії в зв`язку з втратою годувальника, надавши при цьому довідку Дніпродзержинського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів Державного професійно - технічного навчального закладу (далі ДЦППРК) за №234 від 26.11.2009 року, про те, що вона навчається в період з 01.09.2009 по 30.06.2012 року у вказаному навчальному закладі.

Під час подачі заяви на отримання пенсії ОСОБА_1 письмово була попереджена про обов'язок своєчасно повідомляти управління Пенсійного фонду про зміну обставин та умов, що впливають на її пенсійне забезпечення. Однак ОСОБА_1 заздалегідь мала намір щодо порушень поданих нею зобов'язань перед управлінням Пенсійного фонду по виконанню вказаних попереджень.

Так, згідно наказу №38 «В-УДЗ» від 16.12.2010 року Державного професійно технічного навчального закладу ОСОБА_1 була відрахована з навчального закладу. Відповідно до наказу № 11 «З-УДЗ» від 26.08.2011 року ОСОБА_1 повторно була зарахована на навчання у ДЦППРК з 01.09.2011 року, однак згідно наказу № 2 В-УДЗ від 12.01.2012 року ОСОБА_1 була відрахована з вказаного навчального закладу за результатами поетапної атестації.

25.09.2012 року ОСОБА_1 подала до УПФУ у Верхньодніпровському районі довідку про зарахування її на навчання до державного професійно - технічного навчального закладу «Західно - Дніпровського центру професійно - технічної освіти» №1 у м.Вільногірськ із зазначеним строком навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2015 року.

Однак, згідно наказу «Західно - Дніпровського центру професійно - технічної освіти» №30 «В-УДЗ», ОСОБА_1 відрахована з вказаного навчального закладу з дня оголошення наказу, тобто з 07.11.2012 року.

ОСОБА_1 в порушення зобов'язань щодо своєчасного повідомлення про зміну обставин та умов, що впливають на її пенсійне забезпечення, які вона надавала 25 грудня 2009 року, навмисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману не повідомляла управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про відрахування її з навчальних закладів, в звязку з чим незаконно продовжувала отримувати грошові кошти - пенсію в період з січня 2011 року по січень 2012 року в розмірі 4522 грн., в період з лютого по листопад 2012 року в розмірі 3490 грн., та в період з грудня 2012 по серпень 2013 року в розмірі 8036 грн., на загальну суму 16048 грн., завдавши управлінню Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнала повністю, та суду пояснила, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах не повідомила Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про відрахування її з навчального закладу. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, її вина у вчиненні злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфікували за ч. 1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 характеризується посередньо, скоєний нею злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, раніше не судима.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання стосовно заявлених матеріальних вимог зі сторони потерпілого в розмірі 14 440,80 гривень, суд вважає, що дані вимоги, відповідно до ст. 1166 ЦК України, підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлена сума не оспорюються обвинуваченою та найшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а також підтверджується матеріалами кримінального провадження

З метою виправлення та перевиховання обвинуваченої, а також попередження скоєння нових злочинів з його боку, з урахуванням сукупності пом'якшуючих обставин, суд вважає, що їй необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року та ст. 86 КК України, як такої, яка на момент набрання чинності цим Законом має дитину до 18 років.

Обвинувачена ОСОБА_1 клопотання підтримала, просить суд звільнити її від призначеного покарання на підставі п. в ч.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. в ч.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності з 19.04.2014 року, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, можливо звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачена на день набрання чинності Законом України «Про амністію в 2014 році» має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, а вчинений нею умисний злочин відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також те, що обвинувачена не заперечує проти застосування до неї Закону України «Про амністію в 2014 році», то суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 можливо звільнити від відбування покарання на підставі п. в ч.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст.190 КК України у вигляді 120 годин громадських робіт на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році»

Кримінальне провадження № 12014040430000141 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.190 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі заподіяні матеріальні збитки у розмірі 14 440 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок) гривень 80 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: