Ухвала суду № 39144541, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2876/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, третя особа: державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко Максима Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа: державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко Максима Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Третя особа не з'явилася, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Васильківським міськрайонним судом Київської області 02.07.2013 р. винесено рішення по справі №362/657/13-ц, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0518/04 від 18.04.2007 р. в сумі 15 187 352,15 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

1. земельну ділянку площею 0,1100 га, кадастровий номер 3221484001:02:018:0036, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка складає предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 - Державний Акт на право власності на ділянку (серія ЯД №666014 60579), виданий 14.09.2006 року Васильківським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.07.2006 р. №3591 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632600674;

2. земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 3221484001:02:018:0003, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка складає предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 - Державний Акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ №796233 53829), виданий 0L06.2006 року Васильківським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.11.2005 р. №1732 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632600374;

3. земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 3221484001:02:018:0002, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, 10, яка складає предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 - Державний Акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ №795768 55196), виданий 12.05.2006 року Васильківським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.11.2005 р. №1736 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632600337, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів за ціною визначеною під час виконання рішення суду.

На підставі вказаного рішення Васильківським міськрайонним суд Київської області видано виконавчий лист №362/657/13-ц від 19.11.2013 р.

Відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження ПАТ «КБ «Актив-Банк» №60/11 від 11.01.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Борейко М. В. було винесено постанову від 22.01.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №41628830 щодо примусового виконання виконавчого листа №362/657/13-ц від 31.12.2013 р. виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області.

10.02.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №41628830 в розмірі 1 518 735,22 грн. у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа №362/657/13-ц від 19.11.2013 р., виданого Васильківським міськрайонним суд Київської області.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (Далі - Закон №606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема і виконавчі листи, що видаються судами (ч.1 та ч.2 ст.17 Закону №606).

Відповідно до положень ч.2 ст.25 Закону №606, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В п.2 постанови від 22.01.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №41628830 зазначено, що боржнику необхідно самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з момент винесення (отримання) постанови.

Як встановлено судом першої інтсанції, постанова від 22.01.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №41628830 була отримана Позивачем особисто 28.01.2014 р.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.25 Закону №606, боржник зобов'язаний був добровільно виконати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41628830 в строк до 07.03.2014 р.

Однак, у визначений строк Позивачем вимоги постанови виконано не було, що не заперечується представником Позивача в судовому засіданні.

В ч.1 ст.28 Закону №606, визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Так, в ч.1 та ч.2 ст.34 Закону №606, передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Більше того, суд приймає до уваги положення ч.1 ст.35 Закону №606, відповідно до якого, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Крім того, в ч.1 ст.36 Закону №606, визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, Позивач не звертався ні до Васильківського міськрайонного суду Київської області, ні до державного виконавця із заявами (клопотаннями), в яких би просив або роз'яснити спосіб добровільного виконання рішення суду, або відкласти строк для добровільного виконання рішення суду, або змінити спосіб виконання рішення суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко Максима Валерійовича при прийнятті оскаржуваної постанови були вчиненні відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова прийнята з дотриманням вимог Закону.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.