Ухвала суду № 39022697, 03.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/4166/13-к Головуючий 1 інстанції: Курило В.O.Провадження № 11кп/790/495/14 Доповідач: Савченко І.Б..Категорія: ч.2 ст. 307 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого - судді - Савченка І.Б.,

суддів - Плетньова В.В., Протасова В.І.,

при секретарі - Мульгіній О.В.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Жовтневого району м. Харкова на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.309 КК України , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений по епізоду від 12.11.2012 року в частині незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту за ч.1 ст. 309 КК України до 3 років позбавленні волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та йому встановлений іспитовий строк на 2 роки.

На підставі п.п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України, ОСОБА_2 зобов'язаний протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В частині пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення по епізоду від 12.11.2012 року, кваліфікованого органом досудового слідства за ч. 2 ст. 307 КК України - виправданий за недоведеністю його вини.

Відповідно до вироку ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, 12 листопада 2012 року, в денний час, знаходячись по пров. Титаренківському 8 в м. Харкові, незаконно придбав за 200 гривень у невстановленої в ході досудового розслідування особи, паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс, який став незаконно зберігати без мети збуту.

12 листопада 2012 року близько 19 години 15 хвилин ОСОБА_2, знаходячись по пров. Титаренківському в м. Харкові, був затриманий співробітниками міліції, які в ході його огляду вилучили паперовий згорток з речовиною рослинного походження, що згідно висновку експертизи №810 від 11 грудня 2012 року, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, вагою 7,12 грам, який ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

В апеляції прокурор прокуратури Жовтневого району м. Харкова просить вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Прокурор вважає , що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність оскільки не обґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.2 ст. 307 КК України на ч.1 ст. 309 КК України.

Сою апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує тим що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення в судовому засіданні було підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_3, який придбав у ОСОБА_2 наркотичний засіб та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які приймали участь в оперативній закупівлі наркотичного засобу. Також прокурор посилається на те, що під час проведення досудового розслідування ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України визнав повністю, а в судовому засіданні змінив свою позицію у зв'язку із тим, що з боку працівників Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до нього застосовувалося фізичне насилля. В свою чергу, судом вказані доводи перевірені не були і відповідна перевірка призначена не була.

Заслухавши доповідача; думку прокурора , який підтримав апеляційну скаргу; думку захисника , який заперечував проти її задоволення; пояснення обвинуваченого . який також заперечував проти її задоволення; дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції шляхом допиту обвинуваченого, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , вивчення письмових доказів що містяться в матеріалах справи, встановив суттєві протиріччя і розбіжності в поясненнях свідків та невідповідність дійсності та вимогам КПК України змісту протоколів , якими було оформлено оперативну закупівлю наркотичного засобу у ОСОБА_2.

Це стосується обставин залучення понятих, огляду закупної особи, помітки грошових коштів та передачі їх закупному ОСОБА_3, складення відповідних процесуальних документів , передачі ОСОБА_3 підсудному ОСОБА_2 грошей, вилучення у ОСОБА_3 придбаних наркотичних засобів, затримання ОСОБА_2 та вилучення грошей у останнього.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_2 скоїв збут наркотичного засобу, і належним чином мотивував цей висновок у вироку (а.с.122-127 т.2)

Посилання прокурора на визнання ОСОБА_2 в ході досудового слідства своєї вини у збуті наркотичного засобу не є підставою для того, щоб ставити під сумнів висновки суду першої інстанції . оскільки відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях , які він безпосередньо сприймав під час судового засідання , або отриманих у порядку , передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому , прокурору , або посилатися на них.

Посилання прокурора на те, що суд не провів перевірку пояснень ОСОБА_2 щодо застосування до нього недозволених методів досудового слідства також не є підставою для скасування вироку, оскільки клопотань прокурора або захисту до суду стосовно призначення у встановленому порядку перевірки зазначених пояснень обвинуваченого в матеріалах справи немає, а відповідно до вимог ч.6 ст. 22, ч.3 ст.26 , ст.92 КПК України суд не вправі за своєю ініціативою здійснювати будь-які заходи по збиранню доказів як вини так і невинуватості обвинуваченого.

Окрім того , будь які висновки перевірки пояснень ОСОБА_2 щодо застосування до нього недозволених методів досудового слідства не можуть вплинути на встановлену судом невідповідність дійсності та вимогам закону процесуальних документів якими було оформлено оперативну закупівлю наркотичного засобу у ОСОБА_2.

Будь-яких, передбачених ст. 415 УПК України підстав для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд в апеляційній скарзі прокурора не наведено, в зв'язку з чим її вимоги і обґрунтування є неналежними.

Таким чином, з врахуванням ч.1 ст. 404 КПК України , переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування вироку , який вважає законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 309 КК України залишити без змін , а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Жовтневого району м. Харкова - без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді -