Ухвала суду № 38988710, 21.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м. Львів № 9104/20648/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання : Коцур В.К.

представника апелянта: Кецка В.Я.

представника відповідача: Дуль Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» на постанову господарського суду Львівської області від 26.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

24.05.2006 р. позивач Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» ( далі ДП «Угерський спиртовий завод ) звернувся в суд з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень № 0000342300/0; № 0000362300/0, № 0000352300/0 від 11.05.2006 р.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.11.2009 р. в позові відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт ДП «Угерський спиртовий завод» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, просить суд, вказану постанову скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах компетенції та у спосіб передбачений законом.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи з 27.02.2006 р. по 21.04.2006 р. податковим органом проведено виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Угерський спиртзавод» за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., що підтверджується актом перевірки « 23-213/00374733 від 03.05.2006 р.

Перевіркою правильності визначення валових витрат за 2005 р. встановлено порушення:

- п.п. 5.4.7 п.5.4 ст. 5, п.п. 7.8.9 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДП «Угерський спиртовий завод» занизив податок на прибуток за 2005 р. на суму - 79068,1 грн.

- п.4.1 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.8, п.7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7

Закону України «Про податок на додану вартість» позивач занизив податок на додану вартість за 2005 р. на суму 17696017,12 грн.;

- п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» ДП «Угерський спиртовий завод» занизив нарахування та сплату акцизного збору за період 2005 р. на загальну суму 88476252,21 грн.

За результатами перевірки податковий орган прийняв:

- податкове повідомлення-рішення № 0000342300/0 від 11.05.2006 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму -111345,34 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000362300/0 від 11.05.2006 р. про визначення податкового зобов'язання з акцизного збору на загальну суму -176952504,42 грн.

- податкове повідомлення - рішення № 0000352300/0 від 11.05.2006 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 35392034,24 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішення колегія суддів вважає що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання вказаних повідомлень-рішення протиправними.

Як видно з наказу за № 38 від 05.11.2004 р. позивач ДП «Угерський спиртовий завод» прийняв рішення про ліквідацію Дочірнього підприємства «Легенда». ( далі ДП «Леганда»).

04.12.1997 р. при створенні ДП «Леганда», позивач ДП «Угерський спиртовий завод» передав ДП «Леганда» внесок до статутного фонду підприємства - основні засоби, обігові кошти та товарно-матеріальні цінності на загальну суму - 366078,34 грн.

Актом приймання-передачі основних засобів від 10.03.2004 р. ДП «Легенда» передала частину майна засновнику ДП «Угерський спиртовий завод» в розмірі - 43315,66 грн.

В січні 2005 р. ДП «Леганда» частину майна передала засновнику ДП «Угерський спритзавод», а саме основні засоби - на суму - 7735, 35 грн., МШП - 1476, 59 грн., готівкові кошти в сумі - 159, 28 грн., а всього на загальну суму - 9371,22 що підтверджується актами приймання - передачі матеріальних цінностей від 20.01.2005 р.

Згідно з даними бухгалтерського, податкового обліку позивач ДП «Угерський спиртовий завод» у 2 кварталі 2005 р. відніс до складу валових витрат суму в розмірі - 313550,74 (366078,34 грн. - 43315,66 грн. - 7735, 35 грн. - 1476, 59 грн. ).

Проте, згідно з даними ліквідаційного балансу ДП «Легенда» який подано до податкового органу 31.01.2005 р. статутний фонд на момент ліквідації становив - 366,1 тис, вилучений капітал - 118, 7 тис. грн.. Залишкова вартість основних засобів становила - 224.2 тис. грн.

Відповідно до вимог п.п. 7.8.9. п.7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума ( для майна - звичайна вартість ) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від»ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому, такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.

Тобто, відповідно до даної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» власник корпоративних прав отримує кошти або майно сума яких відрізняється від сум витрат понесених таким платником податків на придбання таких корпоративних прав, то від'ємна сума включається до складу валових витрат.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поданий ліквідаційний баланс ДП «Легенда» до Стрийського ОДПІ, позивач повинен був віднести до складу валових витрат суму в розмірі - 23178,34 грн. ( 366078,37 ( внесок в статутний фонд ) - 118700 ( вилучений капітал )- 224200 ( залишкова вартість основних засобів ) = 23178,34 грн. ).

Таким чином, позивач в порушення п.п. 7.8.9 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищив в 2 кварталі 2005 р. валові витрати на суму - 290372, 40 грн.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те що позивач протиправно відніс до складу валових витрат витрати в розмірі - 31000 грн. понесених внаслідок перерахування Львівському обласному державному об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості для придбання ліцензії на експорт спирту етилового.

Відповідно до п.п.5.4.7 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються - будь-які витрати на придбання ліцензії та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності.

Як видно з матеріалів справи ДП «Угерський спиртовий завод» в 1 кварталі 2005 р. включив до валових витрат суму в розмірі 26000 грн.. Згідно платіжного доручення сума в розмірі 31000 грн. перерахована Львівському обласному державному об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості для придбання ліцензії на експорт спирту етилового.

Позивач в порушення п.п.5.4.7 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» протиправно завищив валові витрати в 2 кварталі 2005 р. на суму - 26000 оскільки не придбав і не отримав безпосередньо ліцензію на експорт спирту.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач у 2005 р. при реалізації технічних рідин які містять спирт етиловий в порушення п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 п. № 18-92 «Про акцизний збір» не здійснив нарахування та не сплатив акцизний збір в результаті чого занижено нарахування та сплати акцизного збору за період 2005 р. на загальну суму - 8846252,21 грн.

У 2005 р. позивач виробив вищевказані технічні рідини на загальну суму - 5617,8 тис. літрів та реалізував - 5493 тисяч літрів, тому не нарахованого та несплаченого акцизного збору з спирту етилового в реалізованій продукції складає - 88476252,21 грн.

п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 18-92 «Про акцизний збір» передбачено, що об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів ( продукції ) в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантаження підакцизних товарів (продукції) виготовлених з давальницької сировини.

Відповідно до норм Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» підакцизною продукцією є спирт етиловий, що має код 2207 та 2208 згідно УКТ ЗЕД.

Зі змісту ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» на спирт етиловий за кодом УКТ ЗЕД 2207 затверджено ставку акцизного збору 17 грн. за 100 % спирту.

Як видно з листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи Державної митної служби України від 11.05.2006 р. № 29/1-11.1/3300 флегмовий компонент ректифікації, який є сировиною для виробництва технічних рідин згідно з вимогами УКТ ЗЕД класифікується у товарній під категорії 2207 10 00 00. Отже, є нічим іншим, спирт етиловий який відноситься до товарної під категорії 2207 10 00 00. та на нього затверджено ставку акцизного збору 17.00 за 100 % спирту.

Згідно з висновками Київської торгово-промислової палати від 14.10.2005 р. № К -4659/1 та К-4659/3 ( додатки № 9, № 10 ) які були надані на замовлення ДП «Угерський спиртовий завод» продукція заводу під назвою «засіб для тонування деревини Колір» є розчин органічних барвників у денатурованому ( етиленгліколем ) етиловому спирті, продукція під назвою «розріджувач для лаків та фарб РОЛФ» є суміш денатурованого етилового спирту алкіцентатами, що також підтверджується висновками Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.09.2006 р. та 20.09.2006 р. за № 2893/2894, № 2998 та державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2006 р. № 10-54.

У даних висновках зазначено, що надані на дослідження рідини містять спирт етиловий ректифікований і вміст етилового спирту ( об'ємна концентрація ) та «засіб для тонування деревини Колір» становить 94,71 - 94,98 %, а по «розріджувачу для лаків та фарб РОЛФ» становить 95,87 - 95,94 % спирт етиловий денатурований.

Отже, позивач в порушення вимог п.4.1 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п. .7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не нарахував податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2005 р. що призвело до заниження податку на додану вартість на суму - 17695250, 44 грн.

Крім того, апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ДП «Угерський спиртовий завод» в порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3., п.п.7.2.8, п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2005 р. в сумі - 766, 68 грн. Оскільки, позивач виписав податкові накладні № 44 від 31.03.2005 р. та № 45 від 31.03.2005 р. про продаж товару на ПП «Одісей» на суму - 83950 грн., в т.ч. ПДВ - 13991, 67 грн. ( кожна ). Проте, включив до податкових зобов'язань з податку на додану вартість та відображено в книзі обліку продажу товарів ( робіт, послуг ) в березні 2005 р. податкові накладні № № 44 від 31.03.2005 р. та № 45 від 31.03.2005 р. із зазначенням загальної суми з ПДВ - 81650 грн. в т.ч. ПДВ - 13608, 33 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що податкові повідомлення-рішення № 0000342300/0, № 0000362300/0, № 0000352300/0 від 11.05.2006 р. прийняті суб'єктом владних повноважень в межах компетенції та у спосіб передбачений законом.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 26.11.2009 року у справі за № 5/996-28/152А - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель