увійти
УКР
Справа № 2-а-13349/09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.
при секретарі: Лисенко М.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Прокуратури Полтавської області - ОСОБА_2
представника відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, в якому просив визнати бездіяльність Прокуратури Полтавської області стосовно ненадання йому постанови за наслідком розгляду його заяви від 16.10.2008 року № 3 про порушення кримінальної справи проти судді ОСОБА_4- незаконною, зобов'язати Прокуратуру Полтавської області у тижневий строк з дня набрання постанови по справі законної сили надати йому по заяві від 16.10.2008 року № 3 копію постанови про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи проти судді ОСОБА_4, а також стягнути з ГУ ДКУ в Полтавській області на його користь на відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 1600 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що 16.10.2008 року він подав до Генеральної Прокуратури України заяву про порушення кримінальної справи проти судді ОСОБА_4 дана заява була зареєстрована в приймальні громадян Генеральної прокуратури України у журналі під № 3. Заява була передана з Генеральної Прокуратури України до Прокуратури Полтавської області для перевірки всіх викладених у заяві доводів та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, до даного часу відповідачем не прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України. Повною бездіяльністю, порушено його право на оскарження постанови винесеної по заяві про злочин. Крім того, бездіяльністю Прокуратури Полтавської області йому завдана моральна шкода, оскільки він втрачає віру в законність та справедливість, яку утверджує Конституція України, віру в органи прокуратури, як органу, який повинен утверджувати законність, втрачає час, якого вже ніколи не повернеш, абсолютно позбавлений можливості нормально спілкуватися з рідними із-за постійного нервування та нервових зривів, позбавлений можливості нормально займатись домашніми справами, утримуванням господарства, вихованням меншого сина. Також моральна шкода полягає в приниженні його честі і гідності постійними систематичними відмовами надати постанову по заяві про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи, в глузуваннях над ним співробітниками Прокуратури Полтавської області та повне ігнорування його появи в прокуратурі, в перешкоджанні відновити справедливість. Моральну шкоду позивач оцінює в 1600 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Прокуратури Полтавської області в судовому засіданні проти позову заперечував, надав заперечення на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що всі заяви, які надходили від ОСОБА_1до Прокуратури Полтавської області, розглянуті у встановлений Законом України "Про звернення громадян" термін, про що йому надавалися відповіді.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області в судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у запереченні.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
16.10.2008 року ОСОБА_1звернувся до Генеральної Прокуратури України із заявою про вчинення злочину.
23.10.2008 року до Прокуратури Полтавської області з Генеральної Прокуратури України надійшли скарга ОСОБА_1від 16.10.2008 року на дії працівників прокуратури області з приводу необ'єктивного розгляду його попередніх скарг, ненадання відповідей на них та з інших питань - відповідь на звернення надано 24.11.2008 року.
09.01.2009 року до Прокуратури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1від 25.12.2008 року, у тому числі, і щодо ненадання відповіді по заяві про порушення кримінальної справи проти судді ОСОБА_4, відповідь надано 05.02.2008 року.
14.01.2009 року до Прокуратури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1від 08.01.2009 року щодо ненадання відповіді по заяві про порушення кримінальної справи, у тому числі стосовно ОСОБА_4, відповідь надано 05.02.2009 року.
24.12.2008 року в Прокуратурі Полтавської області зареєстровано заяву ОСОБА_1від 22.12.2008 року про надання постанов по поданих заявах про злочин, відповідь надано 08.01.2009 року.
30.12.2008 року в Прокуратурі Полтавської області зареєстровано заяву ОСОБА_1від 29.12.2008 року про надання постанов по поданих заявах про злочин, відповідь надано 08.01.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в повідомленні Прокуратури Полтавської області від 24.11.2008 року № 06/2-2215-06 адресованому позивачеві, зазначено, щодо порушення кримінальної справи стосовно судді апеляційного суду ОСОБА_4за фактом зловживання ним службовим становищем та службового підроблення - підроблення протоколу судового засідання, прокуратурою Октябрського району м. Полтави за вказаним фактом проводилася перевірка у порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої 18.09.2008 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України. Факти порушень норм кримінально процесуального закону з боку судді апеляційного суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_5за ст. 187 ч. 1, ст. 289 ч. 3, ст. 357 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 КК України були також предметом розгляду Верховного Суду України, який обгрунтовано залишив без змін вирок апеляційного суду по даній справі. Підстав для скасування прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно судді апеляційного суду не вбачається.
У повідомленнях Прокуратури Полтавської області від 08.01.2009 року № 06/2-2215-06 та 05.02.2009 року № 06/2-2215-06 адресованих позивачеві на його повторні звернення від 22.12.2008 року, 25.12.2008 року, 29.12.2008 року, 08.01.2009 року, останньому повідомлено, що, щодо порушення кримінальної справи стосовно судді апеляційного суду ОСОБА_4за фактом зловживання ним службовим становищем та службового підроблення - підроблення протоколу судового засідання, прокуратурою Октябрського району м. Полтави за вказаним фактом проводилася перевірка у порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої 18.09.2008 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України. Підстав для скасування прийнятого рішення не вбачається. Роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, зацікавлені особи, мають право оскаржити його безпосередньо до суду в порядку передбаченому ст. 236-1 КПК України.
Відповідно до п. 11 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає закриттю: якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, позивачеві також було роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
У відповідності до положень статті 1 Закон України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, останній отримав відповіді на усі свої звернення в установлений законодавством термін, але його не влаштовує зміст відповідей, які були надані Прокуратурою Полтавської області, що долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Факти, викладені у скаргах ОСОБА_1не містять ніяких даних, які вказують на вчинення суддею Апеляційного суду Полтавської області Давиденком Е.В. діяння, яке містить ознаки будь-якого злочину. Із змісту скарг вбачається, що ОСОБА_1не згідний з постановленими судовими рішеннями, що не є підставою для прийняття рішення в порядку ст.. 97 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем - Прокуратурою Полтавської області було прийнято рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтею 5 Закону України "Про звернення громадян", беручи до уваги пояснення сторін, матеріали справи, суд вважає, що відповідач - Прокуратура Полтавської області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1600 гривень, то суд вважає необхідним зазначити, що частиною 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
В ідповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31.03.95 р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Приймаючи до уваги, що Прокуратура Полтавської області діяла на підставі чинного законодавства України, а також те, що не встановлено неправомірності (протиправності) дій або бездіяльності з боку відповідачів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 22 червня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
