Ухвала суду № 38926850, 20.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 травня 2014 року Справа № 905/3384/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року

на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року

у справі № 905/3384/13

господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання виконавчого напису №664 від 15.03.2013р. таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, з проханням скасувати вищезазначені судові акти та зобов'язати господарський суд Донецької області прийняти позовну заяву третьої особи до розгляду.

Подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Також подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Вперше подана ОСОБА_4 касаційна скарга у даній справі на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року була повернута скаржнику ухвалою Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року на підставі ст. 107 ч.4 ст.111, п.1п. 3 п.4 п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Вдруге, скаржник 17 квітня 2014 року (згідно з відбитком штампу господарського суду) звернувся з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, вже поза межами встановленого законом строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Відповідно до ч.3 ст.111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно ч.3 ст.28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником позивача, але довіреність, яка б підтверджувала повноваження цієї особи на момент подання касаційної скарги не додана та в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

ОСОБА_4 не додано доказів надсилання копії касаційної скарги від 17 квітня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія" та Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

Натомість ОСОБА_4 додано копії фіскальних чеків від 08 серпня 2013 року, що не стосуються надіслання касаційної скарги від 17 квітня 2014 року на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року у справі № 905/3384/13 сторонам по справі.

У відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підтвердження сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги копію платіжного доручення.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України копія платіжного доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 2.21 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу скаржника на Інформаційний лист Державної судової адміністрації "Щодо судового збору" № 12-6621/11 від 10.11.2011 року, відповідно до якого, при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Тобто, разом з матеріалами касаційної скарги у якості належного доказу сплати судового збору має бути надано саме оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору, а не його копія.

Також у відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду. Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на ухвалу суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (п.п.8 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 1 січня 2014 року, мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2014р. становить 1218 грн. Проте скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Враховуючи те, що з резолютивної частини касаційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, то належний розмір судового збору, який підлягав сплаті, становив 609 грн.

ОСОБА_4 звертаючись із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, не надано відповідних доказів сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення норм законодавчих актів та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Заявником не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в оскаржуваній постанові. Аналізуючи норми права, заявник не вказує на порушення допущені судом, та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають законодавству та посилається тільки на обставини справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року у справі № 905/3384/13 господарського суду Донецької області у касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107 ч.4 ст.111, п.1 п.3 п.4 п.5 п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_4 у прийняті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року у справі №905/3384/13 повернути заявнику.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Н. І. Мележик

С. С. Самусенко