Рішення № 38845802, 18.12.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/601/13-ц

Провадження №2/173/537/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської областіу складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із нерухомого та рухомого майна. В встановлений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Проте нотаріус повідомив позивача, що спадкодавцем складений заповіт, відповідно до якого все майно заповідано відповідачу - ОСОБА_2. Вказував що останні п'ять років свого життя ОСОБА_5 тяжко хворіла, приймала ліки та з березня 2011 року знаходилася в безпорадному стані та повністю залежала від чоловіка ОСОБА_6 та ОСОБА_2 В ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік ОСОБА_5 помер. Зазначав, що відповідачка незаконно заволоділа майном спадкодавця та документами на нерухоме та рухоме майно. Вважає, що спадкодавець склав заповіт під впливом відповідача, не розуміючи значення своїх дій, а також спадкодавець була введена в оману відносно розпорядження своїм майном та своїх прямих родичів. Просив визнати недійсним заповіт, складений на користь відповідача, посвідченого 25 квітня 2012 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4; зупинити спадкову справу до вирішення судом та прийняти міри по збереженню майна померлої ОСОБА_5; визнати право власності в порядку спадкування за законом.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що заповідач підписала заповіт під впливом свого чоловіка, а також зазначав що вона не розуміла значення своїх дій так як перебувала під впливом ліків.

Відповідач в судове засідання з'явилася, позов не визнала в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Суду пояснила, що складання заповіту на її користь це було волевиявлення ОСОБА_5 на яке вона жодним чином не впливала. Вказувала, що вона доглядала за ОСОБА_5, за її проханням, так як родичи ОСОБА_5 залишили її без допомоги.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, в судове засідання з'явився, вважає, що позов задоволенню не підлягає. Суду пояснив, що його викликали для укладання та посвідчення заповіту, заповідачем виступала - ОСОБА_5, яка за станом здоров'я не могла самостійно прибути до нотаріальної контори. Він поспілкувався з нею, з'ясував її волевиявлення та усвідомився, що вона в повній мірі розуміє значення своїх дій. Надалі він поїхав до нотаріальної контори, де склав проект заповіту, а потім повернувся до заповідача. Заповіт був прочитаний заповідачу у присутності свідків, після чого ОСОБА_5 самостійно підписала заповіт. Заперечує, що заповідач не усвідомлювала значення своїх дій та підписала заповіт під тиском будь-яких осіб.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснив, що він проживає у м. Верхівцеве та по сусідству з ним проживала ОСОБА_5 з своїм чоловіком ОСОБА_8 У 2012 році він був присутній при складанні та підписані ОСОБА_5 заповіту на користь відповідачки. Зазначав, що текст заповіту був прочитаний в голос, після чого ОСОБА_5 власноручно підписала його. Вказував, що ОСОБА_5 розуміла значення своїх дій та добровільно підписала заповіт. Заперечував що на заповідача здійснювався тиск з боку третіх осіб.

Свідок ОСОБА_9, суду показала, що вона з дитинства особисто була знайома з ОСОБА_5 та була присутня у якості свідка при посвідченні заповіту. Зазначала, що в той день приїхав нотаріус ОСОБА_4 який провів з ОСОБА_5 бесіду та з'ясував усі її бажання. Спочатку текст заповіту був прочитаний свідками, а потім заповіт прочитали вголос для заповідача. ОСОБА_5 повністю погодилася зі змістом заповіту та в присутності свідків власноручно його підписала. Вказувала, що ОСОБА_5 повністю розуміла що відбувається коло неї, достатньо чітко висловлювала свої бажання, відповідала на запитання нотаріуса. Додатково свідок пояснив, що періодично приходив в гості до заповідача, яка завжди висловлювала подяку на адресу відповідачки, за те що остання піклується та допомагає їй. Інших родичем, які б відвідували ОСОБА_5 свідок не бачив. Заперечувала, що відповідачка перешкоджала ОСОБА_5 в спілкуванні з її родичами.

Свідок ОСОБА_10, суду показала, що вона є невісткою відповідачки та неодноразово приїжджала до неї. Зазначала, що відповідачка доглядала за ОСОБА_5 та допомагала її чоловіку ОСОБА_8, купувала ліки для ОСОБА_5 Також свідок була знайома особисто з ОСОБА_5, яка за станом здоров'я потребувала сторонній допомоги, але все розуміла та впізнавала оточуючих її осіб.

Свідок ОСОБА_11, суду показала, що вона познайомилася з ОСОБА_5 у 1961 році, як з матір'ю майбутнього чоловіка. У 1962 році вона одружилася з сном заповідача. Весь час підтримувала з ОСОБА_5 близькі родинні стосунки, та часто навідувалася до неї. Свідок характеризує ОСОБА_8 з негативної сторони, зазначає, проте зазначає, що безпосередньо ОСОБА_5 не скаржилася на поведінку та ставлення до неї ОСОБА_8 Також свідок зазначав, що вона неодноразово приїжджала до ОСОБА_5 допомагала їй по господарству та привозила продукти. З квітня 2012 року вона не спілкувалася з спадкодавцем.

Свідок ОСОБА_12, суду пояснила, що вона є невісткою ОСОБА_5 та познайомилася з останньою у 1965 року. Весь час/ за життя, свідок підтримувала близькі стосунки з спадкодавцем та часто відвідувала її. Зазначала, що ОСОБА_5 розуміла , що відбувається, впізнавала осіб, що її оточують.

Свідок ОСОБА_13, суду показала, що вона разом зі своїм чоловіком у 2010 році допомагали ОСОБА_5 та ОСОБА_8 по господарству, зробили невеликий ремонт хати, убрали в будинку. В березі 2011 року ОСОБА_8 звернувся до неї з проханням доглядати ОСОБА_5, оскільки вона на той час самостійно не пересувалася та не була в змозі встати з ліжка. Свідок погодився та став доглядати ОСОБА_5, купувати та приготовляти їжу, годувати ОСОБА_5, вбирати в будинку та на дворі. Будь-яких коштів їй не платили, але зробили на її ім'я заповіт. В осені 2011року ОСОБА_5 стало краще, вона стала самостійно вставати з ліжка та пересуватися по будинку, але в грудні 2011 року ОСОБА_8 вигнав їх. Про те, що ОСОБА_5 2012 році склала інший заповіт на користь відповідачки вона дізналася пізніше від жителів м. Верхівцеве. Зазначала, що ОСОБА_5 скаржилася їй на ОСОБА_8, який не виконував її прохання.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, представника відповідача, третю особу, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, про що 25.09.2012 року складено відповідний актовий запис за №167 та 22 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області видано повторно Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Позивач є онуком померлої ОСОБА_5, що підтверджується Копією свідоцтва про народження батька позивача - ОСОБА_14 серії НОМЕР_2 (а.с. 13) та свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3, виданим 10 травня 1977 року (а.с. 15). Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 08 січня 1996 року відділом реєстрації іктів громадянського стану виконкому Дніпровської районної Ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 14).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 29.01.2011 року, відповідно до якого, заповідала житловий будинок садибного типу номер АДРЕСА_1 гр.. ОСОБА_13. Заповіт підписаний від імені заповідача гр..ОСОБА_15, посвідчений в присутності свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 нотаріусом Верхньодніпровського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №61 (а.с. 44).

Проте ОСОБА_5 25.04.2012 року склала новий заповіт, відповідно до якого вона зробила розпорядження, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона згідно із законом буде мати право, вона заповідає гр.. ОСОБА_2. Заповіт посвідчений в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7, нотаріусом Верхньодніпровського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №339 (а.с. 17).

Відповідно до ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Виходячи із диспозиції ст. 1254 ЦК України, чинним є останній заповіт, а саме заповіт від 25.04.2012 року, який складений на користь відповідачки.

17.10.2012 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського нотаріального округу зареєстрована Заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_5 (а.с. 45).

02 листопада 2012 року приватним нотаріусом зареєстрована Заява ОСОБА_8 про відмову від обов'язкової частки спадкового майна після померлої дружини - ОСОБА_5 (а.с. 50).

В силу ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як убачається із змісту позовної заяви та пояснень позивача, він вважає зокрема, що Заповіт від 25.04.2012 року був складний спадкодавцем під тиском третіх осіб.

Проте ця обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та була спростовна поясненнями третьої особи - нотаріуса ОСОБА_4, свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були допитані в порядку, передбаченому ст. 180 ЦПК України, та достовірність та правдивість яких не викликає у суду сумніву.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_5 при складанні заповіту від 25.04.2012 року не розуміла значення своїх дій через психічний стан, оскільки була під впливом ліків.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 143, 145 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, зокрема якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Таким чином, належним доказом неможливості розуміти спадкодавцем значення своїх дій через психічний стан, внаслідок прийняття відповідних ліків, є висновок посмертної судово-психічної експертизи.

Суд неодноразово пропонував позивачеві заявити клопотання про призначення судово-психічної експертизи та роз'яснював наслідки відсутності такого клопотання, а також покладені на сторону обов'язки, передбачені ст..ст.11 та 60 ЦПК України, проте позивач відмовився від проведення судової експертизи по справі.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Враховуючи, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається, а саме, що укладання заповіту від 25.04.2012 р. не відповідало волі ОСОБА_5, тому позов в частині визнання недійсним заповіту є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (чч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що спадкодавець склала заповіт на користь відповідача, остання прийняла спадщину, звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса, заповіт не визнаний недійсним в судовому порядку, то у позивача відсутнє право на спадщину після померлої ОСОБА_5, тому позовна вимога в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволенню також не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - відмовити в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 18.12.2013р., повний текст рішення буде виготовлено 23.12.2013р.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А. Трофимова