Вирок № 38834779, 23.05.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

23.05.2014

Справа № 1-КП/359/228/2014

359/3906/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 23» травня 2014 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Криворучка І.В.

прокурора Григоренка В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за підозрою: ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Республіки Узбекистан, м.Бухара, із середньою освітою, не працюючого, на території України раніше не судимого, громадянина Республіки Узбекистан, мешканця АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Починаючи з 2011 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_1 неофіційно працював будівельником в місті Білгород Російської Федерації.

З метою не залишати територію РФ, для продовження часу свого перебування на її території, ОСОБА_1 за грошову винагороду, знаходячись на території РФ, у невстановлений досудовим слідством час, передав невстановленій досудовим слідством особі свій паспорт громадянина Узбекистану для проставляння в ньому відбитків штампів ДПС про те, що він нібито перетинав кордон з Україною. Через декілька днів після передачі паспорту, точної дати не установлено, невстановлена досудовим слідством особа повернула ОСОБА_1 підроблений паспорт, в якому на 31-й сторінці знаходилися відбитки штампів про перетин державного кордону України в пункті пропуску «Козача Лопань» та «Харків-пасажирський». Одразу після цього ОСОБА_1, діючи умисно та з метою подальшого використання завідомо підробленого документу, паспорту гр. Узбекистану серії НОМЕР_2 на своє ім'я залишив при собі на зберігання та продовжував проживати на території Російської Федерації.

23.03.2014р. ОСОБА_1 прибув в Україну з метою отримання відбитків штампів Державної прикордонної служби України про перетин кордону для продовження терміну перебування на території Російської Федерації.

23.03.2014р., при спробі переткнути державний кордон Російської Федерації ОСОБА_1 був повернений на територію України працівниками прикордонної служби Російської Федерації.

09.04.2014р., біля 21 годин 30 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії та маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право або звільняє від обов'язків, ОСОБА_1, реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 742 сполученням «Київ - Ташкент», при проходженні паспортного контролю в терміналі «Д» ДПМА «Бориспіль», діючи умисно та з корисливих мотивів, для посвідчення своєї особи та підтвердження факту перетину Державного кордону України, пред'явив підроблений документ, а саме паспорт гр. Узбекистану серії НОМЕР_2 на своє ім'я, у зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом.

Згідно даних висновку експерта № 105/305 від 24.04.2014р.: «Відмітки Державної прикордонної служби України на стор. 31 паспорту громадянина Узбекистану серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, а саме: № 046 від 15.08.2011р. ППр «Харків-пасажирський», № 021 від 14.08.2011р. ППр «Козача Лопань», № 046 від 17.11.2011р. ППр «Харків-пасажирський», № 021 від 18.11.2011р. ППр «Козача Лопань» не відповідають формі, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України».

Окрім цього, згідно відповіді ОКПП «Київ» ДПС України № 5/930 від 11.04.2014р.: «У базі даних ПТК АПК «Гарт-1/П», підсистеми «Ризик» відсутні дані щодо перетину Державного кордону України громадянином Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт НОМЕР_2) у наступні дати: 14.08.2011р., 15.08.2011р., 17.11.2011р., 18.11.2011р.».

Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про винесення вироку за угодою з підозрюваним.

Підозрюваний на досудовому слідстві та в судовому засіданні свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч.4 ст.358 КК України, визнав у повному обсязі та просив суд винести вирок на підставі угоди.

Дії підозрюваного досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним було укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої:

Прокурор прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юрист 3 класу Тищенко Сніжана Віталіївна, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110110000139 від 09.04.2014р., з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:

Підозрюваний під час досудового розслідування та в суді повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, сприяв розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо використання завідомо підробленого паспорта гр. Узбекистану серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_4;

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1) покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень) в дохід Держави.

Підозрюваний розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, йому роз'яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, на заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів йому роз'яснено і є зрозумілими.

Підозрюваний розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Підозрюваний розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Укладена під час досудового розслідування угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, міра покарання узгоджена в угоді, відповідає ступеню тяжкості вчиненого підозрюваним злочину, і є необхідною й достатньою для його виправлення, покарання та попередження вчинення ним нових злочинів, а також, відповідатиме принципам справедливості та гуманності.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_4,- повернути власнику після сплати суми штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 374; 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1), визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юристом 3 класу Тищенко Сніжаною Віталіївною, якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110110000139 від 09.04.2014р., з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

ОСОБА_1), призначити покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_4,- повернути власнику після сплати суми штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1), до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.

Суддя І.В.Криворучко