Постанова № 38569591, 16.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4666/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Драчук Т. О.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представників позивача: Чубенко С.В., Приходько М.М.,

представників відповідача: Мусіровського О.А., Сідлецької Н.Й.,

представника третьої особи: Сердюка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до державної фінансової інспекції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, про скасування пунктів 3-5, 7 листа вимоги,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2013 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної фінансової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту на контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, про скасування пунктів вимоги ДФІ у Вінницькій області про усунення виявлених порушень за №02-08-28-14/6104 від 29 серпня 2013 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 31 січня 2014 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування п. 3 вимоги ДФІ у Вінницькій області, прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в період з 25.05.2013 року по 25.07.2013 року Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за період з 01.02.2012р. по 01.06.2013р., результат якої оформлений актом від 01.08.2013р. № 08-07/12 (а. с. 15-33).

Не погодившись з даним фактом, позивачем до вищезазначеного акту подано заперечення від 21.08.2013р. за вих. № 234/3/926, які у відповідності до висновку від 22.08.2013р. залишені без задоволення (а. с. 71-73).

В подальшому, на основі виявлених порушень на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці направлено лист "Про усунення виявлених порушень" від 29.08.2013р. № 02-08-28-14/6104, яким зобов'язано у строк до 27.09.2013р. повідомити Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області про вжиті заходи (а. с. 10-14).

Не погодившись з пунктами 3-5, 7 вимог ДФІ у Вінницькій області, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вінницький окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці відмовив.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

В ході проведення ревізії встановлено, що за відсутності обґрунтованих розрахунків до кошторисів проведено оплату вартості спожитих Калинівською міською радою послуг з теплопостачання на суму 48320 грн. 42 грн., у зв'язку з чим, зобов'язано позивача забезпечити повернення до спеціального фонду КЕВ м. Вінниці дану суму, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Довідкою, виданою КЕВ м. Вінниці від 25.07.2013р. за вих.№2213, встановлено що на балансі КЕВ м. Вінниці перебуває будівля, яка розміщена на території в/ч А 1119, крім того, на балансі позивача також перебувають технологічні лінії (магістральні), якими забезпечувалось надання послуг з теплопостачання дошкільному навчальному закладу, який утримується за рахунок коштів міського бюджету (розпорядником якого є Калинівська міська рада) (а. с. 99).

З акту ревізії від 01.08.2013р. слідує, що на балансі КЕВ м. Вінниці перебуває будівля, яка згідно з договором № 1 про відшкодування вартості теплопостачання від 01.12.2012р., використовується дошкільним навчальним закладом Калинівської міської ради.

Згідно з п. 1 вказаного договору, споживач (Калинівська міська рада) відшкодовує постачальнику (КЕВ м. Вінниці) вартість електроенергії спожитої внаслідок використання споживачем приміщення площею 557 кв. м. Розмір тарифу встановлюється постачальником на основі калькуляції. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на основі планової калькуляції їх собівартості, що діють на час розрахунків, та які є невід'ємною частиною договору. Вартість 1 кв. м на момент укладення цього договору складає 3,58 грн. з ПДВ, загальна сума складає 11 599 грн. 42 коп., що передбачає п.п. 4.1 п.4 договору. Строк дії даного договору встановлений п.7, зокрема, даний договір діє до 31.12.2012 р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на один рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (том 1, а. с. 34-35).

17.05.2013 р. між позивачем як постачальником та Калинівською міською радою як споживачем укладено договір про відшкодування витрат за користування комунальними послугами № 22. Відповідно до умов цього Договору споживач відшкодовує постачальнику вартість теплової енергії спожитої внаслідок використання приміщення площею 557 кв. м. Згідно з п.п. 4.1 п. 4 даного договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на основі планової калькуляції їх собівартості, що діють на час розрахунків, та які є невід'ємною частиною договору. Вартість 1 кв. м. на момент укладення цього договору складає 22 грн. з ПДВ, загальна сума складає 73524 грн. (том 1, а. с. 175-176).

Згідно з довідкою КЕВ м. Вінниці №2213 від 25 липня 2013 року протягом періоду з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року технологічні лінії (магістралі), якими забезпечувалось надання послуг з теплопостачання дошкільному навчальному закладу, який утримується за рахунок коштів міського бюджету (розпорядником яких є Калинівська міська рада), будівля якого перебуває на балансі КЕВ м. Вінниці, та територіально розміщений на території в/ч А1119, перебували та перебувають на балансі КЕВ м. Вінниці (том 1, а. с. 99).

В матеріалах справи міститься акт здачі-прийомки виконаних робіт №9406 від 05 грудня 2012 року, відповідно до якого вартість послуг з постачання теплової енергії за січень-грудень 2012 року складає 11599,42 грн. (том 1, а. с. 61).

Зазначена в акті здачі-прийомки виконаних робіт вартість наданих послуг з постачання теплової енергії відповідає вартості послуг, визначеній в договорі № 1 про відшкодування вартості теплопостачання від 01.12.2012 року.

Апеляційним судом не встановлено порушень умов договору зі сторони Калинівської міської ради, а відтак правові підстави зобов'язання КЕВ м. Вінниці забезпечити повернення до спеціального фонду спожитих ДНЗ Калинівської міської ради комунальних послуг в сумі 48320,42 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, відсутні.

Матеріали справи містять розрахунок базового тарифу на теплову енергію та послуги теплопостачання по КЕВ м. Вінниця, в/ч м. Калинівка, відповідно до якого тариф 1 кв. м. загальної опалювальної площі в місяць протягом опалювального сезону складає 21,40 грн., а також інформацію про вартість спожитих ДНЗ Калиніської міської ради послуг з теплопостачання, наданих КЕВ м. Вінниці відповідно до якої різниця в нарахуванні вартості теплової енергії складає 48320,42 грн. (том 1, а. с. 62, 63).

П. 2.4 Договору про відшкодування вартості теплопостачання від 01 грудня 2012 року передбачено обов'язок Постачальника повідомляти Споживача про зміни тарифів на теплоенергію в зв'язку зі зміною вартості складових та інших чинників, які впливають на їх вартість.

Разом з тим, як вказує позивач та що не спростовано відповідачем, КЕВ м. Вінниці не повідомляло споживача про зміну тарифів на теплоенергію, а оплата наданих послуг здійснювалась Калинівською міською радою відповідно до умов укладеного договору та вартості послуг, визначених цим договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що п. 3 вимоги ДФІ у Вінницькій області необхідно визнати протиправним та скасувати.

В частині позовних вимог про скасування пунктів 4, 5, 7 вимоги ДФІ у Вінницькій області колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Проведеною ревізією встановлено, що в результаті неналежної організації бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, КЕВ м. Вінниці понаднормово списувало в опалювальний період паливного мазуту М-100 для опалення будівель в/ч А1185, адже позивачем застосовувався калорійний еквівалент 1,15 замість необхідного 1,37.

20.06.2013 р., на підставі направлення № 681 від 18.06.2013 р. інспектора відділу аудиту відповідності Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю майором Шпиталем О.Ю. проведено зустрічну перевірку з питань правильності оприбуткування та списання мазуту в/ч А 1185 за період з 01.02.2012 р. по 01.06.2013 р., результат якої оформлений довідкою від 20.06.2013 р. № 208 (том 1, а. с. 64-66). Зокрема, звіркою встановлено, що в опалювальний період з 23.10.2012 р. по 13.04.2013 р. для списання мазуту М-100 на опалення будівель і приміщень від котельні №26 здійснювалось на підставі та в межах норм добової витрати на опалення. Для визначення кількості поливного мазуту М-100 з визначеного нормами умовного палива в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року частиною застосовано калорійний еквівалент 1,15. В письмовому поясненні працівник ЗСУ ОСОБА_8 пояснив, що розрахунок потреби палива на 2012 рік у частині не проводився, для визначення норм добової витрати користувались розрахунком потреби на 2010-2011 роки в зв'язку з незмінними вихідними даними.

Показники витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ та організацій врегульовано наказом Міністра оборони СРСР від 25.03.1985р. № 80 "О введение в действие норм и методики нормирования расхода топлива на коммунально-бытовые нужды воинских частей, учреждений, военно-учебных заведений, предприятий и организаций Министерства оборони". З метою приведення у відповідність з діючим на території України законодавством вказаного нормативно-правового акту Наказом Міністра оборони України від 19.12.2012р. №875 затверджено "Показники витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ та організацій і Методики нормування витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ та організацій".

Показники витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ та організацій направлені на встановлення планової міри його потреб з метою раціонального розподілу й найбільш ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, а також здійснення режиму їх економії. Під показниками витрат палива слід розуміти кількість палива, яке витрачається на окремі види теплових потреб зі справними приладами, що експлуатуються з дотриманням встановлених режимів і параметрів згідно з прийнятою технологією. Показники витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ та організацій розроблені для застосування до найбільш поширених в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України споживачів тепла, видів тепловикористовуючого обладнання і є максимально допустимими.

Згідно з додатком № 5 Наказу Міністра оборони України від 19.12.2012р. №875 калорійний еквівалент мазуту становить 1,37.

Разом з тим, згідно з наданими суду розрахунками потреби палива на опалення приміщень військової частини А 1185 на 2012-2013 опалювальний період потреба палива на рік розраховувалась з урахуванням калорійного еквіваленту 1,15 (том 1, а. с. 245).

Зазначені обставини також підтверджуються наказом начальника КЕВ м. Вінниці від 31.12.2013р. №205, згідно з яким начальника паливної групи ОСОБА_40, що відповідальний за здійснення правильного розрахунку та списання використаного мазуту, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та наданими під час проведення ревізії поясненнями начальника паливної групи ОСОБА_40 щодо завищення норм списання мазуту внаслідок арифметичної помилки застосованого калорійного еквіваленту.

Таким чином, ДФІ у Вінницькій області дійшло обґрунтованого висновку про наявність порушень, викладених в п. 4 вимоги ДФІ у Вінницькій області.

Як свідчать матеріали листа "Про усунення виявлених порушень" від 29.08.2013р., позивача зобов'язано забезпечити відшкодування шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів та перерахування на рахунок загального фонду державного бюджету № 31119090700002 зайво нарахованої у 2012 році заробітної плати в сумі 38 777 грн. 62 коп. і поновити касові видатки загального фонду КЕВ м. Вінниці за КПКВ 2201010 КЕКВ 2111 "Заробітна плата" на суму зайво нарахованої протягом січня - травня 2013р. заробітної плати в розмірі 16 459 грн. 61 коп.,

Вказаного висновку ДФІ у Вінницькій області дійшла з огляду на те, що уповноваженими працівниками позивача здійснено доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника з неправильним визначенням посадового окладу, що призвело до зайвого нарахування надбавки за підтримання бойової готовності, крім того, через включення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника зайво нараховано надбавку за складність, напруженість у роботі.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 102-1 КЗпП України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ст. 105 КЗпП України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Як свідчать матеріали справи, у КЕВ м. Вінниці за сумісництвом працюють наступні працівники: ОСОБА_10, основа посада слюсар АВР 4р., за сумісництвом слюсар ремонтник 2р; ОСОБА_11, основна столяр 5р., за сумісництвом маляр 2р.; ОСОБА_12, основна слюсар - ремонтник 5р., за сумісництвом слюсар АВР 3р.; ОСОБА_13, основна електромонтер 4р., за сумісництвом слюсар з обсл.теломереж; ОСОБА_1, основна зал.зварювальник 5р., за сумісництвом слюсар АВР 3р.; ОСОБА_14, основна слюсар-ремонтник 4р., за сумісництвом слюсар з облс.тепломереж; ОСОБА_15, основна апаратник ХВО, за сумісництвом апаратник ХВО; ОСОБА_16, основна слюсар-ремонтник, за сумісництвом газоел.зварювальник 2р.; ОСОБА_17, основна слюсар-ремонтник 5р., за сумісництвом машиніст НУ; ОСОБА_18, основна слюсар АВР 3р., за сумісництвом слюсар- ремонтник 2р.; ОСОБА_19, основна машиніст НУ, за сумісництвом слюсар-сантехнік 2р.; ОСОБА_20, основна апаратник ХВО, за сумісництвом машиніст НУ; ОСОБА_21, основна машиніст, за сумісництвом машиніст НУ; ОСОБА_22, основна юрисконсульт, за сумісництвом інженер з охорони праці; ОСОБА_23, основна слюсар-ремонтник 2р., за сумісництвом слюсар-ремонтник 2р.; ОСОБА_24, основна слюсар з обсл.тепломереж 5р., за сумісництвом слюсар-ремонтник 2р.; ОСОБА_25, основна слюсар-сантехнік 4р., за сумісництвом слюсар з обсл.тепломереж ; ОСОБА_26, основна слюсар АВР 2р., за сумісництвом майстер ВКГ; ОСОБА_27, основна інженер, за сумісництвом інженер з охорони праці; ОСОБА_28, основна покрівельник 4р., за сумісництвом слюсар-сантехнік 2р.; ОСОБА_29, основна машиніст НУ, за сумісництвом маляр 1р.; ОСОБА_30, основна водій, за сумісництвом начальник гаража; ОСОБА_31, основна оператор котельні, за сумісництвом газоел. зварювальник 4р.; ОСОБА_32, основна покрівельник 2р., за сумісництвом тесляр 2р.; ОСОБА_33, основна слюсар з обсл.тепломереж 4р., за сумісництвом слюсар-ремонтник 3р.; ОСОБА_34, слюсар АВР 4р., за сумісництвом слюсар-сантехнік 3р.; ОСОБА_41, основна слюсар сантехнік, за сумісництвом слюсар-сантехнік 3р.; ОСОБА_35, зоел.зварювальник 5р., за сумісництвом слюсар АВР 3 р.; ОСОБА_36, основна слюсар-ремонтник 4р., за сумісництвом слюсар-сантехнік 4р.; ОСОБА_37, основна тесляр 2р., за сумісництвом слюсар-ремонтник 2р.; ОСОБА_38, основна газоел. зварювальник 4р., за сумісництвом слюсар-сантехнік 1р.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року N 260, грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 7.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам за періоди перебування військовослужбовців, допущених до тимчасового виконання обов'язків за посадами, у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, службовому відрядженні (якщо воно не пов'язане з виконанням обов'язків за посадою, що тимчасово виконується), на навчанні, лікуванні або у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою виплачуються оклади за основними посадами.

Відповідно до п.п. 2 п. 4.1 Умов оплати праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад бюджетних військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 24.01.2006 N 28, командири військових частин у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, мають право установлювати доплати працівникам: у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.

Ревізією встановлено, що протягом періоду з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року при нарахуванні доплати за підтримання постійної бойової готовності працівникам неправильно визначено посадовий оклад для обчислення надбавки за підтримання постійної бойової готовності у з'язку із включенням до окладу доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Разом з тим, як слідує з аналізу наведених вище норм, надбавка за підтримання постійної бойової готовності обчислюється з посадового окладу без урахування до його складу будь-яких виплат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності п. 5 вимоги ДФІ у Вінницькій області.

Проведеною ревізією встановлено, що приміщення КЕВ м. Вінниця, за адресою: м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, загальною площею 34,49 кв. м. використовується Будинкоуправлінням №1. Крім того, в приміщенні 60 Будинку офіцерів загальною площею 29,22 кв. м. безоплатно знаходиться Громадська організація "Об'єднання інвалідів війни Збройних Сил України Вінницької міської ради", а на земельній ділянці АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі у КЕВ м. Вінниці, знаходиться металевий кіоск ФОП ОСОБА_39 Вказані особи використовують приміщення та земельну ділянку безоплатно без укладених договорів оренди.

Актом обстеження будівлі 60 Будинку офіцерів, розміщеного в м. Вінниця затвердженого виконуючим обв'язки начальника КЕВ м. Вінниці зафіксовано, що в приміщенні №32 загальною площею 29,22 кв. м. розміщується "Об'єднання інвалідів війни Збройних Сил України Вінницької міської ради", яке обладнане енергопостачанням від загальної системи електроживлення будинку, тепломережею (том 1, а. с. 93).

Актом обстеження будівлі №143 від 24 липня 2013 року, що перебуває на балансі КЕВ м. Вінниці встановлено, що Будинкоуправління №1 займає частину приміщення №5 будівлі №143 загальною площею 34.49 кв. м. Вказані приміщення обладнані теплопостачанням та електропостачанням від загальної системи будівлі (том 1, а. с. 92).

Будинкоуправління №1 КЕВ м. Вінниці згідно з Положенням Будинкоуправління №1 КЕВ м. Вінниці є окремою юридичною особою та утримується за рахунок господарської діяльності (том 1, а. с. 133-135).

З матеріалів акту перевірки від 01.08.2013р. та наданих пояснень також слідує, що на земельній ділянці АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі у КЕВ м. Вінниці знаходиться металевий кіоск ФОП ОСОБА_39

Листом №2162 від 22 липня 2013 року КЕВ м. Вінниці звернулось до начальника 60 будинку офіцерів щодо приведення використання нерухомого військового майна - приміщень будівлі №1 військового містечка №25 у відповідність до вимог чинного законодавства; Вінницькому міському об'єднанню інвалідів війни та Збройних Сил України запропоновано звернутись до центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які відповідно до норм законодавства, у межах своєї компетенції, безоплатно надають ветеранським організаціям будинки, приміщення, обладнання та інше майно (том 1, а. с. 243).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Встановленими актом ревізії обставинами, а також долученими до матеріалів справи доказами, підтверджується те, що Будинкоуправління №1, громадська організація "Об'єднання інвалідів війни Збройних Сил України Вінницької міської ради" та ФОП ОСОБА_39 користуються майном КЕВ м. Вінниці безоплатно та без укладення відповідних договорів оренди. Крім того, зазначені обставини позивачем не заперечуються.

Вказані в адміністративному позові та апеляційній скарзі доводи не спростовують виявленого порушення, а відтак п. 7 вимог ДФІ у Вінницькій області скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування п. 3 вимоги державної фінансової інспекції у Вінницькій області в частині забезпечення повернення до спеціального фонду КЕВ м. Вінниці вартості спожитих державним дошкільним навчальним закладом Калинівської міської ради комунальних послуг, в сумі 48320,42 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати п. 3 вимоги державної фінансової інспекції у Вінницькій області в частині забезпечення повернення до спеціального фонду КЕВ м. Вінниці вартості спожитих державним дошкільним навчальним закладом Калинівської міської ради комунальних послуг, в сумі 48320,42 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "22" квітня 2014 р.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Драчук Т. О.