Ухвала суду № 38529677, 29.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/3324/13-ц 29.04.2014 29.04.2014 29.04.2014

Справа № 22-ц/784/1032/14 Головуючий першої інстанції: Саукова А.А.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Руднік Є.М.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, про визнання недійсними державного акту про право власності на земельну ділянку та рішення щодо приватизації земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 р. ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, про визнання недійсними державного акту про право власності на земельну ділянку та рішення щодо приватизації земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що з 1993 р. проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 08 лютого 2005 р. за виручені від продажу належної йому частини житлового будинку в м. Миколаєві вони придбали на ім'я відповідачки житловий будинок по АДРЕСА_1, а в подальшому перепланували житловий будинок та побудували магазин і бар. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2012 р. в порядку поділу спільного майна з ОСОБА_4 визнано спільним сумісним майном сторін будівельні матеріали, конструкції та роботи, використані при будівництві будівель та споруд, розташованих за вказаною вище адресою, а за позивачем визнано право власності на їх частину.

На підставі рішення сільської ради від 26 липня 2010 р. земельна ділянка, на якій розташовані незакінчені будівництвом споруди була передана у власність ОСОБА_4 та на її ям'я видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Посилаючись на те, що передача у власність лише відповідачці земельної ділянки порушує його права на користування спірною земельною ділянкою як співвласника розташованих на ній споруд, позивач просив суд визнати недійсними рішення ХХХІV сесії V скликання Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 9 від 20 травня 2010 р. та державний акт про право приватної власності на землю, виданий 26 липня 2010 р. ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1257 га по АДРЕСА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на невідповідність рішення суду обставинам справи, вимогам матеріального закону та просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1993 р. проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 17 травня 1996 р. на ім'я ОСОБА_4 було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1. Протягом 2006-2009 р.р. сторонами самовільно, без отримання належних дозволів та проектно-технічної документації було здійснено перебудови існуючих споруд та зведено нові за вказаною адресою. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2012 р. визнано спільним сумісним майном сторін будівельні матеріали, конструкції та роботи, використані при будівництві будівель та споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_1, розподілено їх між сторонами.

Рішенням ХХХІV сесії V скликання Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 9 від 20 травня 2010 р. безоплатно передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1257 га, розташовану по АДРЕСА_1. 26 липня 2010 р. відповідачці видано державний акт на право власності на земельну ділянку за цією ж адресою.

В силу ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи спірна земельна ділянка розташована на території Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, до компетенції якої відповідно до ст. 12 ЗК України належить вирішення питання про передачу її у власність громадян.

Частиною 1 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Таким чином, передача у власність спірної земельної ділянки громадянам є виключною компетенцією Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, яка відбувається на підставі заяви зацікавленого громадянина.

Крім того, за змістом позовних вимог, позивачем оспорюється рішення ХХХІV сесії V скликання Котляревської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 9 від 20 травня 2010 р., на підставі якого відповідачка набула у власність земельну ділянку, а тому сільська рада має бути відповідачем по справі, однак позивачем до неї вимоги не заявлялись.

Суд в силу положень ст. ст. 11, 33 ЦПК України позбавлений можливості самостійно вирішити питання щодо залучення до участі у справі інших відповідачів, оскільки ОСОБА_5 наполягав на тому, що лише ОСОБА_4 є належним відповідачем у справі.

За такого суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що лише ОСОБА_4 є належним відповідачем по справі не заслуговують на увагу з урахуванням викладених положень закону та предмету позову.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: