Постанова № 38256111, 09.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2014 року 15:45 № 826/3365/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт технології»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт технології» (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80626552207.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, було винесено протиправне податкове повідомлення-рішення та застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем 16.10.2013, згідно із п.75.1.2, ст.75, ст.79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Прінт технології» (код ЄДРПОУ 37702048), з питань правильності обчислення податкових зобов’язань та податкового кредиту із ТОВ «Л.С.Д.» (код ЄДРПОУ 35448279), з ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 2185963) та з ПП «Електро-Лайф» (код ЄДРПОУ 35987469) за період з 01.02.2012 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 16.10.2013 № 518/26-55-22-07/37702048.

При проведенні перевірки відповідачем використані наступні документи:

- Реєстр податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ПРІНТ ТЕХНОЛОГІЇ» за період з 01.02.2012 по 31.03.2012.

- Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 по 31.03.2012.

- Відповідь ТОВ «Прінт тенології» на запити Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві із копіями первинних документів.

- Інформація, що міститься в базах даних: АІС «Податковий блок».

- акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 09.11.2012 №4916/22- 7/35448279 про неможливість проведення зустрічної звірки ГОВ «Л.С.Д.» (код ЄДРПОУ 35448279) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ПРОСВЄТ» (код за ЄДРПОУ 33580422) за лютий, березень 2012 року.

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.11.12 № 1301/224/35987469 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Електро-Лайф» (код ЄДРПОУ 35987469) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Проект-Конструкція» (код за ЄДРПОУ 34410333) їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень 2012 року.

- акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.10.2012року № 4529/22- 7 21854963 про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 21854963), по взаємовідносинам з ТОВ «Проект-Конструкція» (код ЄДРПОУ 34410333) лютий, березень 2012 року.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення: ст..185, п.198.3, п.198.6, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього в сумі 326 873 грн., в тому числі за лютий 2012 року на суму 180 007 грн., за березень 2012 року на суму 156 866 грн.

Такий висновок податкового органу мотивований наступним Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська складено акт від 26.10.2012 № 4529/22-7/21854963 про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 21854963) по взаємовідносинах з ТОВ «Проект-Конструкція» (код ЄДРПОУ 34410333) лютий, березень 2012 року, в якому встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Також Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська було складено акт від 09.11.2012 № 4916/22-7/35448279 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Л.С.Д.» (код ЄДРПОУ 35448279) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ПРОСВЄТ» (код ЄДРПОУ 33580422) за лютий, березень 2012 року, в якому встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було складено акт від 15.11.2012 № 1301/224/35987469 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Електро-Лайф» (код ЄДРПОУ 35987469) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Проект-Конструкція» (код ЄДРПОУ 34410333), їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень 2012 року, в якому не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме : встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Електро-Лайф» по ланцюгу постачання.

Зазначені письмові документи отримані відповідачем у невідомий спосіб, без ініціювання зустрічних звірок податковим органом – відповідачем; в акті перевірки зазначено, що вони «виявлені» відповідачем; надані суду роздруківки не містять жодної інформації з якої можна було б встановити достовірність документу: відсутні підписи (в т.ч цифрові) посилання на джерело та спосіб отримання акту.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (25.10.2013) заперечення, розглянувши які податковий орган акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки залишив без змін, а заперечення без задоволення.

В подальшому, за наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 80626552207 від 06.11.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 326 873 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі – 81 719 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач використовуючи, надане йому ст.56 Податкового кодексу України право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргами до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.01.2014 № 213/10/26-15-10-06-15 податкове повідомлення рішення відповідача від 06.11.2013 № 80626552207 залишено без змін, а первинна скарга без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.02.2014 № 2285/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення рішення відповідача від 06.11.2013 № 80626552207 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити, чи обґрунтовані доводи податкового органу, якими спростовується факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Л.С.Д.», ПВКФ «РОЗС», ПП «Електро-Лайф», обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Так, взаємовідносини позивача з ТОВ “Сучасні торгівельні рішення”, ґрунтувалися на договорі поставки від 20.02.2012 № 2002 СТР-2, за яким останній як постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність позивача як покупця товари, визначені у протоколі узгодження ціни – рахунку на оплату, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах цього договору.

Взаємовідносини позивача з ПВКФ «РОЗС» ґрунтувалися на договорах:

1) договір №3-Р від 01.02.12 про надання послуг, предметом якого є виконання робіт з виготовлення та розповсюдження поліграфічної, презентаційної та рекламної продукції на паперових, електронних та інших носіях. Згідно Замовлення №1 та №2 ПВКФ «РОЗС» були виконані роботи з виготовлення бланків з комерційними пропозиціями, прайс-листів (згідно наданих макетів), конвертів, міні-дисків з презентацій ними матеріалами та здійснено розповсюдження (доставка) конвертів с вкладенням по м. Києву.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за отримані роботи, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти надання послуг №22926 від 29.02.12, №22927 від 29.02.12; податкові накладні №2926 від 29.02.12, №22927 від 29.02.12.

2) договір №5-Р від 04.01.12, згідно умов якого ПВКФ «РОЗС» надавав агентські послуги, а саме проводив комерційно-маркетингову роботу з пошуку виробників мийних засобів, постачальників сировини, підрядників на виконання робіт з розфасовки та упаковки порошку відповідно до Замовлення №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом виписані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про виконання робіт; акт надання послуг №22925 від 29.02.12; податкова накладна №22925 від 29.02.12.

3) договір №6-Р від 15.12.11 про надання послуг, згідно умов якого ПВКФ «РОЗС» надавав послуги із забезпечення транспортно-експедиторського обслуговування на підставі підписаних сторонами заявок №1-42.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акт надання послуг №22928 від 29.02.12; податкова накладна №22928 від 29.02.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ПВКФ «РОЗС» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №94 від 20.06.12, № 104 від 09.07.12, № 105 від 09.07.12, № 106 від 09.07.12, № 125 від 01.08.12, № 126 від 01.08.12, №138 від 27.08.12, №139 від 27.08.12, №140 від 27.07.12, №141 від 27.08.12, №151 від 29.08.12.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Л.С.Д.» грунтувалися на договорах:

1) договір №14 від 04.01.12 про надання послуг, предметом якого є виконання робіт по розробці дизайну пачки порошку, згідно вимогам передбачених в Додатку №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акт надання послуг №22950 від 29.02.12; податкова накладна №22950 від 29.02.12.

2) договір №17 від 06.01.12 про надання послуг, згідно умовам якого ТОВ «Л.С.Д.» надавало послуги з супроводження процедур закупівель, згідно запиту №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про надані послуги; акт надання послуг №22952 від 29.02.12; податкова накладна №22952 від 29.02.12.

3) договір №20 від 12.01.12 про надання послуг, згідно умовам якого надавалися послуги з дизайну сайту та інші, згідно замовлень №1 та №2 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг №22955 від 29.02.12, №22954 від 29.02.12; податкові накладні №22955 від 29.02.12, №22954 від 29.02.12.

4) договір №12 від 04.01.12 про надання агентських послуг з пошуку контрагентів відповідно до замовлення №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 28.02.12 про виконання доручень по агентському договору, акт надання послуг №22817 від 28.02.12, податкова накладна №22817 від 28.02.12,

5) договір поставки №24 від 23.01.12, предметом якого є послуги з виготовлення та поставка поліграфічної продукції згідно замовлень №1 та №2 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи та поставлену продукцію, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: видаткові накладні №22824 від 28.02.12, №22951 від 29.02.12; податкові накладні №22824 від 28.02.12, №22951 від 29.02.12.

6) договір №13 від 04.01.12 про надання маркетингових послуг, згідно якого ТОВ «Л.С.Д.» надавало маркетингові послуги згідно запиту №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про виконання договору про маркетингові послуги з додатком; акт надання послуг №22949 від 29.02.12; податкова накладна №22949 від 29.02.12.

7) договір №15 від 04.01.12 про надання послуг, предметом якого були послуги call-центру згідно із замовленням до договору (додаток №1, №2 та №3).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12, №2 від 29.02.12 та №3 від 29.02.12 про виконання договору; акти надання послуг №22948 від 29.02.12, №22953 від 29.02.12, №22956 від 29.02.12; податкові накладні №22948 від 29.02.12, №22953 від 29.02.12, №22956 від 29.02.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ТОВ «Л.С.Д.» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями AT «Єврогазбанк» №71 від 18.04.12, №72 від 23.04.12.

Взаємовідносини позивача з ПП «Електро-Лайф» грунтувалися на договорах:

1) договір №41 від 01.03.12 про надання послуг, предметом якого були інтернет- послуги згідно замовлень №№ 1 -4 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг № 33032 від 30.03.12, №33041 від 30.03.12, №33047 від 30.03.12, №33043 від 30.03.12; податкові накладні № 33032 від 30.03.12, №33041 від 30.03.12, №33047 від 30.03.12. №33043 від 30.03.12.

2) договір поставки №32 від 02.03.12, згідно якого ПП «Електро-Лайф» здійснювало постачання сувенірної продукції згідно специфікацій до договору №1-5.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за поставлену продукцію, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: видаткові накладні №32926 від 29.03.12, №32 925 від 29.03.12, №32327 від 23.03.12, №31923 від 19.03.12, №30224 від 02.03.12; податкові накладні №32926 від 29.03.12, №32 925 від 29.03.12, №32327 від 23.03.12, №31923 від 19.03.12, №30224 від 02.03.12.

3) договір № 37 від 01.03.12 , предметом якого є послуги з передпродажної підготовки товарів та вантажно-розвантажувальних робіт згідно замовлень та заявок.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг №33044 від 30.03.12, №33045 від 30.03.12, №33042 від 30.03.12; податкові накладні №33044 від 30.03.12, №33045 від 30.03.12, №33042 від 30.03.12.

4) договір №36 від 01.03.12, згідно якого ПП «Електро-Лайф» виконувало роботи з виготовлення та нанесення наліпок на продукцію згідно специфікації №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акт надання послуг №33031 від 30.03.12; податкова накладна №33031 від 30.03.12.

5) договір № 35 від 01.03.12, предметом якого є надання послуг із забезпечення транспортно-експедиційного обслуговування згідно підписаних сторонами заявок.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акт надання послуг №33046 від 30.03.12; податкова накладна №33046 від 30.03.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ПП «Електро-Лайф» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями АТ «Єврогазбанк» № 81 від 10.05.12, №99 від 27.06.12, №107 від 09.07.12, №108 від 09.07.12, №109 від 09.07.12, №110 від 09.07.12, №112 від 11.07.12, №113 від 11.07.12, №114 від 11.07.12, №115 від 23.07.12.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – Податковий кодекс України, Кодекс, ), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв’язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача – ТОВ «Л.С.Д.», ПВКФ «РОЗС», ПП «Електро-Лайф» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг. В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, пов’язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що позивач згідно наявної в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ здійснює наступні види діяльності : діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, інша поштова та кур’єрська діяльність, діяльність у сфері права, рекламні агентства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Л.С.Д.», ПВКФ «РОЗС», ПП «Електро-Лайф» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов’язань, відповідачем до суду не надано.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV – містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

На думку суду, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків замовником, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Суд звертає увагу, що дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов’язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов’язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд критично сприймає доводи відповідача, викладені у спірному акті на підставі актів Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 09.11.2012 №4916/22- 7/35448279 про неможливість проведення зустрічної звірки ГОВ «Л.С.Д.» (код ЄДРПОУ 35448279) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ПРОСВЄТ» (код за ЄДРПОУ 33580422) за лютий, березень 2012 року; ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.11.12 № 1301/224/35987469 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Електро-Лайф» (код ЄДРПОУ 35987469) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Проект-Конструкція» (код за ЄДРПОУ 34410333) їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень 2012 року; Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.10.2012 № 4529/22- 7 21854963 про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 21854963), по взаємовідносинам з ТОВ «Проект-Конструкція» (код ЄДРПОУ 34410333) лютий, березень 2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було складено акти, а не довідку, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 ПК України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України “Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби”.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.11.2012 № 1301/224/35987469 був оскаржений ПП «Електро-Лайф» у Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №2а/0470/14967/12). За результатами розгляду справи суд прийняв рішення, яким задовольнив позов ПП «Електро-Лайф», визнав протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо складання акта від 15.11.2012 № 1301/224/35987469 та коригування на підставі цього акта показників податкової звітності за лютий, березень 2012 року. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Таким чином висновки акта перевірки від 16.10.2013 № 518/26-55-22-07/37702048. (сформовані на підставі актів Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 09.11.2012 №4916/22-7/35448279, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.11.12 № 1301/224/35987469, Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.10.2012 № 4529/22- 7 21854963) зроблені безпідставно.

В порушення положень статті 7, глави 6, статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.11.2013 № 80626552207.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт технології» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів Україні у м. Києві № 80626552207 від 06.11.2013.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт технології" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів Україні у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій