Постанова № 38009446, 09.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р. Справа № 804/14333/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Чернової А.В.

представника відповідача - Задорожної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської Митниці Міндоходів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні та рішення, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням змін до позовних вимог принятих судом, просив:

- визначити протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00512 від 11 вересня 2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200419/1 від 11 вересня 2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України;

- стягнути з Дніпропетровської митниці через Державну казначеську службу України у Дніпропетровській області надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 7 006,70 гривень, що перерахована як фінансова гарантія сплати митних платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профіль України»;

- повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Профіль України» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 172,05 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що виконуючи обов'язки учасника зовнішньоекономічних відносин Позивач 11 вересня 2013 р. сформував митну декларацію №110100000/2013/228214 та надав її до Дніпропетровської митниці Міндоходів, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» для здійснення оформлення товару у митному відношенні, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом. Відповідачем було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів в № 110100000/2013/200419/1 від 11 вересня 2013 р. та складено картку відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00512 від « 11» вересня 2013 р. Позивач не погоджується з винесеною відповідачем карткою відмови в митному оформленні товару та рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст.53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. Представник позивача в судовому засіданні зауважив, що відповідачем були проігноровані, як основний метод визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем, так і другорядні методи, окрім останнього - резервного. Наслідками таких дій відповідача стало збільшення митної вартості товару - оцинкованої сталі методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,35 мм - 4 383,03 USD, в результаті чого позивачу було донараховано додатково податок на додану вартість у сумі 7 006,70 грн. Представник позивача зазначив, що дії відповідача є протиправними з огляду на наступне. Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. був укладений позивачем з безпосереднім виробником продукції (товару), який має право визначати вартісні показники продукції, що ним виробляється та експортується з урахуванням рівня світових цін. Вартість продукції (товару), що імпортується за вищезазначеним Договором відповідно до його умов підлягає попередній 100% оплаті, що було виконано Позивачем, а докази цієї дії надані Відповідачу. Позивачем при формуванні митної вартості імпортованого товару враховані усі належні витрати щодо його закупівлі та транспортуванню. Позивач вважає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення відповідача щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Позивач вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є передчасним. З огляду на викладене, позивач вважає, що прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів в №110100000/2013/200419/1 від 11 вересня 2013 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації №110100000/2013/00512 від 11 вересня 2013 р. є протиправними та просить їх скасувати, а донараховану додатково суму податку на додану вартість у сумі 7 006,70 грн. повернути позивачу. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що документи подані позивачем до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Пояснив, що за результатами здійснення контролю митним органом, встановлено, що оплата товару відбулась через 57 діб, що суперечить умовам контракту, з огляду на що неможливо ідентифікувати товар. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. У зв'язку з вищевикладеним позивач був зобов'язаний протягом 10 календарних днів до 18.09.2013 року надати додаткові документи, проте у зазначений строк їх не надав. Таким чином, з огляду на положення п.6 ст.54 МК України, застосування митної вартості, заявленої декларантом є неможливим. З огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митним органом правильно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, вони є правомірними та не підлягають скасуванню. З огляду на викладене, представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до суду не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 12.12.2013 року надала до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначила, що повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митного органу, ща займався оформленням митної декларації, який на момент розгляду справи до Головного управління не надходив. Отже, вимога позивача щодо повернення з Державного бюджету України коштів є такою, що подана заздалегідь. З урахуванням вищевикладеного третя особа в письмових запереченнях просила в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (код ЄДРПОУ 35203742).

Позивачем з «Shandong Keer Imp&Exp Trade Co., Ltd.» (КНР) було укладено Контракту купівлі-продажу №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. та додаток (специфікацію) №6 від 18.06.2013 року до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. Виробником та продавцем товару є фірма «Shandong Keer Imp&Exp Trade Co., Ltd.» (КНР).

Відповідно до вищезазначеного договору постачальник здійснив поставку товарів на умовах поставки CFR Odessa, потр відгрузки - Qingdao, China, порт призначення - Одесса, Україна. Відповідно до умов договору та додатку до нього поставка відбувається на умовах 100% передплати, строк відгрузки - протягом 15 днів після оплати. Відповідно до специфікації №6 від 18.06.2013 року, яка є невід'ємною частиною контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р., покупець зобов'язується купити у продавця, а продавець зобов'язується поставини та передати у власність прокат плаский оцинкований гарячим способом.

09.09.2013 позивач звернувся до відділу митного оформлення митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» Дніпропетровської митниці Міндоходів для оформлення вантажу за вищевказаним контрактом, шляхом подання вантажно-митної декларації, а саме: №110100000/2013/228214 від 09.09.2013 року разом з документами зазначеними у графі 44 вказаної ВМД.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вищевказаній вантажно-митній декларації не погодилась та відмовила в оформленні товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2013/00512.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, за результатами здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів митним органом було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості не містяться всіх відомостей та містяться розбіжності, а саме: за умовами додатку №6 від 18.06.2013 до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. оплата за товар повинна бути здійснена до його відправки. Згідно наданих документів оплата товару відбулась через 57 діб, що суперечить умовам контракту. З огляду на це неможливо ідентифікувати товар. Окрім того, наявна у митного органу інформація щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

10.09.2013 року посадовою особою відповідача було надіслано позивачу повідомлення №66162 про виявлені недоліки наданих документів, а саме:

- в експортній митній декларації зазначено номер коносаменту, який не відповідає заявленому до митного оформлення;

- на офіційному сайті виробника заявленого товару наявна інформація щодо широкого спектру типорозмірів продукції, що виготовляється. Наданий прас-лист від 18.06.13 містить інформацію тільки щодо однієї позиції і носить суб'єктивний характер складений тільки для ТОВ «ТД Профіль України».

З метою підтвердження достовірності відомостей та того, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену митну вартість позивачу було запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформую біржових організацій про вартість сировини;

- виписку з бухгалтерської документації.

Листом вих.№01-340 від 10.09.2013 року позивач повідомив Дніпропетровську Митницю Міндоходів про те, що зауваження митниці на думку ТОВ «ТД Профіль України» є непорозумінням. В тексті контракту та специфікацій немає жодних вказівок, що передплата повинна бути зроблена до відправки, тому це зауваження ніяк не впливає на визначення митної вартості товару. Позивач повідомив, що надані ним документи повністю відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, всі вищеперелічені документи вже є в наявності в митному органі і є вичерпними для обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та визначення митної вартості товару по ЕМД №110100000/2013/228214 від 09.09.2013 року.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, у зв'язку із заявою позивача про неможливість надати у передбачений п.3 ст.53 МК України 10-денний строк додаткові документи для підтвердження митної вартості товару митний орган прийшов до висновку про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Карткою відмови визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД, заповненої в установленому порядку, з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

11.09.2013 року Митним постом «Дніпропетровськ-Лівобережний» Дніпропетровської митниці було видано рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200419/1 за результатами якого ціна товару була збільшена:

внаслідок застосування другорядного методу 2-ґ, митну вартість товару було скориговано з 0,765 доларів США/кг до 0,85 доларів США/кг.

Отже, Дніпропетровська митниця відкоригувала митну вартість товару, внаслідок чого вартість товару було збільшено на 4 383, 02 USD.

Позивач подав нову вантажну митну декларацію від 11.09.2013 року №110100000/2013/228509 з наданням фінансових гарантій, відповідно до глави 45 МКУ, при цьому товар випущено у вільний обіг з митною вартістю визначеною декларантом та сплати різниці суми платежів, обчислених митним органом відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Митного кодексу України (в редакції від 13.03.2012р. №4495-V, чинний з 01.06.2012р.), наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», Наказу Державної митної Служби України №230 від 03.11.2011 року.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

11.09.2013 позивач звернувся до відділу митного оформлення митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» Дніпропетровської митниці Міндоходів для оформлення вантажу за контрактом №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р., шляхом подання однієї вантажно-митної декларації № 110100000/2013/228214.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, а саме: в розмірі 39447,23 USD.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами 110/2012/0001937 від 03.12.2012 року;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення 42976936 від 03.09.2013 року;

- коносамент (Bill of lading) QDSW006573 від 03.07.2013 року;

- банківський платіжний документ, щодо товару №380 від 29.08.2013 року;

- прейскурант цін прайс виробника від 18.06.2013 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією висновок ДЗІ № 9/369 від 02.08.2013 року;

- розрахунок ціни (калькуляція) товарів від 18.06.2013 року;

- рахунок-фактура (інвойс) SXD13061801 ід 18.06.2013 року;

- пакувальний лист б/н від 18.06.2013 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 18.06.2013 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення SK2013/03/29 від 29.03.2013 року;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів чи майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за Межами України валютних цінностей та майна) Лівобережна МДПІ № 84 від 10.07.2013 року;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено») №2761 від 03.07.2013 року;

- резервна позиція № 915 від 26.07.2001 року;

- сертифікат про походження товару загальної форми CCPIT125358359 від 03.07.2013 року;

- інші некласифіковані документи Сертифікат якості від 18.06.2013 року;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №110100000/0650 від 09.09.2013 року;

- копія митної декларації країни відправлення №422720130270409901 від 09.07.2013 року;

- митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів №10100000/2013/228214 від 09.09.2013 року.

Однією із форм здійснення митного контролю посадовими особами митних органів, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 336 Митного кодексу України є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу XI МКУ, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ МКУ.

Так, за результатами проведеного відповідачем відповідно до ч.3 ст.53 МКУ контролю, із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), відповідно до ст. 337 МКУ в автоматизованому порядку виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості товару та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

За результатами здійснення такого контролю відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості товару не містять всіх відомостей та містять розбіжності, а саме:

- за умовами додатку №6 від 18.06.2013 до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. оплата за товар повинна бути здійснена до його відправки. Згідно наданих документів оплата товару відбулась через 57 діб, що суперечить умовам контракту. З огляду на це неможливо ідентифікувати товар;

- наявна у митного органу інформація щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Відповідно до вимог статті 21 Митного кодексу України було проведено консультації митного органу з декларантом, а саме 10.09.2013 року декларанту надіслано електронне повідомлення №66162.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

За результатами контролю співставлення, відповідно до ст. 337 МКУ відповідачем було встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,765 дол.США/кг., рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією №110100000/2013/227388 від 03.09.2013р. становить 0,85 дол.США/кг.

З урахуванням викладеного, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МКУ, прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару №110100000/2013/200419/1 від 11.09.2013, в якому зазначено, що в експортній митній декларації зазначено номер коносаменту, який не відповідає заявленому до митного оформлення; на офіційному сайті виробника заявленого товару наявна інформація щодо широкого спектру типорозмірів продукції, що виготовляється. Наданий прас-лист від 18.06.13 містить інформацію тільки щодо однієї позиції і носить суб'єктивний характер складений тільки для ТОВ «ТД Профіль України». Тому митну вартість було скориговано до 0,85 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МКУ та складено картку відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00512.

Проте, суд не погоджується з висновками відповідача щодо встановлених розбіжностей з огляду на наступне.

Посилання відповідача на те, що за умовами додатку №6 від 18.06.2013 до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. оплата за товар повинна бути здійснена до його відправки та те, що згідно наданих документів оплата товару відбулась через 57 діб, що суперечить умовам контракту, не відповідає дійсності. Роз'яснення стосовно розбіжностей було надано позивачем відповідачу в листі вих.№ 01-340 від 10.09.2013 року. Зазначене посилання відповідача не може свідчити про недостовірність відомостей, що викладені у інших документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, тому що позивач за поставленний товар розрахувався в повному обсязі, що підтверджуються платіжним дорученням №380 від 29.08.2013р. (копія доручення міститься в матеріалах справи), по котрому було розраховано за заявлену партію товару згідно виставленого рахунку постачальника.

Твердження відповідача про порушення умов оплати, що викладені у додатку № 6 від 18.06.2013 до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р., а саме позивачем не було здійснено 100% попередню оплату за товар суд вважає також необгрунтованим

З приводу вищенаведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до додатку № 6 від 18.06.2013 до контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. умовою оплати за контрактом №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. є 100 % передоплата за товар. В тексті контракту та специфікацій немає жодних вказівок про те, що передплата повинна бути зроблена до відправки, тому це зауваження ніяк не впливає на визначення митної вартості товару. Позивачем було здійснено платіж згідно виставлених рахунків Постачальника, а саме - платіжне доручення № 380 від 29.08.2013 р. Отримання товару відбулося після здійснення 100 % передоплати, як і передбачають умови контракту №SK2013/03/29 від 29.03.2013 р. та додатку (специфікації) №6 від 18.06.2013, що додатково підтверджується і датою фактичного перетину митного кордону України.

Таким чином умови контракту не були порушені позивачем.

Відповідно до ст. 49 цього кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для:

- нарахування митних платежів;

- застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

- ведення митної статистики;

- розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із статтею 52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МКУ.

Частиною 1 ст. 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленого декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Статтею 53 МКУ передбачено, що у випадках, передбачених цим кодексом, одночасно з митною декларацією подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1.декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і в ст. 52 МКУ, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості;

2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4. якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7. копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8. якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю товарів виключно за наявності обґрунтованих підстав, вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно переліку відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МКУ).

За правилами ст.264 МКУ, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст. 335 цього кодексу, чи з порушенням інших вимог МКУ, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані зазначені вище документи.

Таким чином суд вважає, що під час здійснення митного оформлення товарів позивачем були надані усі необхідні, передбачені законодавством документи, які обґрунтовано та безперечно доводили вартісні показники товару, що імпортується. Тобто, у відповідача не було жодних підстав самостійно визначати митну вартість задекларованого позивачем товару.

Посилання відповідача на те, що на офіційному сайті виробника заявленого товару наявна інформація щодо широкого спектру типорозмірів продукції, що виготовляється, наданий прас-лист від 18.06.2013 року містить інформацію тільки щодо однієї позиції і носить суб'єктивний характер складений тільки для ТОВ «Торговий Дім Профіль України», а також з приводу того, що в митній декларації зазначений номер коносаменту, який не відповідає заявленому до митного оформлення суд не бере до уваги, оскільки експортна декларація та прас-лист не входять в перелік обов'язкових документів для митного оформлення, вони надаються виробником і не можуть впливати на визначення митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що Митницею не надано жодних доказів того, що подані ТОВ «Торговий Дім Профіль України» основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх цін.

Також суд вважає, що відповідачем були порушені вимоги, щодо послідовності використання методів визначення митної вартості.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявления митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч.2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Та обставина, що в митного органу наявна інформація про те, що ідентичний товар, задекларовано іншою особою, розмитнювався раніше за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом.

Крім того, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Подані ТОВ «Торговий Дім Профіль України» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами статті 58 МК України.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Контракту, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем основного методу, другорядний резервний метод визначення митної вартості товару, відповідач не надав доказів неможливості застосування наступних, після основного методів визначення митної вартості товарів.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Представником відповідача не надано жодних доказів того, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів, відомості щодо їх ціни та використати основний метод визначення митної вартості за ціною контракту.

Документи, подані товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.09.2013 року №110100000/2013/200419/1 зазначено, що неможливо застосувати митну вартість, заявлену декларантом. Також неможливо застосувати другорядні методи у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Однак суд вважає, що загальні посилання на норми МКУ щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не повинні розцінюватися як достатні доводи обгрунтованості прийнятого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Щодо вимоги позивача про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профіль України» з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 7006,70 грн., суд зазначає, що вказане питання регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147, а також Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р.

Відповідно до п. 5 Порядку (№ 611/147) передбачено, що висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, готується митним органом на підставі відповідної заяви платника про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Порядку (№ 618) - для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Оскільки судом було з'ясовано, що позивач з відповідною заявою до митного органу не звертався, суд вважає вказана вимога ТОВ «Торговий Дім Профіль України» є безпідставною, передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

За викладених обставин, позовні вимоги є обгрунтованими, проте підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру належить сплатити судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не меше 1720, 50 грн. та не більше 4588,00 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Профіль України» сплатило судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Разом з тим, беручи до уваги, що позивачем заявлено одну із позовних вимог щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 7006,70 грн., суд вважає, що в даному випадку позивач мав сплатити мінімальну допустиму суму судового збору - 1720,50 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, належною сплатою судового збору з урахуванням частини задоволених позовних вимог, ставки судового збору, приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та вже сплаченого позивачем судового зборгу, вважалась би сплата судового збору у розмірі 1720,5 грн./2 - 172,05 грн. = 688 грн. 20 коп.

Тому, з урахуванням приписів частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» на користь Державного бюджету України сума судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, відповідно до частини позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено в розмірі 688 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської Митниці Міндоходів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні та рішення, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №110100000/2013/00512 від 11 вересня 2013 року Дніпропетровської митниці Міндоходів України.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200419/1 від 11 вересня 2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року.

Суддя І.В. Юхно