Рішення № 37869574, 19.03.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22692/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Пилаєвої М.К.,

при секретарі - Савченко Т. В., Клименко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", ОСОБА_1, - про визнання поруки за договором поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

15.10.2013 позивач звернувся до суду, направивши позов поштою, з вказаним позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 120 від 21 серпня 2008 року. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 21.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 120, відповідно до умов якого, Банк надав Відповідачу у кредит кошти у розмірі 816 000,00 доларів США зі сплатою 16 % річних на строк до 01.08.2023, далі Кредитний договір. З метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 21.08.2008 року було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором № 120 від 21.08.2008 року. 29.11.2011 року між ПАТ «КРЕДОБАНК», правонаступником ВАТ «КРЕДОБАНК», та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено Договір факторингу, згідно з яким 14 грудня 2011 року відбулося відступлення прав вимог всіх грошових зобов'язань до позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Кредитним договором, утворилась заборгованість, яка нарахована позивачем станом на 24.07.2013 і становить у загальному розмірі 6 889 704,02 грн., яка складається: з заборгованості по кредиту у розмірі 5 122 004,92 грн.,- у тому числі з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 839 120,37 грн.; з заборгованості по відсотках у розмірі 1 100 433,76 грн.; з суми штрафних санкцій у розмірі 667 265,34 грн. /а.с.2-5/

05.02.2014 року в судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5/а.с.125/ подала зустрічний позов про визнання Договору поруки від 21.08.2008 року, укладеного між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № 120 від 21.08.2008 року таким, що припинив свою дію з 02.09.2009 року, який прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом. В обґрунтування своїх зустрічних вимог відповідач зазначає, що 02.09.2009 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до Кредитного договору № 120 від 21.08.2008 року в якому внесено зміни: зміна валюти зобов'язання з доларів США на гривню за курсом 8,57 грн. за один долар США; відбулось збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 16 % до 19,5 % через 12 місяців після підписання даного додаткового договору, тобто з 03.09.2010 року. За вказаних обставин, відповідач вважає, що обсяг її відповідальності як поручителя перед ПАТ «КРЕДОБАНК» суттєво збільшився, разом з тим, своєї згоди на збільшення обсягу зобов'язань як поручитель за Кредитним договором № 120 від 21.08.2008 року ОСОБА_2 не надавала./а.с.124/

В судовому засіданні 19.03.2014 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подала заяву про уточнення позовних вимог, якою змінила предмет вимог та просить визнати поруку ОСОБА_2 за договором поруки, укладеним 21.08.2008 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № 120 від 21.08.2008 року - припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України./а.с.144/

Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - Яценко О.С., /а.с.89, 112/, в судовому засіданні первісний позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини просив задовольнити в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на пропуск відповідачем ОСОБА_2 строку позовної давності для захисту свого права шляхом визнання поруки припиненою, про що подав відповідну заяву. Зокрема, посилаючись на обізнаність ОСОБА_2 про підвищення процентної ставки та інші зміни, внесені згідно Додаткового договору від 02.09.2009, у зв'язку з укладенням між Банком та ОСОБА_2 як іпотекодателем 02.09.2009 Додаткового договору до Договору іпотеки між сторонами від 21.08.2008, також укладеного в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором № 120 від 21.08.2008. Враховуючи, що остання надала свою згоду на відповідні зміни як іпотекодавець представник вважає, що ОСОБА_2 була повністю обізнана з 02.09.2009 і погодилась на відповідні зміни і як поручитель. Разом з тим, представник позивача зазначив, що даних про укладення відповідних Додаткових угод до Договору поруки з ОСОБА_2 позивач не має./а.с.138-140/

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5, /а.с.113, 115, 125/ проти первісного позову в частині вимог до ОСОБА_2 заперечила, з викладених у зустрічному позові обставин, вважаючи поруку припиненою, зустрічний позов підтиримала та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7, /а.с.110, 122/ проти задоволення первісного позову в частині стягнення з нього суми заборгованості по кредиту та процентах не заперечував, визнавши наявну суму заборгованості та наявність підстав для її стягнення рішенням суду, посилаючись на неможливість ОСОБА_1 у зв'язку з певними обставинами життя виконувати свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті нарахованих процентів. Разом з тим, в частині нарахованих штрафних санкцій, а саме пені та упущеної вигоди просив відмовити, посилаючись на необгрнутованість та недоведеність їх розміру позивачем. Проти задоволення зустрічного позову не заперечував з викладених у зустрічному позові обставин, вважаючи поруку припиненою, та просив його задовольнити.

Суд, вважаючи можливим розгляд у відсутність відповідачів, за участі їх представників, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом їх дослідження, приходить до наступних висновків.

На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини, які не заперечуються сторонами: 21.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1, громадянином США, було укладено кредитний договір № 120, відповідно до умов якого, Банк надав Відповідачу у кредит кошти у розмірі 816 000,00 доларів США зі сплатою 16 % річних на строк до 01.08.2023, далі Кредитний договір. З метою забезпечення своєчасного та повного виконання Позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 21.08.2008 року було укладено Договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за виконання кредитних зобов'язань за Кредитним договором № 120 від 21.08.2008 року, далі Договір поруки. 30.01.2009 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 120 від 21.08.2008 року, за умов якого визначено графік внесення коштів на погашення кредитного зобов'язання. 21.08.2009 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 120 від 21.08.2008 року, за умов якого внесено зміни до п. 2.3, п. 3.3, п. 3.7-3.9. Також 02.09.2009 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 120 від 21.08.2008 року, за умов якого змінено валюту зобов'язання з доларів США на гривню за курсом 8,57 грн. за один долар США, та відбулось збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 16 % до 19,5 % через 12 місяців після підписання даного договору. У зв'язку з вказаними змінами до Кредитного договору відповідних додаткових договорів до Договору поруки між Банком та ОСОБА_2 укладено не було. Разом з тим, 02.09.2009 між Банком та ОСОБА_2 як іпотекодателем було укладено Додатковий договір до Договору іпотеки від 21.08.2008, укладеного в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором на умовах згідно Додаткового договору до Кредитного договору від 02.09.2009.

29.11.2011 року між ПАТ «КРЕДОБАНК», правонаступником у зв'язку зі зміною найменування ВАТ «КРЕДОБАНК», та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено Договір факторингу, згідно з яким 14 грудня 2011 року відбулося відступлення прав вимог всіх грошових зобов'язань до позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2, далі Договір факторингу. Оскільки ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів не виконував, утворилась заборгованість, яка нарахована позивачем відповідно до умов п.2.1, 3.2, 3.4, 3.6., 5.1. Кредитного договору станом на 24.07.2013 і становить у загальному розмірі 6 774 126, 00 грн., яка складається: з заборгованості по кредиту у розмірі 5 122 004,92 грн.; з заборгованості по відсотках у розмірі 1 100 433,76 грн. та суми пені у розмірі 551 687, 33 грн.

Вказані обставини також підтверджуються достатніми, належними та допустимими письмовими доказами в матеріалах справи: копіями Кредитного договору та додаткових договорів, Договору поруки, меморіальних ордерів по отримання готівки, анкети-заяви, Договору факторингу, витягу з Додатку №1 бази даних та акту прийому-передачі до нього, розрахунком заборгованості, копією Додаткового договору до Договору іпотеки від 02.09.2009./а.с.6-11, 16, 17-22, 26-55, 60-61, 139-140/

Суд, вирішуючи яке право України чи США підлягає застосуванню до спірних правовідносин, зокрема щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, виходить з відсутності згоди сторін про вибір права та відповідно положень ч.2 та ч.3 ст.32, п.17 ч.1 ст.44, п.5 ч.1 ст.46 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до яких до правовідносин сторін підлягає застосуванню право України.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому, вимагати дострокового повернення, частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися серед іншого неустойкою та порукою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.5.1. Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної п.3.2 Договору, але не менше однієї гривні за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 4.3 Договору поруки всі зміни і доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою сторін і складаються в письмовій формі.

Отже, виходячи з встановлених судом обставин, умов Додаткового договору до Кредитного договору від 02.09.2009, відповідно до яких відбулась зміна зобов'язання, у тому числі в частині збільшення розміру процентів за Кредитним договором, без згоди поручителя ОСОБА_2 та наведених положень ч. 1 ст.559 ЦК України, суд приходить до висновку, що порука відповідача ОСОБА_2 з Договором поруки припинилась з 02.09.2009 у зв'язку зі зміною зобов'язання за Кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності.

Суд не приймає доводів представника позивача щодо погодження поручителем ОСОБА_2 зазначених змін до Кредитного договору як іпотекодателем шляхом укладення Додаткового договору до Договору Іпотеки від 02.09.2009 як безпідставних та юридично неспроможних, оскільки порука та іпотека є окремими видами забезпечення зобов'язання, підстави вважати згоду іпотекодержателя на зміну основного зобов'язання згодою цієї особи і як поручителя згідно законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відсутні, іншого угодою сторін не передбачено.

Підстави вважати обізнаність ОСОБА_2 внаслідок укладення Додаткового договору до Договору іпотеки про внесення змін до Кредитного договору та відсутність з її сторони заперечень щодо цього безпосередньо після внесення змін до Кредитного договору - згодою останньої як поручителя на збільшення обсягу її відповідальності також відсутні, оскільки хоча ст.559 ЦК України не визначено форми згоди поручителя, разом з тим, відповідно до вимог ст.654 ЦК України та умов п.4.3 Договору поруки між сторонами змін та доповнень до договору підлягають оформлюються у письмовій формі, іншого угодою сторін не передбачено.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень чинного законодавства , яким регламентовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю на те законних підстав, а саме у зв'язку з припиненням поруки відповідача за Договором поруки між сторонами з 02.09.2009, що в свою чергу вказує на наявність законних підстав для задоволення зустрічного позову відповідача в частині вимог до позивача про визнання поруки відповідача ОСОБА_2 припиненою.

Суд вважає необгрутнованими та безпідставними посилання представника позивача на сплив позовної давності для звернення позивача за захистом свого права шляхом визнання поруки припиненою, оскільки відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України початок строку позовної давності для поручителя починається зі спливом строку виконання Договору поруки, разом з тим, згідно п.4.6 спірного Договору останній діє до повного виконання основного зобов'язання за Кредитним договором, строк виконання якого 01.08.2023 року.

Разом з тим, виходячи з положень ст.3 ЦПК України, зустрічний позов в частині вимог до відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки представник відповідача ОСОБА_1 припинення поруки ОСОБА_2 на вище встановлених підставах не заперечував, а відтак суд надходить до висновку про відсутність порушення прав ОСОБА_2 з боку цього відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених судом обставин справи та умов Кредитного договору, враховуючи часткове визнання первісного позову представником відповідача ОСОБА_1 в частині вимог щодо стягнення суми кредиту та нарахованих процентів, а також оскільки відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини та умов Договору між сторонами взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості, станом 24.07.2013 і на момент розгляду справи не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 6 774 126, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, суд, виходячи з принципу презумпції правомірності правочину згідно ст.204 ЦК України та визначеного відповідно до умов п.5.1. Кредитного договору розміру пені у сумі 551 687, 33 грн., вважає безпідставними доводи представника відповідача ОСОБА_7 щодо невідповідності умов Кредитного договору щодо визначення розміру пені вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а також вважає відсутніми підстави згідно ч.3 ст.551 ЦК України для зменшення її розміру, оскільки визначений позивачем розмір пені не перевищує загального розміру простроченої заборгованості зі сплати кредиту та заборгованості за процентами у сумі 1 939 554, 13 грн. і нарахований за період протягом року до дати розрахунку з 25.07.2012 по 24.07.2013.

Виходячи з положень ст.ст.10, 60 ЦПК України суд надходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення нарахованої на підставі п.5.2 Кредитного договору суми упущеної вигоди в розмірі 115 578, 01 грн. задоволенню не підлягають внаслідок їх необґрунтованості, оскільки позивачем не зазначено суду обставин та не надано суду доказів в обґрунтування її розміру.

Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України у зв'язку задоволенням первісного позову в частині вимог до відповідача ОСОБА_1, з останнього на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні ініціативи» підлягає стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме сплачена сума судового збору у розмірі 3 441,00 грн./а.с.1/ та у зв'язку з задоволенням зустрічного позову в частині вимог до відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні ініціативи», з останнього на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачена сума судового збору у розмірі 243,60 грн./а.с.123/

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.2 та ч.3 ст.32, п.17 ч.1 ст.44, п.5 ч.1 ст.46 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.204, ч.5 ст.261, ст.ст.525, 526, 530, 628, ст.ст.546, 549, 551, 559, ст.ст.1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 6, 10-11, ст.38, ст.57-61, ч.1 ст.88, ст.123-124, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, - про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентиф. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981) заборгованість за кредитним договором №120, укладеним 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_1 станом на 24.07.2013 усього у розмірі 6 774 126 (шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі сто двадцять шість) гривень 01 копійка та у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 3 441, 00 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 копійок.

В задоволенні вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 суми упущеної вигоди у розмірі 115 578 (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 01 коп. - відмовити.

В задоволенні вимог ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" до ОСОБА_2 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", ОСОБА_1, - про визнання поруки за договором поруки припиненою задовольнити частково.

Визнати поруку за договором поруки, укладеним 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_2, - припиненою.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 243 (двісті сорок три) грн. 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.К.Пилаєва