Ухвала суду № 37726464, 20.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року справа №805/937/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському

районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 13 лютого 2014 року

по адміністративній справі № 805/937/14 (суддя Куденков К.О.)

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському

районі м. Донецька

про визнання протиправними дій, визнання недійсними

вимоги, рішення та акта -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач) 20 січня 2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (надалі управління, відповідач) про визнання протиправними дій щодо стягнення єдиного внеску за 2011, 2012, 2013 роки, визнання недійсними вимоги про сплату недоїмки у розмірі 10 970, 78 грн., рішення № 3363 від 4 липня 2013 року та акта № 3363 від 4 липня 2013 року (арк. справи 6-7, 8, 15, 16).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, скасовано вимогу управління від 1 серпня 2013 року № Ф-814 частково на суму 8658 грн. 71 коп. в частині нарахування єдиного внеску за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року, 2012 рік, з січня 2013 року по червень 2013 року, скасоване рішення управління від 4 липня 2013 року № 3363. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. справи 70-73).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пенсію, обрав спрощену систему оподаткування, що надає йому підстави для звільнення від сплати за себе єдиного внеску відповідно до пункту четвертого частини першої та частини четвертої статті четвертої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6.

В апеляційній скарзі управління посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 78-80).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку управління з 1 січня 2011 року, отримує пенсію за віком потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується розпорядженням управління № 810459 від 28 січня 2014 року та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (арк. справи 12, 13, 22).

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується долученим до матеріалів справи Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 21 листопада 2006 року. Позивач є платником єдиного податку, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 5 травня 2012 року (арк. справи 48, 49).

Відповідач 1 серпня 2013 року склав та скерував позивачу вимогу № Ф-814 про сплату недоїмки за період 2011, 2012, 2013 роки, якою управління вимагає від позивача сплати суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10970 грн. 78 коп. станом на 1 серпня 2013 року. Вказана вимога отримана позивачем 31 жовтня 2013 року (арк. справи 8).

Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька 4 липня 2013 року складено акт № 3363 про неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 16).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька «Про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 4 липня 2013 року № 3363 до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. на підставі пункту 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6, за порушення вимог статті 25 даного закону (арк. справи 15).

Щодо недоїмки.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-6, про щ зазначено в його преамбулі (надалі Закон України 2464).

Статтею четвертою цього закону визначені платники єдиного внеску. З урахуванням статті другої, пункту четвертого частини першої статті 4 Закону № 2464, дія цього закону поширюється на позивача, як на платника єдиного внеску - фізичну особу підприємця, як особу, що обрала спрощену систему оподаткування.

Пунктом сьомим Розділу першого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI (далі - Закон № 3609) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ), згідно з якими статтю четверту цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: «особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Згідно з пунктом четвертим 4 частини першої статті четвертої Закону України № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Платники внеску - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, належать до категорії застрахованих осіб відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частина друга статті 4 Закону).

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням змін, внесених Законом № 3609, пенсіонери - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, більше не є платниками єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе у зв'язку з тим, що тепер вони не належать до числа застрахованих осіб (в обов'язковому порядку). Зміни, внесені Законом № 3609, набули чинності 6 серпня 2011 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не є спірним між сторонами, у позивача було зобов'язання зі сплати єдиного внеску за період з січня 2011 року по липень 2011 року включно, тобто до набрання чинності змін у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6 внесених Законом № 3609.

Враховуючи, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, вищезазначені платники, починаючи з серпня 2011 року, не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

На підставі системного аналізу, виходячи із правого змісту зазначених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач, як приватний підприємець, що є пенсіонером за віком, який зареєстрований платником єдиного податку, в період з серпня 2011 року по грудень 2011 року, 2012 рік, з січня 2013 року по червень 2013 року, не повинен сплачувати єдиний внесок.

Частиною четвертою статті 4 Закону України №2464 не визначено обмежень щодо осіб, які є пенсіонерами за віком, та приписи даної статті не пов'язують право позивача на звільнення від сплати відносно себе єдиного внеску з досягненням 60 річчя відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частина четверта статті 4 Закону України №2464 встановлює пільги для всіх суб'єктів, які є пенсіонерами за віком, не залежно від того на підставі якого закону, особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона 60-ти річного віку ( для чоловіків). Будь-яких обмежень щодо надання таких пільг з цього приводу, внесеними змінами до статті 4 Закону №2464 не встановлено, зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до розділу ІІ Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII містить чотири види пенсій. Позивач отримує пенсію за віком, отже, на позивача розповсюджується дія частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 7 липня 2011 року № 3609-VI.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2 (далі Порядок № 22-2), фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Таким чином, оскільки обов'язок щодо подачі звітності відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 покладений на платників єдиного внеску, а позивач в розумінні частини 4 статті 4 Закону № 2464 не є платником єдиного внеску, та враховуючи приписи пункту 3.3. Порядку № 22-2, колегія суддів зазначає, що позивач не зобов'язаний подавати до Пенсійного органу звітність, а тому Рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 4 липня 2013 року № 3363 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності на підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 170 грн. правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 117,118, 167, 184, 195, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 805/937/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 805/937/14 - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 20 березня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко