Рішення № 37456239, 24.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р.Справа № 916/80/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС"

до відповідача Приватного підприємства "САМСАР"

про стягнення 13066,05 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "САМСАР" заборгованість у сумі 6383,04 грн., інфляційні витрати у сумі 38,35 грн., 24% річних у сумі 772,26 грн. та пеню у сумі 5872,40 грн. за договором поставки від 21.05.2013р. № 5783-16/2013.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з договором поставки від 21.05.2013р. № 5783-16/2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" (надалі - "Постачальник") зобов'язалося поставляти відповідачу визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (надалі - "Товар"), а Приватне підприємство "САМСАР" (надалі - "Покупець") зобов'язалося приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною договору, та остаточно узгоджуються сторонами на кожну окрему партію Товару (п. 1.2 договору). Погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантажування, що є невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із Постачальником. Уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника Покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на Товар (п. 2.1 договору). Товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу Товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно (п. 2.2 договору). В разі прострочення платежу більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. На підставі ст. 625 ЦК України сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання строком більше 30 календарних днів боржник, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних від простроченої суми (п. 5.2, п. 5.3 договору). Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 8.2 договору). Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (п. 8.4 договору). Позивач виконав зобов'язання за договором. Однак відповідач оплату за поставлений товар своєчасно у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Приватного підприємства "САМСАР" суму позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР (зі змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 зазначеного Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 6383,04 грн., 24% річних у сумі 747,67 грн., пені у сумі 419,38 грн. та підтверджуються договором поставки від 21.05.2013р. № 5783-16/2013, накладними від 21.05.2013р. № КВSI620341, від 22.05.2013р. № КВSI622024, рахунками від 21.05.2013р. № SCPZ0002390116, від 22.05.2013р. № SCPZ0002396472, розрахунками та іншими доказами.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 38,35 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що в період червень-листопад 2013р. індекс інфляції становив 99,79669781.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позов підлягає задоволенню частково у сумі 7550,09 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 994,17 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "САМСАР" (м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 92, кв. 4, код 30391071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" (м. Київ, вул. Закревського, 16, код 37141112) заборгованість у сумі 6383 (шість тисяч триста вісімдесят три) грн. 04 коп., 24% річних у сумі 747 (сімсот сорок сім) грн. 67 коп., пеню у сумі 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 38 коп., судовий збір у сумі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 17 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.03.2014р.

Суддя Панченко О.Л.