Вирок № 37385448, 28.02.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/864/14-к

(1-кп/199/71/14)

ВИРОК

іменем України

11 лютого 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.

при секретарі - Георгієвій О.С.

за участі прокурора - Битяка І.Г.

за участі обвинуваченого - ОСОБА_1,

за участі потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 1201304063004942 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Могилів, Царичанського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних немаючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 1201304063004942 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.191 КК України

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та представник потерпілого заявили клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим, за якою, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тім, що згідно наказу (розпорядження) про прийняття на роботу № 397- К від 02.04.2013 року призначений на посаду торгового агента ТОВ «Атлантіс» (ЄРДПОУ 30012937) розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 та відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 16.05.2013 року являючись матеріально відповідальною особою, використовуючи права і обов'язки, передбачені посадовою інструкцією торгового агента ТОВ «Атлантіс» відповідно до якої він зобов'язаний:

- забезпечувати виконання плану продажів і мерчендайзинг продукції на закріпленій за ним території;

- дотримуватись принципу ліміту заборгованості клієнта, забезпечувати контроль повернення грошових коштів компанії за реалізований торговими точками товар;

- вживати заходи до збільшення кількості торгових точок, що працюють з компанією;

- забезпечувати адміністрацію власної діяльності (звітності);

вчинив корисливий умисний злочин за наступних обставин. Так, виконуючи свої трудові обов'язки, ОСОБА_1 в період часу з 01.08.2013 року по 16.09.2013 року, працюючи на посаді торгового агента ТОВ «Атлантіс», виконуючи свої посадові обов'язки, пов'язані з торговим представництвом підприємства у відносинах з юридичними особами приватної форми права, на підставі укладених договорів поставок отримував від юридичних осіб приватної форми права грошові кошти за поставлену ТОВ «Атлантіс» алкогольну продукцію в сумі 34 997 грн. 90 коп., які зобов'язаний був здати в касу підприємства. Однак, ОСОБА_1 в порушення вимог посадової інструкції, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, зазначені грошові кошти до каси підприємства не вніс, а привласнив їх та використав на власні потреби, заподіявши ТОВ «Атлантіс» майнову шкоду у вказаній сумі. В ході досудового слідства також встановлено, що виконуючи свої трудові обов'язки, ОСОБА_1 в період часу з 01.08.2013 року по 16.09.2013 року, працюючи на посаді торгового агента ТОВ «Атлантіс», виконуючи свої посадові обов'язки, пов'язані з торговим представництвом підприємства у відносинах з юридичними особами приватної форми права, на підставі укладених договорів поставок отримував від юридичних осіб приватної форми права грошові кошти за поставлену ТОВ «Атлантіс» алкогольну продукцію в сумі 2 705 грн. 34 коп., які зобов'язаний був здати в касу підприємства. Однак, ОСОБА_1 в порушення вимог посадової інструкції, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, зазначені грошові кошти до каси підприємства не вніс, а привласнив їх та використав на власні потреби, заподіявши ТОВ «Атлантіс» майнову шкоду у вказаній сумі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчиненого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні учасники процесу просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні прокурор надав укладену між обвинувачуваним та потерпілим угоду про визнання винуватості за ч. 1 ст. 191 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, добровільно в повному обсязі відшкодував майновий збиток по кримінальному провадженню № 12013040640005486 у розмірі 2705 грн. 34 коп., та добровільно відшкодував частину майнового збитку по кримінальному провадженню № 12013040640004942 у розмірі 22294 грн. 66 коп., залишок суми в розмірі 12703 грн. 24 коп. ОСОБА_1 зобов'язується повернути у 3 місячний строк з яким згодна потерпіла сторона, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторонам угоди роз'яснено вимоги ст. 476 КПК України про наслідки невиконання укладеної ними угоди.

Сторони угоди, підтвердили свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Добуті об'єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у привласнені чужого майна що перебувало в його віданні та належить ТОВ «Атлантіс» кваліфікуються за ч.1 ст.191 КК України, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності його зізнання, яке відповідно до ст. 18 і ч. 2 ст.95 КПК України може бути покладене в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у привласнені чужого майна що перебувало в його віданні та належить ТОВ «Атлантіс», правильно сторонами угоди кваліфіковані як злочин невеликої тяжкості за ч. 1 ст. 191 КК України, позов не заявлено, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 з'ясовано, що він своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місяцем проживання характеризується позитивно.

Таким чином, при укладенні угоди та при узгодженні покарання враховано характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які би тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 474,475 КК України, суд -

ПРИСУДИВ:

Угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_1 внесену в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040630004942 - задовольнити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.191 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850.00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська, з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик