Рішення № 37125643, 04.02.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12293/13-ц

н/п 2/640/194/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року . Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Сенаторова В.М.

при секретарі - Сергєєвої Н.С.

представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3 - я особа ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3 - я особа ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь у відшкодування завданої матеріальної шкоди 68617,22 грн., вартість за проведення експертного товарознавчого дослідження у сумі 707,04 грн., а усього: 69 324,26 грн. Крім цього, просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на у відшкодування завданої моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп. та судовий збір - 793 грн. 24 коп.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказав, що 05 липня 2012 року о 01 год. 15 хв. на перехресті вул. Чернишевського та вул. Раднаркомівській у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „Субару" р.н. НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_4 та „Опель", р.н. НОМЕР_2., під його керуванням.

ОСОБА_4, керуючи вказаним автомобілем, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дороги автомобілю під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з ним, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України та вимоги дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу". Постановою Київського районного суду міста Харкова від 13.05.2013 року винним у вчиненні вказаної ДТП визнаний відповідач ОСОБА_4

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЕ ім.професора М.С.Бокаріуса №7575 від 13.08.2012 року вартість матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля „Опель", р.н. НОМЕР_2, приймається в розмірі його ринкової вартості на момент ДТП і складає 68617,22 грн. За складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження сплачено 707,04 грн., а усього: 69 324,26 грн.

Крім матеріальної шкоди, позивач вважає що йому завдано і моральну шкоду, яку він оцінює 10000 грн. 00 коп. Також позивач просить стягнути судові витрати 793 грн. 24 коп. / державне мито /, які він сплатив при подачі позовної заяви.

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, яку уточнив в судовому засіданні і просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь заподіяну майнову шкоду у розмірі 202021.52 грн., заподіяну моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 2021 грн., і вартість експертизи - 707,04 грн.

В обгрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, вказав, що 05 липня 2012 року о 01 год. 15 хв.. у м. Харкові ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Опель», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Чернишевського, перевищуючи швидкість скоїв зіткнення з автомобілем «Субару» державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 Автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, знаходився у ОСОБА_4 у оперативному управлінні, так як він користувався автомобілем на підставі довіреності від власника ОСОБА_6 Згідно Постанови Київського районного суду м. Харкова від 13.05.13 року закрите провадження по справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_4 з підстав, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Однак ОСОБА_4 не згоден з тим, що тільки його вина була у скоєнні ДТП, вважає, що також була вина водія ОСОБА_3, що явилося безпосередньо причиною дорожньо-транспортної пригоди. У Постанові про адміністративне порушення суд зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення доведена висновком комплексного автотехнічного дослідження, згідно якого його дії не відповідали вимогам п. 16.11.Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП, а у діях водія ОСОБА_3 не вбачалося невідповідності його дій вимогам ПДД України. У автотехнічному дослідженні, який суд визнав доказом, експерт вказав, що швидкість автомобіля «Субару» було вирахувано експертним шляхом, виходячи з відеозапису, оскільки пояснення водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про швидкість є технічно неспроможними. При цьому у своєму висновку експерт розрахував швидкість автомобіля «Субару» самостійно, а швидкість автомобіля «Опель» розрахувати не може. Також з вказаного експертного дослідження не вбачається, якими методичними матеріалами керувався експерт при визначенні швидкості автомобіля «Субару» з відеозапису, і чи існують таку методики взагалі. Усі висновки та розрахунки експерт робить, аналізуючи відеозапис, який мається в матеріалах справи. Однак з матеріалів адміністративної справи не вбачається, що це за відеозапис, ким і коли зроблений, та яким чином він стосується ДПТ, що сталася між ОСОБА_4 та водієм ОСОБА_3 05.07.2012 року, чи є цей запис оригіналом чи копією, чи має він ознаки монтажу, а відповідно чи може цей відеозапис бути належним та допустимим доказом, на підставі якого можна робити авто технічне дослідження. За таких умов необхідно призначити комплексну технічну експертизу.

У результаті вищевказаного зіткнення автомобілів з обоюдною вини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 автомобілю «Субару» державний номер НОМЕР_4 були причинені механічні ушкодження, що підтверджується висновком № 8203 експертного авто товарознавчого дослідження від 02.10.2012, виконаного ХНДІСЕ ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса. Згідно вказаного висновку вартість матеріальної шкоди, спричиненої винними діями ОСОБА_3 ОСОБА_4, складає 202021.52 грн. Крім того винними діями водія ОСОБА_3 ОСОБА_4 була заподіяна моральна шкода, яка теж повинна бути відшкодована. Моральна шкода складається з того, що ОСОБА_4 на значний термін часу зосталася без транспортного засобу, що порушило його звичайний уклад життя. Ця пригода поставила ОСОБА_4 у непростий фінансовий стан. Моральну шкоду завдану ОСОБА_4 винними діями ОСОБА_3 він оцінюю у 15000 гривень. Також ОСОБА_4 просить стягнути судовий збір.

Крім цього ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_3 не є належним позивачем, оскільки не є власником автомобілю «Опель», державний номер НОМЕР_2, який отримав пошкодження у результаті ДТП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свій основний позов, проти зустрічного позову ОСОБА_4 заперечував, вважає винним у даному ДТП тільки ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_1 в судовому підтримала уточнені зустрічні позовні вимоги, проти основного позову ОСОБА_3 заперечував.

Представник 3- ї особи ОСОБА_5 за основним позовом за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_3, проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 заперечував, вказав, що ОСОБА_5 відшкодування від дорожньо - транспортної пригоди не получила і не проти щоб з вимогами про матеріальне та моральне відшкодування до суду звертався ОСОБА_3, який керував транспортним засобом.

Третя особа по справі ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, направив до суду письмові пояснення, в яких вказав, що підтримує в повному обсязі зустрічну позовні заяву ОСОБА_4 ОСОБА_6 є власником автомобілю « Субару», р..н. НОМЕР_4, якому в результаті дорожньо - транспортної пригоди причинено матеріальну шкоду. ОСОБА_4, який керував в цей час вказаним автомобілем відшкодував ОСОБА_6 вартість пошкодженого автомобіля « Субару», а тому ОСОБА_6 вважає, що матеріальна шкода причинена ОСОБА_4, який має право звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті дорожньо - транспортної пригоди.

Суд, вислухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідносини.

05 липня 2012 року о 01 год. 15 хв. на перехресті вул. Чернишевського та вул. Раднаркомівській у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „Субару" р.н. НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_4 та „Опель", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Проти факту дорожньо - транспортної пригоди сторони не заперечували.

Згідно Постанови Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2013 року ОСОБА_4, керуючи вказаним автомобілем, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дороги автомобілю під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з ним, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України та вимоги дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу", винним у вчинені ДТП визнаний відповідач ОСОБА_4 / а. с. 7 /.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2013 року Постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2013 року залишено без змін. / а. с. 9 /.

На підставі висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 7575 від 13.08.2012 року матеріальна шкода автомобілю « Opel Astra 1,4 16V», р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, складає 68617 грн. 22 коп./ а. с. 15 /

Вартість проведеного експертного авто товарознавчого дослідження № 7575 від 13.08.2012 року складає 707 грн. 04 коп. дана сума була сплачена ОСОБА_3 / а. с. 10 /

Згідно з вимогами ст. 61 ЩІК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п. 13 Постанови № 4 від 01 березня 2013 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 2,7 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України від 08 липня 1994р., від 30 вересня 1994р., від 25 травня 1998р., від 24 жовтня 2003р.), шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

На підставі наведеного, суд вважає, що матеріальна шкода в результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3 причинена в результаті порушення Правил дорожнього руху України зі сторони відповідача ОСОБА_4, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 у частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 68617 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартості за проведення експертного товарознавчого дослідження у сумі 707 грн. 04 коп.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення судового збору і суд стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 686 грн. 17 коп. / 1 відсоток від задоволеної суми шкоди 68617 грн. 22 коп. = 686 грн. 17 коп. /

В частині стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне ОСОБА_3 відмовити.

При цьому суд виходить з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року / зі змінами / « Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди / проте, що необхідно довести з яких меркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджуються. Матеріали справи не містять ніяких доказів в обґрунтування моральної шкоди.

Задовольняючі частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 в повному обсязі.

При цьому суд виходить з наступного.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не надав доказів проте, що ОСОБА_3, також винен в порушенні Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні були досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення правил дорожнього руху за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно висновку комплексного автотехнічного дослідження № 20/1290 від 04 березня 2013 року / який є в матеріалах вказаної справи / водій автомобіля Субару ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.16.11. Правил дорожнього руху України і вимог дорожнього знаку 2.1. « Дати дорогу». Дії водія автомобіля Субару ОСОБА_4 знаходились з технічної точки зору у причинному зв'язку з даним ДТП. В діях водія автомобіля « Опель» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даним ДТП. / а. с. 53 матеріалів адміністративної справи /

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 79, 88, 209, 212, 213, 214 ЦПК України, ст. 1116, 1187, 1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 з послідуючими змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3 - я особа ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду заподіяну в результаті дорожньо - транспортної пригоди у сумі 68617 грн. 22 коп., вартість за проведення експертного товарознавчого дослідження у сумі 707 грн. 04 коп., судовий збір у сумі 686 грн. 17 коп., а усього стягнути 70010 грн. 43 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп. ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3 - я особа ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовити до 10 лютого 2014 року включно.

Суддя -