Рішення № 36833008, 28.01.2014, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 2-436/12

Провадження №: 2/0343/13/14

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Лицура І. М.,

секретаря - Бойків В. П.,

з участю адвокатів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Новичківська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, про визнання заповіту недійсним і визнання права власності на ? частину майна та за позовом ОСОБА_5 до Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_4, про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Новичківська сільська рада, в якому просила постановити рішення, яким визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 02.07.2010 року та визнати за нею право власності на 1/2 частину майна - будинку АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 20.11.1971 року по 20.06.1996 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з покійним ОСОБА_6 Причиною розірвання шлюбу послужило те, що останній практично не працював і вона змушена була нести всі витрати по утриманню сім»ї та будівництву будинку, в зв»язку з чим виїхала за кордон, щоб заробити на це кошти. Вищевказаний будинок по АДРЕСА_1 вони будували з 1987 року по 1998 рік, тобто під час перебування в шлюбі, а тому він є їх спільною сумісною власністю, оскільки за її кошти куплялися будівельні матеріали та оплачувалася робота майстрів. Крім того, вважає недійсним заповіт від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, оскільки заповідач хворів на пухлину головного мозку, систематично проходив лікування в Долинській ЦРЛ і за станом свого здоров»я не міг усвідомлювати значення своїх дій, тобто даний заповіт не відповідає його волевиявленню.

Позивач ОСОБА_5 в своєму позові до Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_4, також просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 02.07.2010 року, номер у спадковому реєстрі № 49675191. Свої вимоги мотивує тим, що він є сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. За час спільного проживання його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 побудували в селі Новичка житловий будинок з господарськими спорудами. Однак, шлюбні відносини в батьків не склалися і 20 червня 1996 року вони розлучилися. До 1997 року він із батьком проживав разом, після чого разом з матір»ю переїхав жити в Австрію, де вже проживала його сестра. З батьком він спілкувався постійно по телефону, так як проживав на значній відстані від нього і не мав можливості приїжджати. Зі слів батька знав, що будь-якої допомоги той не потребує і що будинок та інше майно він заповість йому. Влітку 2008 року він перебував з короткочасним візитом в Україні і спілкувався з батьком. Тоді він повідомив батька, що мати в Україну не буде повертатись, оскільки вийшла заміж, а батько повідомив його, що він також проживає в незареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Батько не жалівся на здоров»я, говорив, що він працює, матеріально забезпечений і при цьому черговий раз повідомив його, що своє майно він заповість йому. Після цього вони час від часу спілкувалися по телефону. Про те, що батько хворий і що він 25 вересня 2008 року в Новичківській сільській раді зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, останній йому не говорив. Як стало йому пізніше відомо, 02.07.2010 року Новичківською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області було посвідчено заповіт від імені його батька ОСОБА_6, номер у спадковому реєстрі 49675191, яким він все своє майно заповів ОСОБА_4 Вказаний заповіт вважає недійсним, оскільки, як свідчать брати батька, які до самої смерті відвідували його, а також записи в амбулаторній карточці, останній був хворим, лежачим. У нього була пухлина головного мозку, з приводу чого він лікувався. За 15 днів до смерті, його батько був лежачим і вже не говорив. Йому відомо, що батько підписав заповіт в присутності свідків, але що могли зрозуміти свідки, коли батько на той час вже не говорив і напевно нічого не чув і нічого не розумів. Вважає, що в момент складання заповіту його батько перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання заповіту недійсним.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за довіреностями від 14.10.2011 року та від 26.10.2013 року ОСОБА_9 повністю підтримав заявлені позивачами вимоги та додатково пояснив, що при посвідченні заповіту ОСОБА_6 сільським головою с.Новичка допущено ряд порушень вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, зокрема, не зазначено місце складання заповіту, вказано, що заповіт прочитаний ОСОБА_6 вголос, що не відповідає дійсності, не зазначено про те, що через важку хворобу ОСОБА_6 не міг сам підписати заповіт. Просив задоволити обидва заявлені позови, визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 02.07.2010 року, а також визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину майна - будинку АДРЕСА_1, який вони збудували з покійним ОСОБА_6 під час перебування в шлюбі.

Позивач ОСОБА_5 також повністю підтримав свої позовні вимоги, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Додатково пояснив, що він пропонував батькові лікування за свій кошт в Австрії, але той відмовився. Вважає, що на час підписання заповіту в зв»язку з важкою хворобою батько вже не розумів значення своїх дій, а тому є підстави для визнання даного заповіту недійсним.

Відповідачка вона ж третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не визнала, пояснивши, що відсутні будь-які підстави для визнання недійсним оспорюваного заповіту. Вона перебувала з покійним ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі з вересня 2008 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, доглядала його та похоронила. Покійний чоловік хворів на пухлину головного мозку, однак це не впливало на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. На початку липня 2010 року він висловив бажання заповісти їй все майно, оскільки передбачав, що його колишня дружина та діти будуть з нею судитися. На його волевиявлення ніхто не випливав, заповіт посвідчено головою Новичківської сільської ради в присутності свідків і ніяких підстав для його скасування немає. Що стосується вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на ? частину спільно нажитого в шлюбі майна - будинку АДРЕСА_1, то вона також до задоволення не підлягає, оскільки спірне будинковолодіння збудовано та введено в експлуатацію в 1998 році, тобто більше як через 2 роки після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 і не може вважатися спільно нажитим під час шлюбу майном. Просила в задоволенні обидвох позовів відмовити.

Представник відповідача вона ж третя особа: Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області - сільський голова ОСОБА_11 позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 також не визнала, пояснивши, що 02.07.2010 року хтось з сім»ї ОСОБА_6 попросив приїхати до нього додому посвідчити заповіт, на що вона погодилася, бо виконувала на той час і обов»язки секретаря виконкому сільської ради. ОСОБА_6 був нормальний, адекватний, однак, йому було важко говорити і погано володів правою рукою. Вона два рази прочитала заповіт і ОСОБА_6 його підписав, однак, якою рукою він підписував - не пригадує. При цьому були присутні 2 свідки-сусіди, які попередньо давали їй свої паспорти. Будь-яких порушень при посвідченні заповіту не допущено, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_5 слід задоволити, а в позові ОСОБА_3 відмовити, виходячи з наступного:

Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч.1 ст. 225 даного кодексу правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовами інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушено.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07.10.2010 року (т.1, а.с. 5).

Як вбачається із заповіту від 02.07.2010 року, що посвідчений сільським головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 37 (т.1, а.с. 40), ОСОБА_6 при свідках ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати і на що за законом він буде мати право заповідає ОСОБА_4

У відповідності до витягу зі спадкового реєстру № 24593128 від 30.08.2010 року (т.1, а.с. 9), заповіт ОСОБА_6, посвідчений 02.07.2010 року, зареєстровано в спадковому реєстрі за номером № 49675191.

З акту повторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 24.10.2013 року № 11 (т.2, а.с. 227-232) вбачається, що на час складання заповіту від 02.07.2010 року ОСОБА_6 страждав на психічні розлади у вигляді органічного ураження головно мозку, обумовленого злоякісним новоутворенням лівої скроневої ділянки головного мозку, зокрема таламічної ділянки лівої гемісфери головного мозку. Однак, дати відповідь на запитання, чи могла хвороба та призначене лікування, враховуючи діагноз, перебіг та тривалість хвороби, незначний проміжок часу між підписанням заповіту і смертю, вплинути на психічний стан ОСОБА_6 під час підписання заповіту та здатність усвідомлювати свої дії й керувати ними, не є можливим, оскільки надана для експертного дослідження документація на зазначений період часу є малоінформативною, покази свідків суперечливі, консультація лікаря-психіатра йому не призначалася, а лікарями, які спостерігали за ним, не був описаний його психічний стан.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1390/0/4-12, висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами (стаття 212 ЦПК України).

Судом встановлено, що заповідач ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто через 16 днів після складання заповіту і на час його складання важко хворів.

Як вбачається з долучених до справи документів, до хворого ОСОБА_6 06.07.2010 року виїжджала швидка допомога, що підтверджується картою виїзду № 4937 та № 4949 від 06.07.2010 року (т.1., а.с. 89-90), де зазначено, що стан хворого погіршився тиждень тому, а в графі «свідомість» вказано «приглушена», також зазначено діагноз: «Судомний синдром».

З направлення ОСОБА_6 на МСЕК від 17.01.2010 року вбачається, що в п.16 «ускладнення» вказано: астенічний синдром.

Як вбачається з медичної карти № 4613 стаціонарного хворого ОСОБА_6 (т.1, а.с. 91) в ній вказано діагноз при госпіталізації та діагноз клінічний. Так, діагноз при госпіталізації встановлено: «Стан після променевої та хіміотерапії. Набряк головного мозку. Мозкова кома.» Діагноз клінічний: «Пухлина головного мозку, стан після променевої терапії та хіміотерапії, набряк головного мозку.»

Допитані судом в якості свідків лікарі: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які разом з ОСОБА_6 працювали в Долинській ЦРЛ і за два дні до підписання заповіту - ІНФОРМАЦІЯ_2 були в нього гостях на його 60-річчі, ствердили, що вони жодного контакту (мовного чи невербального) з покійним не мали, він говорити не міг, мова була незрозуміла, чи він їх впізнавав, не можуть сказати.

Лікар-невропатолог ОСОБА_19, який лікував ОСОБА_6, суду пояснив, що бачив заповідача в кінці червня, стан його свідомості був «ступор», однак повного відключення не було, але й контакту з ним вже не було. Він приходив колоти ліки, оскільки була необхідність попередити судомні напади. Самих судомних нападів не бачив, про них знав зі слів ОСОБА_4 Коли він в кінці червня оглядав ОСОБА_6, то останній не міг давати звіт своїм діям.

Суд вважає правдивими і приймає до уваги показання даних свідків, оскільки вони є незацікавленими особами, не перебували з покійним ОСОБА_6 в родинних стосунках і професійно описали його психічний стан за 2 дні до підписання заповіту.

Крім того, їхні показання підтверджуються вищенаведеними письмовими доказами та показаннями інших свідків.

Так, допитаний судом як свідок брат покійного заповідача ОСОБА_20, який працює лікарем в Калуській ЦРЛ, пояснив, що теж ІНФОРМАЦІЯ_2 був у нього на дні народження. Останній нічого не говорив, тільки дивився у вікно, себе вже не контролював. Вважає, що на той час брат вже не міг керувати своїми діями, не міг писати і говорити.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що померлий ОСОБА_6 був його рідним братом. Востаннє бачив його десь 20 червня 2010 року. Брат сидів на дивані, дивився у вікно і весь час лівою рукою поправляв праву, яка падала. ОСОБА_6 говорив лише одне слово «отаке-во». Думає, що він його вже не впізнавав.

Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що востаннє бачив ОСОБА_6 в квітні 2010 року. Останній погано говорив, ніяк не міг сконцентрувати увагу, в основному сидів у кріслі, важко ходив.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були свідками при підписанні ОСОБА_6 заповіту, ствердили, що останній мовчав, нічого не говорив, ніяких емоцій не виявляв, а коли йому зачитали заповіт - тільки кивнув головою. Правою рукою не володів, підтримував її лівою. При цьому свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у своїх поясненнях не змогли чітко вказати, що 02.07.2010 року в день підписання заповіту виявлялася воля ОСОБА_6 Вони також вказали, що на підписання заповіту їх покликала безпосередньо ОСОБА_4 (зацікавлена особа), з ОСОБА_6 на момент підписання заповіту вони, як свідки, жодного вербального (мовного) контакту не мали.

Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що на час вчинення правочину - підписання заповіту від 02.07.2010 року через важку хворобу - злоякісне новоутворення лівої скроневої ділянки головного мозку, ОСОБА_6 страждав на психічні розлади у вигляді органічного ураження головно мозку, в зв»язку з чим не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому даний заповіт слід визнати недійсним, задоволивши позов його сина ОСОБА_5, який є спадкоємцем майна після смерті свого батька і вказаним заповітом порушено його право на спадкування.

При визнанні даного заповіту недійсним, суд також враховує те, що під час його посвідчення головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області допущено порушення вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 22/5 від 25.08.1994 року та зареєстрованої в Мінююсті 26.10.1994 року за номером N 256/466, чинної на час складання заповіту, зокрема п.8, де зазначено, що якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, установі, організації та ін.) із зазначенням адреси, а також причини цього.

Не відповідає дійсності зазначене в заповіті твердження про те, що текст заповіту прочитано ОСОБА_6 вголос, оскільки воно спростовано поясненнями самої голови Новичківської сільської ради ОСОБА_11 та показання свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13

При цьому суд критично оцінює висновок амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 24 вересня 2011 року, викладений в акті № 297 (т.1, а.с. 78-82) згідно з яким ОСОБА_6 на час підписання заповіту 02.07.2010 року будь-якими психічними розладами не страждав, був здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки даний висновок спростовано висновками пізніше призначених повторних більш повних експертиз, зокрема повторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 24.10.2013 року № 11 та іншими, вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Також суд вважає неправдивими та не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, оскільки вони є родичами і друзями ОСОБА_4 та заінтересовані у вирішенні даного спору на її користь. Крім того, показання даних свідків суперечливі, не узгоджуються між собою і повністю спростовуються вищеперечисленими доказами, здобутими судом.

Що стосується позову ОСОБА_3, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.06.1996 року, в цей день позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_6

Таким чином позивачка ОСОБА_3 не водить в коло спадкоємців після смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_6, а отже оспорюваним заповітом від 02.07.2010 року будь-які її права не порушено, а тому з цих підстав слід відмовити в задоволенні її вимоги про визнання даного заповіту недійсним.

Також слід відмовити в задоволенні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частину спільно нажитого під час перебування в шлюбі з ОСОБА_6 майна - будинку АДРЕСА_1, оскільки встановлено, що даний будинок збудовано більш як через 2 роки після розірвання їхнього шлюбу, що підтверджується актом про закінчення будівництва і пуску в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 22.09.1998 року та рішенням виконкому Долинської міської ради № 182 від 02.10.1998 року про затвердження даного акту (т.2, а.с. 17-18), а отже він не може рахуватися спільною сумісною власністю подружжя, нажитою під час шлюбу.

Будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовували б цей висновок, позивачка та її представник суду не надали.

Суд вважає, що в задоволенні вимоги ОСОБА_5 про стягнення на його користь відшкодування понесених витрат на авіаквитки з Австрії до України слід відмовити, оскільки ці витрати у відповідності до глави 8 ЦПК України не відносяться до судових витрат.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 215,225,1233,1234,1247,1251,1257 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 22/5 від 25.08.1994 року та зареєстрованої в Мінюсті 26.10.1994 року за номером N 256/466, керуючись ст.ст. 60,213-215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задоволити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений головою Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 02.07.2010 року, номер у спадковому реєстрі № 49675191.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Новичківська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, про визнання заповіту недійсним і визнання права власності на ? частину майна відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_5 51,00 грн. сплаченого судового збору та 120,00 грн. інформаційно-технічних витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: