Ухвала суду № 36372199, 26.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2976/13-ц Головуючий у І інстанції Рева О.І.Провадження № 22-ц/780/7328/13 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 50 26.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

У листопаді 2013 року Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» звернулися до суду з заявою про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 27 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, оскільки на даний час вказана справа перебуває на розгляді у апеляційному суді.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року задоволено заяву про зупинення провадження по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги тісно пов'язані з вимогами ОСОБА_1 в іншій цивільній справі, яка розглянута судом першої інстанції, однак рішення не набрало законної сили, оскільки справа перебуває в апеляційному суді.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Як правило, це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 44-ОС від 20 квітня 2011 року незаконним та скасовано його. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого інспектора з кадрів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з 21 квітня 2011 року. Стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 178 628 грн. 75 коп. за період з 21 квітня 2011 року по 27 серпня 2013 року. Стягнуто з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 15 тисяч гривень. Вирішено питання щодо судового збору. У вересні 2013 року на вказане рішення відповідач подав апеляційну скаргу.

За наведених обставин, ухвала суду від 15 листопада 2013 року постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено, оскільки набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 27 серпня 2013 року буде мати преюдиціальне значення для розгляду справи по суті за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

Керуючись ст. ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: