Постанова № 36339489, 23.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2013 року Справа № 812/9874/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

представників сторін:

від позивача - Волков М.М. (довіреність від 13.11.2013 № 7),

від відповідача - Іпатенко Г.О. (довіреність від 03.06.2013 № 1094/10-100/12),

Халецька О.А. (довіреність від 10.12.2013 № 11626/12-32-10-01/12),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Головного управління Міндоходів у Луганській області в якому позивач, з урахуванням уточненого позову від 18 грудня 2013 року просить:

- визнати дії Головного управління Міндоходів у Луганській області з проведення перевірки та складанню акта перевірки від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року;

- зобов'язати Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» відомості щодо задекларованих ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість в сумі 82276511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 81252372,00 грн. за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом відповідача від 01 листопада 2013 року № 262 та постанови слідчого від 28 жовтня 2013 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року за результатами якої складено акт від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252.

Відповідно до висновків вказаного акта встановлені порушення ТОВ «Вектра 3000» п. 44.1 ст. 44, п.135.1, 135,2 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що впливають на визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 238792546,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати, та витрати, що впливають на визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 237835187,00 грн.; ст. 44, ст. 185, ст. 187 та ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 82276511,00 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 44, п. 198.2 п. 198.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит у загальній сумі 81252372,00 грн.

Позивач вважає, що висновки податкового органу є безпідставними та незаконними, оскільки перевірка проведена з порушенням статті 78 Податкового кодексу України, а також, в порушення ч.5 ст. 44 Податкового кодексу України позивачу не надано строк для відновлення первинної бухгалтерської документації.

Перевірка повинна проводитися на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку та пов'язані з нарахуванням та сплатою податків тощо, які відображаються в акті перевірки.

Висновки спірного акта перевірки не засновані на первинних документах, не зазначені номери та дати договорів, податкових та видаткових накладних, а висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях та домислах. Крім того, перевірка проводилась в приміщенні Головного управління Міндоходів у Луганській області та не може вважатися документальною виїзною перевіркою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в адміністративному позові в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав та зазначив, що на підставі постанови старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області від 28 жовтня 2013 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» за матеріалами досудового слідства у кримінальному провадженні № 32013030000000123 та наказу від 01 листопада 2013 року № 262 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року. Таким чином, відповідач, отримавши відповідну постанову слідчого про проведення перевірки не мав законних підстав для її невиконання.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпунктах 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Листом відповідача від 01 листопада 2013 року № 8957/12-32-22-01/21, який отримано директором позивача 04 листопада 2013 року платнику податків було запропоновано надати оригінали первинних документів по господарським операціям згідно переліку, наведеному у додатку 1 до цього листа.

Листом від 05 листопада 2013 року № 0511-1 позивач повідомив про неможливість надання документів для проведення перевірки у зв'язку з їх вилученням та просив надати строк для їх відновлення з посиланням на пункт 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Однак, вимогами пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України не передбачено такого права платника податків для відновлення втрачених документів як вилучення документів слідчими або тимчасовий доступ до вказаних документів, наданий слідчим суддею. Крім цього, всі бухгалтерські документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вектра 3000» на час проведення перевірки були повернуті платнику податків, що підтверджується листом Сєвєродонецького міського відділу внутрішнії справ МВС України в Луганській області від 13 листопада 2013 року № 54/19543.

За таких обставин відповідач вважає дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» та складання за її наслідками акта від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 такими, що вчинені з чітким дотриманням норм податкового законодавства. Зазначення в назві акта «виїзної» перевірки, є технічною помилкою, яка не може тягнути за собою визнання як самої перевірки так і її висновків неправомірними.

Крім того, відповідач зазначив, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функції та завдання. Позовні вимоги щодо відновлення в автоматизованій системі «Податковий блок» відомостей про задекларовані за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року податкові зобов'язання та податковий кредит є неправомірними, оскільки внесення таких даних до інформаційної бази, в тому числі за наслідками проведеної перевірки та висновками акта не є порушенням прав позивача в розумінні статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторонам роз'яснювались вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Судом приймались заходи щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у сторін додаткових доказів на підтвердження їх правової позиції. З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» (ідентифікаційний код 37377252) зареєстровано Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 25 листопада 2010 року за реєстраційним номером 13771020000000744, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №670193 (т.1 а.с. 27).

Як платник податків товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» перебуває на обліку у Старобільській міжрайонній ДПІ, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15 лютого 2012 року №123 (т.1 а.с. 178).

Постановою старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 20113 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України призначено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, проведення якої доручено фахівцям Головного управління Міндоходів у Луганській області (т.3 а.с. 93).

На виконання постанови старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123 та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 пункту 79.2 статті 79 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України наказом Головного управління Міндоходів у Луганській області від 11 листопада 2013 року № 262 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, проведення якої доручено фахівцям Головного управління Міндоходів у Луганській області (т.3 а.с. 94).

Листом від 01 листопада 2013 року за вихідним № 8957/12-32-22-01/21 Головне управління Міндоходів у Луганській області витребувало від ТОВ «Вектра 3000» первинні документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2011 року по 39 вересня 2013 року. Зазначений лист було отримано позивачем 04 листопада 2013 року (т.3 а.с. 96-105).

Згідно повідомлення Головного управління Міндоходів у Луганській області від 01 листопада 2013 року № 1 ТОВ «Вектра 3000» повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується розпискою від 04 листопада 2013 року (т. 3 а.с. 107-108).

05 листопада 2013 року за вхідним № 2720/10 на адресу Головного управління Міндоходів у Луганській області надійшов лист ТОВ «Вектра 3000» відповідно до якого, позивач вказує на те, що після серії обшуків 29 жовтня 2013 року документи, необхідні для проведення позапланової невиїзної перевірки платник податків надати не має змоги у зв'язку з їх відсутністю. У відповідності з підпунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України просить надати 90 календарних днів для відновлення втрачених документів (т. 3 а.с. 106).

Згідно листа Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області від 13 листопада 2013 року № 54/19543 всі бухгалтерські документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вектра 3000» знаходяться у розпорядженні зазначеного суб'єкта господарювання (т. 3 а.с. 109).

13 листопада 2013 року Головним управлінням Міндоходів у Луганській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року за результатами якої складено акт від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 (т.1 а.с. 39-172).

Згідно висновків акта від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Вектра 3000» п. 44.1 ст. 44, п.135.1, 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що впливають на визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 238792546,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати , та витрати, що впливають на визначення об'єкту оподаткування на загальну суму 237835187,00 грн.; ст. 44, ст. 185, ст. 187 та ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 82276511,00 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 44, п. 198.2 п. 198.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит у загальній сумі 81252372,00 грн.

З тексту акта вбачається, що під час перевірки податковим органом частково використано первинні документи ТОВ «Вектра 3000» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, а саме договори, додаткові угоди до договорів, акти приймання робіт, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення та виписки банку про рух коштів по рахункам.

Згідно пояснень представників відповідача зазначені документи отримані ревізором-інспектором від слідчого на підставі службової записки від 04.11.2013 № 4883/12-32-09-02 (т. 3 а.с. 121; 130).

Податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення ТОВ «Вектра 3000» суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств Головним управління Міндоходів у Луганській області на підставі акта від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 на час розгляду та вирішення справи не приймались.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

У відповідності із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка, серед іншого, здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За таких обставин суд зазначає, що у даному випадку, наказ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 01 листопада 2013 року № 262 про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року було винесено на підставі постанови старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123 та з дотриманням вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 пункту 79.2 статті 79 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України.

Доводи позивача щодо ненадання відповідачем строку для відновлення документів, відповідно до листа від 05 листопада 2013 року № 0511-1 суд не бере до уваги, оскільки відповідно до приписів пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Перелік підстав щодо відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, а саме втрата, пошкодження або дострокове знищення документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що приписи пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України не містять права платника податків на відновлення документів у разі їх вилучення правоохоронними органами.

Крім того, жодних доказів того, що правоохоронними органами вилучались у ТОВ «Вектра 3000» документи фінансово-господарської діяльності саме 29 жовтня 2013 року позивачем не надано.

Вказані обставини також спростовуються листом Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області від 13 листопада 2013 року № 54/19543 відповідно до якого, всі бухгалтерські документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вектра 3000» знаходяться у розпорядженні зазначеного суб'єкта господарювання. Вказані обставини не заперечувались представником позивача в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наказ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 01 листопада 2013 року № 262 про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року податковим органом прийнято в межах повноважень та з підстав, визначених Податковим кодексом України, а отже, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання дій щодо проведення такої перевірки протиправними.

Позивачем не наведено будь-яких інших обставин для визнання дій протиправними, як то допущені під час перевірки порушення процедури її проведення чи інше.

Крім того, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Крім того, суд вказує на те, що оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовні вимоги про визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки та складанні акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Разом з тим, юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів перевірки, можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковому органу відповідно до статті 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України - будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Водночас згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість та податку на прибуток здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, інформаційної системи «Податковий блок») з податку на додану вартість чи податку на прибуток, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Як вбачається з наданого відповідачем витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252 Головним управлінням Міндоходів у Луганській області анульовано показники задекларованих ТОВ «Вектра 3000» податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість в сумі 82276511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 81252372,00 грн. (т. 2 а.с. 131-251, т. 4 а.с. 1-16).

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 31 жовтня 2012 року № 948 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Згідно п. 1.6.1 Методичних рекомендацій за результатами документальної планової або позапланової та фактичної перевірки складається акт (довідка), який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам (уповноваженим представникам) платника податків) з дотриманням вимог щодо порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановлених статтею 86 розділу ІІ Кодексу та відповідними нормативно - правовими актами центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, та/або відповідного розпорядчого документа ДПС України.

Пунктом 1.6.3 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Якщо порушення було встановлено в ході документальної перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків (є платником відповідних податків або зборів), орган ДПС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання та надання (направлення) не пізніше наступного робочого дня такому органу ДПС матеріалів перевірки, а також висновку у довільній формі щодо сум податків, які підлягають донарахуванню за результатами перевірки (зменшення (збільшення) сум заявленого бюджетного відшкодування або від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток). Зазначений висновок є обов'язковим для врахування при прийнятті відповідних податкових повідомлень-рішень, а у разі наявності заперечень до акта перевірки з урахуванням висновку органу ДПС, що проводив перевірку, передбаченого пунктом 1.6.2 цього розділу Методичних рекомендацій.

Реалізація матеріалів перевірок, призначених відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу, здійснюється з урахуванням норм п.86.9 ст.86 Кодексу, при цьому матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС супровідним листом не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем складання, передаються до органу ДПС, що ініціював перевірку.

Відповідальність за передбачений Кодексом обов'язок винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, призначених у порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу, покладається на орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, що перевірявся.

Згідно положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця стосовно посадової особи (посадових осіб) якого відкрито кримінальне провадження у якому розслідується кримінальне правопорушення, предметом якого є податки та/або збори приймається податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

ТОВ «Вектра 3000» як платник податків перебуває на обліку у Старобільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується представниками сторін (т.1 а.с. 178).

Перевірка, результати якої оформлено актом від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252, проведена посадовими особами Головного управління Міндоходів у Луганській області на підставі постанови слідчого в порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

При цьому, як вбачається з постанови слідчого від 28 жовтня 2013 року її винесено в рамках кримінального провадження № 32013030000000123, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, скоєного посадовими особами ТОВ «СНВП «Інститут Бджільництва», а ТОВ «Вектра 3000» було контрагентом ТОВ «СНВП «Інститут Бджільництва» (т. 3 а.с. 93).

Доказів того, що стосовно посадових осіб ТОВ «Вектра 3000» відкрито кримінальне провадження відповідачем не надано.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у будь-якому випадку при встановленні під час перевірки порушень платником податків податкового законодавства контролюючий орган повинен вирішити питання про прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку щодо безпідставності коригування відповідачем в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252. Дії відповідача з коригування задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зазначає, що єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

При цьому суд також не приймає до уваги доводи відповідача, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За таких обставин, у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Отже, за встановлених судом обставин щодо відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкових-повідомлень рішень про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, внесення змін у внутрішніх електронних базах на підставі акту перевірки є неправомірними.

Враховуючі викладене суд вважає, що відповідач не довів правомірність внесення до АІС «Податковий блок» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача та зазначає, що відповідач не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки без винесення та подальшого узгодження податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» (ідентифікаційний код 37377252) податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 82276511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 81252372,00 грн., які було вилучено на підставі акта перевірки від 13 листопада 2013 року 1/22/37377252.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» (ідентифікаційний код 37377252, місцезнаходження: 92714, Луганська область, Старобільський район, с. Нижньопокровка, вул. Леніна, буд. 20) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 грудня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб