Ухвала суду № 36124696, 17.12.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

17 грудня 2013 р. Справа № 902/1693/13

Суддя господарського суду Вінницької області Банасько О.О., розглянувши без виклику представників сторін матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОІНВЕСТ", м.Вінниця

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери", м.Київ

про стягнення заборгованості 123 338 060,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОІНВЕСТ" про стягнення 123 338 060,05 грн. за договором відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року, з яких 69 008 229,29 грн. боргу з поверненню наданої позики та 54 329 830,76 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування коштами.

Разом з поданою позовною заявою позивачем в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України подано заяву № 03/12-2013-2 від 03.12.2013 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади) загальною площею 27 151,8 кв. м., що знаходяться за адресою Хмельницька область, місто Хмельницький, проїзд Геологів, будинок 7/1 та складається з: торгівельного комплексу (Літ. А-2) загальною площею 27041,6 кв. м.; котельні (Літ.Б) загальною площею 48,4 кв. м.; насосної станції (Літ.Б) загальною площею 61,8 кв. м., що належать на праві власності ТОВ "ГЛОІНВЕСТ", м.Вінниця.

Ухвалою від 17.12.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1693/13.

При порушенні провадження судом з власної ініціативи залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери".

Враховуючи що за вказаним позовом ухвалою від 17.12.2013 року порушено провадження у справі судом розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач посилається на те, що допустивши прострочення зобов'язання щодо повернення в строк до 01.10.2013 року суми відсоткової позики у розмірі 69 008 229,29 грн. та сплати відсотків за користування коштами в сумі 54 329 830,76 грн. відповідачем вчиняються дії щодо пропонування для продажу належного йому на праві власності нерухомого майна.

Також, позивач в заяві вказує про те, що заявлена сума позову є значною і обґрунтованим є припущення, що майно відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у той час, коли грошові кошти у відповідача відсутні, а серед активів підприємства наявне лише нерухоме майно. Про відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, як зазначає в заяві позивач, стало відомо з відповідного листа відповідача, яким він повідомив, що заборгованість виникла через неплатоспроможність контрагентів відповідача.

На підтвердження факту продажу майна відповідачем позивачем додано до заяви витяг сторінки з мережі Інтернет на якій розміщено оголошення про продаж торгового комплексу в м.Хмельницький із зазначенням лише коду ЄДРПОУ товариства яке здійснює продаж, а також копію листа № 332 від 10.10.2013 року ТОВ "ГЛОІНВЕСТ" адресоване позивачу, в якому повідомлено про відсутність достатніх коштів для погашення заборгованості з Договору відсоткової позики № 2 від 21.10.2010 року та висловлено прохання про перенесення строку оплати до 01.12.2013 року.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку доданим до заяви документам, а також матеріалам позовної заяви в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи суд дійшов висновку про відхилення поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з наступних міркувань.

У роздруківці зі сторінки в мережі Інтернет на яку посилається позивач як на доказ того, що відповідач має намір здійснити продаж належного йому на праві власності майна: торгівельного комплексу з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади) загальною площею 27 151,8 кв. м., що знаходяться за адресою Хмельницька область, місто Хмельницький, проїзд Геологів, будинок 7/1 загальною площею 27041,6 кв. м. не міститься інформації, що продавцем є саме відповідач по справі, а на продаж виставлено саме торгівельний комплекс на який позивач просить накласти арешт.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що торгівельний комплекс в м.Хмельницький, який розташований за адресою - проїзд Геологів, 7/1, загальною площею 27 041,6 кв. м. належить відповідачу на праві власності і що у власності відповідача немає іншого майна.

Беручи до уваги норми чинного законодавства такими доказами могли б слугувати витяг чи інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Також позивачем не надано суду достовірних та переконливих доказів відсутності на рахунках у відповідача коштів необхідних для здійснення розрахунків.

При цьому лист № 332 від 10.10.2013 року не маже бути доказом відсутності у відповідача коштів, оскільки інформація в ньому не підтверджена жодними бухгалтерськими документами.

Слід також зазначити, що відповідач в даному листі зазначає , що "підприємство немає достатньо коштів для погашення заборгованості за Договором відсоткової позики № 3 від 21.10.2010 року". Тобто відповідач не зазначає , що у нього взагалі відсутні будь-які кошти для проведення розрахунків.

При цьому суд зауважує, що позивач просить накласти арешт на майно належне відповідачу в той час, як предмет заявленого позову стосується стягнення грошових коштів за надану відсоткову позику та сплати відсотків за користування позикою.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № 03/12-2012-2 від 03.12.2013 року Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Реал", м.Київ про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

2. Ухвалу надіслати сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу-вул. Володимира Сосюри, буд.6, кв. 303/2, м.Київ, 02090.

3 - відповідачу-вул. Некрасова, 25, офіс 214, м.Вінниця, 21007.

4, 5 - третій особі-вул. Володимира Сосюри, буд.6, кв. 303/1, м.Київ, 02090; бульвар Тараса Шевченка, буд.11, к.205, м.Київ, 01004.