Рішення № 36110290, 05.12.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2551/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

при секретарі Ганас К.В.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представника відповідача Прийми Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», ПАТ «Укрзахідвуглебуд» про стягнення моральної шкоди завданої професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що з 1988 р. по 1996 р. він працював у в/о «Укрзахідвугілля», з 1997 р. по 2000 р. працював підземним електрослюсарем V розряду 2 ВАТ «Червоноградське ГМУ» та з 2000 р. по 2003 р. працював підземним електрослюсарем на ШБУ ДВАТ «Укрзахідвуглебуд». Окрім того, 2.12.2003 р. прийнятий на роботу підземним електрослюсарем V розряду «Монтажнопрохідницького управління» ДП «Львіввугілля» та звільнений 30.01.2007р. у зв'язку із невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я.

У зв'язку із тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці в нього погіршився стан здоров'я, внаслідок чого неодноразово був змушений звертатись за медичною допомогою. Неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом - хронічна попереково-крижова радикулопатія із стійким болевим синдромом та статико-динамічним порушенням,хронічний бронхіт ІІ ст.., правобічний верхньочастковий пневмосклероз на фоні дифузного пневмосклерозу ДН І ст.

На підставі акту розслідування профзахворювання від 19.02.2007 р., таке виникло на протязі стажу роботи в шкідливих умовах праці на підприємствах і вугільних шахтах з серпня 1989 р. по січень 2007 р. при виконанні важкої фізичної роботи в несприятливих мікрокліматичних умовах при недостатньому виконанні заходів, направлених на запобігання профзахворювань.

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 60% втратив працездатність внаслідок профзахворювання та йому встановлено ІІІ групу інвалідності, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений постійно звертатись за медичною допомогою, що призвело до зміни ритму та порядку життя, втратив можливість належно матеріально забезпечувати свою сім'ю. Розмір моральної шкоди оцінює у 30000 грн. та просить такий стягнути з відповідачів солідарно.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що він не знав, що працює в шкідливих умовах праці. На даний час в нього погіршився стан здоров'я, важко дихати, потрібно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Вважає, суму моральної шкоди у 30000 грн. обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Пояснення позивача підтримав і його представник ОСОБА_2

Представник відповідача ДП «Львіввугілля» Прийма Л.І. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та пояснила, що позивач добровільно виконував свою роботу та був попереджений про можливі наслідки та вплив шкідливих факторів на його здоров'я, тобто свідомо йшов на ризик для свого здоров'я. Окрім того, факт втрати працездатності не може бути фактом для відшкодування шкоди. Вважає позов необґрунтованим, поданим із порушенням строку позовної давності та просить відмовити у його задоволенні.

Представник ПАТ «Укрзахідвуглебуд» в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення, згідно яких позов не визнає, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Крім того, позивач був звільнений з роботи в ШБУ ДВАТ «Укрзахідвуглебуд» у зв'язку із переводом,а не по стану здоров'я. Також, вважає, що позивачем не подано доказів отримання профзахворювання працюючи в ПАТ «Укрзахідвуглебуд», та вимоги про стягнення моральної шкоди не є обґрунтованим, а відтак вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1988 по 1996 роки, позивач працював підземним електрослюсарем в/о «Укрзахідвугілля», в період з 1997 р. по 2000 р. працював підземним електрослюсарем V розряду 2 ВАТ «Червоноградське ГМУ» та з 2000 р. по 2003 р. працював підземним електрослюсарем на ШБУ ДВАТ «Укрзахідвуглебуд». Окрім того, 2.12.2003 р. позивач прийнятий на роботу підземним електрослюсарем V розряду «Монтажнопрохідницького управління» ДП «Львіввугілля» та звільнений 30.01.2007р. у зв'язку із невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я, що стверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач, внаслідок погіршення стану здоров'я після роботи в шкідливих умовах, неодноразово звертався за отриманням медичної допомоги до медичних закладів, що стверджується витягами з медичної картки стаціонарного хворого, витягами з історії хвороби та іншими медичними документами.

Частиною 2 статті 153 КЗпПУ стверджується, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до медичного висновку виданого профпатологічним відділенням Львівської обласної клінічної лікарні підставою для встановлення профзахворювання позивачу є тривалий пиловий підземний стаж з перевищенням рівнів запиленості.

На підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається з Акту розслідування професійного захворювання від 19.02.2007 року професійне захворювання виникло у позивача внаслідок роботи на підприємствах і вугільних шахтах з серпня 1989 р. по січень 2007 р. за професіями: учень електрослюсаря підземного - 5 міс.- Управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничо-шахтного обладнання; електрослюсар підземний - 6 р. 4 міс. - Управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничо-шахтного обладнання; електрослюсар підземний - 3 р. 6 міс. - Гірничомонтажне управління; електрослюсар підземний - 3 р. - Шахтобудівельне управління; електрослюсар підземний - 3 р. 1 міс. - Монтажнопрохідницьке управління, при виконанні важкої фізичної роботи в несприятливих мікрокліматичних умовах при недостатньому виконанні заходів, направлених на запобігання профзахворювань.

Відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-2 № 020244 від 2.03.2007 р., позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності та 60 % втрати працездатності у зв'язку із профзахворюванням, встановлено потребу у санаторно-курортному лікуванні.

Згідно переогляду 10.03.2011 р. обласною МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та 60 % втрати працездатності безтерміново.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 р., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійних захворювань при виконанні своїх трудових обов'язків, в зв'язку з якими йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності. Він не має можливості повноцінно працювати та для організації свого життя доводиться докладати додаткові зусилля.

Зокрема, судом встановлено, що відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений 30.01.2007 р. у зв'язку із встановленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Що стосується заперечень представника відповідача щодо спливу строку позовної давності то суд виходить з наступного.

Суд не погоджується із твердженнями представника відповідача про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності, відповідно до ст. 233 КЗпП України виходячи із наступного. До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк звернення до суду, однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, згідно із ст. 268 ЦК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - позовна давність не застосовується.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує періоди роботи на підприємствах відповідачів в шкідливих умовах праці, характер шкідливих умов праці та їх безпосередній вплив на виникнення професійного захворювання, що привело до втрати працездатності, відтак, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначає відшкодування моральної шкоди в сумі 8000 грн., яка підлягає стягненню з ДП «Львівугілля» та 4 000 з ПАТ «Укрзахідвуглебуд» так як вимоги про відшкодування 30000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ДП «Львіввугілля».

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 84, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Укрзахідвуглебуд» в користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ДП «Львіввугілля» 152 (сто п'ятдесят дві) гривні 78 копійок та з ПАТ «Укрзахідвуглебуд» 76 (сімдесят шість) гривень 62 копійки - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

В решті вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його проголошення.

Особи, які не брали участі у справі можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А. І. Жураковський