Рішення № 35922207, 04.11.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.11.2013

Справа № 334/2479/13-ц

Провадження № 2/334/1463/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Єфремової Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Просто-страхування, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою

в с т а н о в и в :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ПАТ „Просто-страхування та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

В позові позивач вказує, що 15.08.2012 року о 09-05 год. позивач, керуючи своїм автомобілем марки «Форд Коннект» д.н. НОМЕР_1, рухався в крайній правій смузі по вул. Рельєфній в напрямку вул. Каховської у м. Запоріжжі. У попутному з ним напрямку у лівій смузі рухався автомобіль «Тойота» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3.

В цей же час ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухався зі сторони м. Дніпропетровськ у напрямку кільце «Каховське».

При виїзді на вул. Рел'єфна, ОСОБА_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу», виїхав на кільце, чим створив аварійну обстановку, у зв'язку з чим водій ОСОБА_3 був вимушений різко гальмувати та змінювати напрямок руху свого автомобіля, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем позивача. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Форд Коннект» д.н. НОМЕР_1.

Відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.

30.08.2012 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя провадження по справі у відношенні ОСОБА_3 по ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю складу правопорушення.

Зокрема, судом було встановлено, що водій ОСОБА_2 порушив ПДР України створив аварійну обстановку, у зв'язку з чим водій ОСОБА_3 був вимушений різко гальмувати та змінювати напрямок руху свого автомобіля, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд». Маневр виконаний ОСОБА_3 був вимушеною мірою для відвернення більш тяжких наслідків.

Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.122 КУпАП України і направлено до Амур-Нижнедніпровського районного суду м. Дніпропетровськ.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4 була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування», позивач звернувся до ПАТ «ПРОСТО-страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

Проте ПАТ «ПРОСТО-страхування» відмовив у визнанні випадку страховим та проведення виплати страхового відшкодування, оскільки страхова компанія не вбачає підстав для проведення виплати страхового відшкодування, у зв'язку з відсутністю вини ОСОБА_2 в даному ДТП.

Всі вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Крім того, позивач вважає, що такими діями відповідачів йому було нанесено моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 8000 гривень.

У судовому засіданні позивач, наполягаючи на фактах викладених у позові, доводив суду, що зіткнення його автомобіля та автомобіля ОСОБА_3 сталося з вини ОСОБА_2, який керував джерелом підвищеної небезпеки і зобов'язаний був додержуватись ПДР України, але грубо порушив вимоги п.16.12 ПДР України не надав дорогу транспортним засобам, що наближались з правого боку. Даний факт встановлено постановою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 19.09.2012 року.

Згідно звіту експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, позивачу було завдано матеріальну шкоду на суму 8171,7 гривень. З викладеного виходить, що відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану в результаті пошкодження автомобіля позивача, повинні відповідачі: ОСОБА_2 в розмірі 510 грн. (розмір франшизи) та АТ «ПРОСТО-страхування» в розмірі 8011,7 грн. = 8521,7 грн. (матеріальна шкода) - 510 грн. (франшиза).

Моральну шкоду позивач обґрунтовує тривалими душевними стражданнями, які були завдані йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з пошкодженням його автомобілю. Окрім того він переніс значні душевні страждання через те, що не мав змоги користуватися належним йому транспортним засобом, через що змінився звичний життєвий уклад.

Окрім того при отриманні з АТ «ПРОСТО-страхування» відповіді про відмову виплати страхового відшкодування, позивач був вимушений неодноразово звертатися до юридичної фірми для отримання консультацій з приводу цього питання та складання відповідного позову, що також вплинуло на його матеріальний стан та моральний стан. В процесі підготовки документів він витрачав власний час та грошові кошти на переміщення.

Всі вищезазначені обставини позивач вважає підставою для відшкодування йому моральної шкоди, яку він оцінює у 8000 гривень.

Представник ПАТ „Просто-страхування у судове засідання не зявився, проте надав суду письмові заперечення в яких вказує, що законодавством України, яким регулюються відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, не передбачається виплата страхового відшкодування третім особам у разі відсутності в даній пригоді вини водія страхувальника. ПАТ „Просто-страхування не визнає зазначену у позові подію страховою, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився.

Окреме доручення про допит ОСОБА_2 у якості відповідача, надіслане з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська без виконання у звязку з неявкою останнього в суд.

Дослідив матеріали справи, заслухав пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, за такими обставинами.

Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цивільним процесуальним кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держані та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Зі змісту статей 11, 15 ЦК України вбачається, що цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону, слід розуміти, що при тому існувало порушення цього права. Позивач та його представник у судовому засіданні намагався довести суду, що саме діями відповідачів були порушенні його права та інтереси.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно п. 1 ч.І ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У судовому засіданні знайшло підтвердження той факт, що зіткнення автомобіля «Форд Коннект» д.н. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля під керуванням ОСОБА_3 сталося з вини ОСОБА_2, який керував джерелом підвищеної небезпеки і зобов'язаний був додержуватись ПДР України, але грубо порушив вимоги п.16.12 ПДР України не надав дорогу транспортним засобам, що наближались з правого боку.

Даний факт встановлено постановою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 19.09.2012 року.

Таким чином у ОСОБА_2 настала цивільно-правова відповідальність за пошкодження мого автомобіля.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, а також: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страху вал ьн ика.

Відповідно до Закону України «Про обов 'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме ст. 1 дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров 'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також: витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином виплата страхового відшкодування позивачу полягає на ПАТ «ПРОСТО-сшрахування».

Розмір матеріальної шкоди визначений згідно звіту експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди та складає суму 8171,7 гривень. Вартість проведення автотоварознавчого експертного дослідження складає 350 гривень. Таким чином загальна матеріальна шкода складає 8521,7 гривень.

Крім того, суд взяв до уваги, що у відповідності до положень п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

З викладеного виходить, що відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану позивачу в результаті пошкодження його автомобіля, повинні відповідачі: ОСОБА_2 в розмірі 510 грн. (розмір франшизи) та ПАТ «ПРОСТО-страхування» в розмірі 8011,7 грн. = 8521,7 грн. (матеріальна шкода) - 510 грн. (франшиза).

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є законними та обгрнутованими, і тому підлягають відшкодуванню у сумі, яку він фактично затратила на відновлення пошкодженого автомобіля, що є прямими фактичними збитками.

Стосовно стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного:

Відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п. п. 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж: 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між: сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.9.3 ст.9 вказаного закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого.

На підставі викладеного, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована, відповідачем ПАТ «ПРОСТО-Страхування» повинна бути відшкодовано завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 2550 гривень (тобто 5 % від 51000грн.).

Згідно з ч.З Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній особі незаконними діями та бездіяльністю інших осіб.

Так згідно ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає в:

-п. 2-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів ;

-п. 3-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом установлена вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, отже саме він має відповідати за шкоду заподіяну у результаті його злочинних дій.

Згідно ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В результаті даної ДТП позивачу ОСОБА_1 заподіяно шкоду належному йому майну, а також здоровю, у звязку з чим, він переніс нервові потрясіння та переживання, та був змушена вишукувати додаткові можливості для організації свого життя, відновлення здоровя та пошкодженого транспортного засобу.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що їх вимог и по відшкодуванню моральної шкоди є законними та обгрунтованими, і мають бути задоволені.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними і ґрунтуються на законі тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір, то відповідно до ст.. 88 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідачів на оплату судового збору на користь держави - 229,41 гривень.

Керуючись ст. ст.10,11,60,61,88,212,213 ЦПК України, ст. ст. 23, 979,988,990, 1167 ЦК України, ст.. 6, 25, 29 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ „Просто-страхування, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», ЄДРПОУ 24745673, м.Київ, вул.. Герцена 10 на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вул.. Артилеристів,48) - 8011,7 гривень суму завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (м.Дніпропетровськ, вул..Радистів.18, кв.22) на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вул.. Артилеристів,48) - 510 гривень суму франшизи.

Стягнути з ОСОБА_2 (м.Дніпропетровськ, вул..Радистів.18, кв.22) на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вул.. Артилеристів,48) - 5450 гривень суму моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», ЄДРПОУ 24745673, м.Київ, вул.. Герцена 10 на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вул.. Артилеристів,48) 2550 гривень моральної шкоди

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», ЄДРПОУ 24745673, м.Київ, вул.. Герцена 10 - 114.70 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (м.Дніпропетровськ, вул..Радистів.18, кв.22) на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вул.. Артилеристів,48) - 114.70 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю. Козлова