Постанова № 35901793, 06.12.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7436/13-а

№ провадження 2-а/646/143/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2013 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Благої І.С., при секретарі Шеховцовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській Скавронської О.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду міста Харкова, як адміністративного суду, з вищевказаним адміністративним позовом, який ним був уточнений 28.11.2013р. та яким просив визнати незаконною та скасувати постанову від 30.07.2013 року серія АА2 №114364 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України , з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 250,00 гривень, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що він не скоював адміністративного правопорушення, за вчинення якого відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності та наклав адміністративне стягнення. Вважає, що постанова не є законною, оскільки винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, правил оформлення адміністративних матеріалів. Відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки він не роз'яснив позивачу його права, передбачені ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чим позбавив останнього права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання. Позивачу не відомо, на підставі яких доказів відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення, за результатами якої виніс оскаржувану постанову, оскільки тільки після отримання її копії він дізнався про існування фотографії невідомого походження з зазначенням пристрою TruCAM 000659 на ім'я ОСОБА_3, хоча у протоколі зазначено про здійснення вимірюванням пристроєм TruCAM інспектором Литовченком А.Ю. Документів, які б підтверджували сертифікацію та допуск вказаного засобу вимірювальної техніки позивачу не надано, свідчить про порушення ст.11 Закону України „Про міліцію" та ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність". Позивач вважає, що докази, отриманні за допомогою цього пристрою є незаконними, оскільки цей пристрій працює у ручному, а не автоматичному режимі. Крім того, у оскаржуваній постанові зазначено, що на позивача накладається адміністративне стягнення у розмірі «двісті п'ятдесят гривень» (прописом), що не відповідає межам санкції статті 122 частини 1 КУпАП.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, не прибув, подав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, але в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Таким чином, суд вирішує цю адміністративну справу згідно вимог ч.3 ст.128 КАС України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За відсутності сторін суд проводить судовий розгляд без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, що відповідає вимогам ст.41 КАС України.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачено ст.171-2 КАСУ.

Пунктом 3 ст. 293 КУпАП передбачено, що одним з рішень, яке приймає орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення є скасування постанови та закриття справи.

Одним з принципів адміністративного судочинства, які закріплені у ст.7 КАСУ, є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.11 КАСУ).

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Предметом судового розгляду у адміністративних справах даної категорії є спір щодо законності рішення органу владних повноважень про наявність та/або відсутність правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, одними з фактичних обставин, які підлягають доказуванню по справі, є наявність або відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також наявність або відсутність повноважень у відповідача на притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122 цього Кодексу розглядаються органами внутрішніх справ. Від імені ОВС (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП та накладати відповідні адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції, які мають спеціальні звання (п.3 ч.2 ст.222 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП надано визначення адміністративного правопорушення (проступка) як протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги до його змісту передбачені ст.ст.254, 256 КУпАП. Зміст постанови по справі про адміністративне встановлено ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є

обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП та п.2.13. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затв. Наказом МВС України від 26.02.2009р. №1217).

Як встановлено у судовому засіданні, 03.06.2013р. інспектором ДПС ВДАІ Литовченком А.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія АГ2 №349902) відносно ОСОБА_1, в яком зазначено, що 03.06.2013р. останній керував по проспекту Гагаріна у м.Харкові автомобілем Додж, д/н НОМЕР_1, зі швидкістю 90 км/годину, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху; дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.9).

30.07.2013р. за результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відповідачем було винесено постанову серії АА2 №114364 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.12.4 ПДР, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., при цьому прописом розмір штрафу вказаний як «двісті п'ятдесят гривень» (а.с.10).

При цьому суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про дотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, який встановлено ст.279 КУпАП, в тому числі, в частині роз'яснення позивачу його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В протоколі про адміністративне правопорушення не міститься інформації про те, що з вимірювального приладу „TruCAM" було роздруковано зафіксовану ним інформацію, з якого б вбачалася наявність у діях позивача складу вищевказаного адміністративного правопорушення. Ніяких доказів окрім протоколу про адміністративне правопорушення до оскаржуваної постанови не було додано.

Статтею 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Але в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься інформації про те, в якому режимі працював прилад „TruCam", за допомогою якого вимірювалась швидкість транспортного засобу позивача.

У постанові немає посилань на докази на підтвердження вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с.122 КАС України. Фіксування швидкості руху автомобілю під керуванням позивача за допомогою приладу „TruCam" суд не приймає до уваги з огляду на вимоги ст. КУпАП про належність та допустимість доказів, з урахуванням обставин, викладених у адміністративному позові.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

На підставі вищевикладеного, в судовому засіданні встановлено, що при розгляді відповідачемсправи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не було належних, достовірних та достатніх даних про наявність в діях останнього ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме, порушення швидкісного режиму.

Таким чином, суд приходить до висновку про незаконність дій відповідача при розгляді адміністративної справи, притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу.

Разом з тим, відсутність події та відсутність складу адміністративного правопорушення у даному випадку є самостійними підставами для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2-7, 69, 70, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 14-1 247,251, 254, 258, 283, 284, п. 3 ст. 288, п.3 ст. 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АА2 №114364, винесену 30.07.2013 року інспектором дізнання ВДАІ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Скавронською О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.С.Блага