Ухвала суду № 35840374, 05.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/847/13 05.12.13

За заявою Фірми «Т.М.М» - Товариства з обмеженою відповідальністю

про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі

№ 910/847/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

До «Фірми «Т.М.М» - Товариства з обмеженою відповідальністю

Про стягнення 183 892,44 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В. представник за довіреністю № б/н від 02.12.13.

Від відповідача: Случак О.О. представник за довіреністю № б/н від 23.04.13.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.13. та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.13.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» задоволені частково та стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь позивача 264 851,54 грн. - суми основного боргу, 9 650, 26 грн. - пені, 1 930,04 грн. - 3%, 5 528,63 грн. - витрат по сплаті судового збору.

08.11.13. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Фірми «Т.М.М» - Товариства з обмеженою надійшла заява, відповідно до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 строком на два роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.11.13. вказану заяву призначено до розгляду на 19.11.13.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 призначено до розгляду на 03.12.13.

02.12.13. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на заяву відповідача.

В судовому засіданні 03.12.13. на підставі ч. ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.12.13.

В судовому засіданні 05.12.13. представником відповідача підтримано подану ним заяву та подані письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.13. проти поданої відповідачем заяви заперечував.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

На обґрунтування обставин, викладених в зазначеній заяві, Фірма «Т.М.М» - Товариства з обмеженою відповідальністю посилається на відсутність фінансової можливості вчасно проводити розрахунки з контрагентами та жорсткий графік зобов'язано стосовно погашення наявної заборгованості. Заявник наголошує на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків визнання відповідача банкрутом.

В підтвердження викладених обставин відповідачем надано копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту.

При цьому, судом враховано, що консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому, подані позивачем роздруковані матеріали з Інтернет ресурсу не є належними та допустимими доказами в розумінні приписів ГПК України, оскільки не спроможні містити фактичні дані стосовно обставин, покладених в обґрунтування даної заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/847/13.

Судом враховано, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, а тому, розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом, внаслідок чого заява Фірми «Т.М.М» - Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає частковому задоволенню.

Отже, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 підлягає відстроченню на 1 (один) рік до 05.12.14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фірми «Т.М.М» - Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13 задовольнити частково.

2. Відстрочити на 1 (один) рік до 05.12.14. виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.13. у справі № 910/847/13.

Суддя Т.М. Ващенко