Ухвала суду № 35800951, 05.12.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1461/11

Номер провадження 22-ц/786/4175/2013 Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.

Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.,

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника заявника Коломієць С.В.,представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2013 року

за матеріалами заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зміну способу виконання рішення суду,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду із заявою, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2012 року по справі за позовом банку до ОСОБА_2. ОСОБА_4, відділу ГІРФО Київського РВ ПМУ УМВС України про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині задоволення іпотекодержатем вимог, а саме: продаж предмета іпотеки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від власного імені будь-якій особі покупцеві замінити на набуття банком у власність предмета іпотеки, у зв'язку із чим - визнати за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на квартиру АДРЕСА_1, за вартістю, визначеною відповідно до оцінки незалежного суб'єкта оціночної діяльності на момент державної реєстрації права власності.

В обґрунтування заяви банк зазначав, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2012 року в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з кредитним договором №К-39-2006 від 21 червня 2006 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, шляхом продажу її банком від свого імені будь-якій особі. Оскільки судове рішення так і не виконано, а власник предмету іпотеки не надає доступу до нього, товариство вважало, що спосіб виконання рішення належить змінити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2013 року відмовлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду в повному обсязі.

В апеляційній скарзі на вказану ухвалу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву.

Вважає, що, відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення, суд фактично позбавив банк можливості отримати задоволення своїх вимог, що виникли в зв'язку з невиконанням умов договору.

Посилається на те, що районний суд безпідставно вважав, що заявником не надано доказів на підтвердження відсутності можливості виконати рішення, оскільки квартира за рішенням так і не продана.

Вказує також на те, що звертаючись із заявою про зміну способу виконання рішення суду, позивач просив не винести нове рішення, а лише змінити спосіб реалізації квартири в межах процедури звернення стягнення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м.Полтави від 28 лютого 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-39-2006 від 21 червня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №З-39-2006 року від 21 червня 2006 року - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,4 кв.м., власником якої є ОСОБА_2, шляхом продажу її ПАТ «Фінанси та Кредит» від свого імені будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною 313 290,00 грн.

Обставиною, яка перешкоджає виконанню рішення, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визначив те, що нинішній власник квартири не дає змоги здійснити її продаж.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що банком не надано доказів на підтвердження того, що на даний час виконати судове рішення немає можливості.

Крім того, місцевий суд вказував, що зміна способу виконання рішення фактично є новим рішенням.

Проте колегія суддів не погоджується із вказаними висновками з огляду на наступне.

Згідно ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зазначена норма передбачає, що для зміни способу і порядку виконання рішення мають реально виникнути чи існувати саме виняткові обставини, які сталися уже в ході виконання раніше укладеного рішення, і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та у порядку, визначених у ньому.

Згідно пункту 11.3. договору іпотеки №З-39-2006 від 21 червня 2006 року, укладеного між банком та ОСОБА_2, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» або продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 вказаного закону.

Із змісту вказаного пункту договору вбачається та обставина, що боржник без жодних зауважень надав беззастережну згоду, на те, що у разі невиконання своїх зобов'язань право власності на належне йому майно фактично переходить до іпокодержателя, тобто заявника.

Відповідно до вимог ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно приписів п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З урахуванням вказаного не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб як набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» обставини дійсно унеможливлюють виконання рішення та є достатніми для зміни порядку його виконання.

При цьому банк підставно просив заміни способу виконання рішення суду в межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки суд першої інстанції вирішив питання з порушенням норм процесуального права, колегія суддів скасовує ухвалу та постановляє нову про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2013 року - скасувати.

Змінити спосіб виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2012 року по справі №2-1461/11 в частині задоволення іпотекодержателем вимог, а саме: продаж предмета іпотеки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від власного імені будь-якій особі покупцеві замінити на передачі у власність Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», юридична адреса м. Київ, вул. Артема,60 код ЄДРПОУ 09807856, в особі філії «Полтавське регіональне управління «Банк «Фінанси та Кредит», адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. Жовтнева,77, квартиру №24 загальною площею 59,4 кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 за вартістю, визначеною на момент державної реєстрації на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук