Постанова № 35582010, 28.11.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013 Справа №607/19533/13-а Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Сливки Л.М.,

за участі секретаря Гарасимчук О.М.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області, інспектора ДПС ВДАІ ТМВ УМВС України в Тернопільській області Дякуна Юрія Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області, інспектора ДПС ВДАІ ТМВ УМВС України в Тернопільській області Дякуна Ю. А. про скасування постанови серії ВО1 № 184398 від 16 вересня 2013 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень.

Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3 зазначив, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню оскільки жодного правопорушення не вчиняв, зупинився перехресті, на якому відсутня розмітка дорожньої смуги.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 Державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області у судове засідання подав заяву, згідно із просить справу слухати за його відсутності, у задоволенні позову відмовити , оскільки постанова є законною і винесена відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач інспектор ДПС ВДАІ ТМВ УМВС України в Тернопільській області Дякун Ю. А., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причини неприбуття, що відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Як убачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 184398 від 16 вересня 2013 року, громадянин ОСОБА_1, 16 вересня 2013 року о 15 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом марки "Рено", номерний знак ВО 3283АР, в м. Тернополі, здійснив зупинку на перехресті вулиць ОСОБА_5 Шептицького Оболоня , чим порушив вимоги п. 15.9 "ґ" ОСОБА_6 дорожнього руху України , вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що його і було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 № 124848 від 16 вересня 2013 року, що став підставою для винесення постанови серії ВО1 № 184398 від 16 вересня 2013 року, ОСОБА_1, 16 вересня 2013 року о 15 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом марки "Рено", номерний знак ВО 3283АР, в м. Тернополі, здійснив зупинку на перехресті вулиць ОСОБА_5 Шептицького Оболоня , чим порушив вимоги п. 15.9 "ґ" ОСОБА_6 дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїздної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановлення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно зі статею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1. ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Вчинене позивачем адмінправопорушення порушення правил зупинки, зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 125022 від 16 вересня 2013 року, складеному за участі двох очевидців (свідків) події .

У графі даного протоколу "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" зазначено: "водій від підписів, пояснень та отримання копії протоколу відмовився".

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Зі вказаного протоколу, що визнаний судом належним доказом у справі, установлено, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вулиць, чим ворушив вимоги п. 15.9 "ґ" ОСОБА_6 дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Таким чином факт порушення позивачем ОСОБА_6 дорожнього руху України зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, тому доводи представника позивача ОСОБА_1 щодо неправомірності винесення інспектором ДПС спірної постанови та відповідності його дій ОСОБА_6 дорожнього руху України, суд оцінює критично, вважає їх надуманими та такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вищенаведене, а також особу порушника, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 70, 71, 122, 158, 159-163, 171-2 КАС України, ст. ст. 22, 122, 245, 251, ч. 1 ст. 254, 280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 15.9 "ґ" ОСОБА_6 дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року( з наступними змінами та доповненнями), суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 124848 від 16 вересня 2013 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити, у звязку із малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши йому усне зауваження.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сливка Л.М.