Вирок № 35399484, 11.11.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/321/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську кримінальне провадження № 12013060260000291 по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з загально-середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Вінійчук Я.М.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2013 року, об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись неподалік автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, з метою вчинення крадіжки чужого майна, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшовши до повітряної лінії телефонного зв'язку, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, що належить ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії та росташована вздовж зазначеної автодороги, з якої таємно викрав, шляхом відламування руками невстановлену досудовим слідством кількість шматків металевого дроту, діаметром 3.0 мм., вагою 60 кг., вартістю 5.355 грн., за один кілограм на загальну суму 321.30 грн., які змотавши у мотки, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та з викраденим розпорядився на власний розсуд.

07 квітня 2013 року, об 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, із корисливих мотивів, прийшли до автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, де переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, підійшовши до повітряної лінії телефонного зв'язку, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, що належить ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії, та росташована вздовж зазначеної автодороги, де шляхом вільного доступу і прикладенням спільних фізичних зусиль, за допомогою щипців таємно викрали (демонтували), невстановлену досудовим слідством кількість шматків металевого дроту, діаметром 3.0 мм., вагою 65 кг., вартістю 5.355 грн., за один кілограм на загальну суму 348.07 грн., які змотавши у мотки, і завантаживши на веломашину, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та з викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії 07 квітня 2013 року, об 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, із корисливих мотивів, прийшли до автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, де переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вкотре підійшовши до повітряної лінії телефонного зв'язку, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, що належить ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії, та росташована вздовж зазначеної автодороги, шляхом вільного доступу і прикладенням спільних фізичних зусиль, за допомогою щипців таємно викрали (демонтували), невстановлену досудовим слідством кількість шматків металевого дроту, діаметром 3.0 мм., вагою 40 кг., вартістю 5.355 грн., за один кілограм на загальну суму 214.20 грн., які змотавши у мотки, і завантаживши на веломашину, прямуючи до місця свого проживання в АДРЕСА_2 були затримані працівниками міліції Олевського РВ УВМВ України в Житомирській області. Таким чином ОСОБА_1, та ОСОБА_2, своїми умисними, злочинними діями заподіяли ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії матеріальних збитків на загальну суму 883.57 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення винними себе у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання підтвердивши те, що дійсно він 06.04.2013 року, об 11.00 годині знаходячись неподалік автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, побачив повітряну лінію телефонного зв'язку, яка проходить вздовж зазначеної автодороги, та підійшовши до вказаної лінії телефонного зв'язку, вирішив викрасти, шляхом відламування руками кілька шматків металевого дроту, діаметром 3.0 мм., що і зробив. Яка саме була кількість шматків дроту він не пам'ятає, але вага їх складала 60 кг. Змотавши викрадені шматки металевого дроту переніс до себе додому, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 та після чого здав їх в металобрухт, а виручені кошти витратив на продукти харчування та алкогольні напої.

07 квітня 2013 року, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, він запропонував ОСОБА_2, викрасти металевий дріт з повітряної лінії телефонного зв'язку, яка проходить вздовж автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, та який здати в металобрухт і отримати кошти на які придбати алкогольних напоїв на, що ОСОБА_2, погодився. Цього ж дня, об 09 годині 00 хвилин, він та ОСОБА_2, прийшли до автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, де переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, підійшовши до повітряної лінії телефонного зв'язку, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, яка росташована вздовж зазначеної автодороги, з прикладенням спільних фізичних зусиль, та за допомогою щипців викрали шматки металевого дроту, яку саме кількість він не пам'ятає, але вага їх складала 65 кг. Змотавши шматки металевого дроту у мотки, і завантаживши їх на веломашину, він та ОСОБА_2, завезли їх до його будинку за місцем проживання в АДРЕСА_2 а затим здали в металобрухт, а виручені кошти витратили на продукти харчування та алкогольні напої.

Крім того, 07.04.2013 року, йому та ОСОБА_2, знову захотілося випити ще алкогольних напоїв, і він та ОСОБА_2, попередньо домовившись між собою, разом вирішили піти до повітряної лінії телефонного зв'язку та викрасти металевого дроту. Цього ж дня, об 15 годині 00 хвилин, він та ОСОБА_2 взявши в себе за місцем свого проживання щипці, прийшли до автодороги, сполученням с.Сущани - с.Андріївка Олевського району Житомирської області, де переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вкотре підійшовши до вказаної повітряної лінії телефонного зв'язку, яка розташована вздовж зазначеної автодороги, прикладаючи спільні фізичні зусилля, за допомогою щипців викрали шматки металевого дроту, діаметром 3.0 мм., яку саме кількість шматків металевого дроту він не пам'ятає, але вага їх складала 40 кг. Змотавши шматки металевого дроту у мотки, і завантаживши їх на веломашину, він та ОСОБА_2, попрямували до місця його проживання в АДРЕСА_2, однак по дорозі до його будинку були затримані працівниками міліції Олевського РВ УВМВ України в Житомирській області. У вчиненому щиро кається, розуміючи протиправність своїх дій, що були ним вчинені. Зобов'язується неухильно додержуватися норм передбачених Конституцією України та законів України. Просить суд не застосовувати до нього суровий вид та міру кримінального покарання. Цивільний позов, заявлений ПАТ «Укртелеком» до нього визнає повністю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення, винним себе у вчниненому разом із ОСОБА_1, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.185 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду аналогічні показання, які повністю відповідають показанням наданим суду у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1, підтвердивши при цьому час, місце та обставини вчиненого ними спільно кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. У вчиненому щиро розкаявся та також просить суд не застосовувати до нього суровий вид і міру кримінального покарання, розуміючи протиправність своїх дій, що були ним вчинені сппільно із ОСОБА_1 Цивільний позов, заявлений ПАТ «Укртелеком» до нього визнає повністю.

Представник потерпілої - юридичної особи ПАТ «Укртелеком» - ОСОБА_4, за довіреністю, у судове засідання не з'явився подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлений позов до ОСОБА_1, та ОСОБА_2, підтримує повністю.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1, повністю визнав свою провину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, а ОСОБА_2, повністю визнав свою провину у вчиненні ним спільно із ОСОБА_1, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правільне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що докази є належними і допустимими, а винність обвинувачених ОСОБА_1, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, а ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за:

- ч.1 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, і ОСОБА_2, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кожним обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Визначаючи міру і вид покарання обвинуваченим ОСОБА_1, та ОСОБА_2, суд враховує також і те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, вчинили кримінальні правопорушення, які у відповідності до ст.12 КК України є середньої тяжкості, по місцю проживання характеризуються позитивно, і з врахуванням вказаних вище декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_1, та ОСОБА_2, визнали свою винність у вчиненому, надали показання, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні щодо обставин вчинених кожним та спільно кримінального правопорушення, показання їхні були логічними, послідовними і незміненими, що свідчить про їх не байдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого кримінального правопорушення, самі особисто розповіли про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також разом із конкретними обставинами справи, відсутністю обставин, які обтяжують покарання обвинувачених і тяжких наслідків від вчиненого, що свідчить про те, що ОСОБА_1, та ОСОБА_2, як особи не являють собою підвищено суспільно-небезпечними особами, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винних, суд приходить до висновку про можливість застосування до:

ОСОБА_1, ст.75 КК України і на підставі викладеного, та у відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрання йому остаточного покарання пов'язаного з позбавленням волі в мінімальних межах санкції частин статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності та на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на ОСОБА_1, передбачені ч.1 п.п.2,3,4 ст.76 КК України обов'язки;

ОСОБА_2, кримінального покарання, пов'язаного з позбавленням волі в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності та на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на ОСОБА_2, передбачені ч.1 п.п.2,3,4 ст.76 КК України обов'язки.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання відносно заявленого цивільного позову Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії до обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що заявлений позов до обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, є обґрунтованим і підлягає до задоволення. У судовому засіданні встановлено винність обвинувачених щодо заподіяння шкоди ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії, в розмірі 883.57 грн., внаслідок їхніх противоправних, злочинних дій, яка і підлягає стягненню з обвинувачених, у відповідності до ст.ст.16, 22, 1166, 1190 ЦК України на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії, в сумі 883.57 грн., однак у дольовому порядку.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Зі змісту статті 22 ЦК України слідує, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Судові витрати та речові доказщи по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.61, 63,127-129, 314, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.16, 22, 1166, 1190 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання за:

- ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт на строк сто годин;

- ч.2 ст.185 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і шість місяців, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і шість місяців, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, не працюючого та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2, не працюючого на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії, 10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, на п/р 260094332 в ЦВ ЖОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», код 01184114, МФО 311528, у дольовому порядку 883 (вісімсот вісімдесят три) грн., 57 коп., завданої шкоди, а саме:

з ОСОБА_1 - 602 (шістсот дві) грн., 44 коп.

з ОСОБА_2 - 281 (двісті вісімдесят одна) грн., 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, не працюючого та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2, не працюючого на користь держави судовий збір по 114.70 грн., з кожного, із позовних вимог майнового характеру, який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

Запобіжний захід ОСОБА_1, та ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте зобов'язання з'являтися за кожною вимогою до суду.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: В. В. Волощук