Постанова № 35303296, 14.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» листопада 2013 року Справа № 922/3461/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,суддя Потапенко В.І.,суддя Барбашова С.В.

при секретарі Томіній І.А.

за участю представників:

позивача - Кривошеєнко О.Ю., довіреність без номера від 08.07.2013 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 15 від 14.01.2013 р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду відповідача (вх. № 3058 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12 вересня 2013 року у справі № 922/3461/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 90 890,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього 90 890,00 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 вересня 2013 року у справі № 922/3461/13 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю.

З відповідача на користь позивача стягнуто 90890,00 грн. збитків та 1817,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220480004847.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно прийняв як такі, що не потребують повторного доказування у даній справі встановлені рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/5477/12 факти щодо неналежного виконання відповідачем робіт за договором № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р., оскільки, на думку відповідача, вказане рішення було прийнято на основі сфальсифікованих документів.

Відповідач зазначає, що належне виконання ним робіт за договором № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. підтверджується підписаними без зауважень актами виконаних робіт, які відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, містять весь необхідний перелік обов'язкових реквізитів та є достатніми для підтвердження факту виконання робіт та відповідно припинення зобов'язань за договором їх виконанням згідно з ч.1 статті 202 Господарського кодексу України.

Окрім цього відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позовної заяви, оскільки, як вказує відповідач, вказані копії документів не відповідають їх оригіналам.

Також відповідач посилається на те, що господарський суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220480004847, оскільки на його думку, наявність вказаного кримінального провадження, в якому предметом розслідування є перевірка сфальсифікованих документів, які стосуються даного спору ставить під сумнів не тільки підтверджені цими документами факти, але й наявність у позивача оригіналів цих документів.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач посилається на те, що надані позивачем до позовної заяви банківські виписки не підтверджують факт перерахування ним відповідачу на виконання умов договору № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 р. грошових коштів в сумі 205490 грн. за роботи по доведенню станка моделі 6620 до робочого стану, оскільки за цими виписками позивач здійснював поповнення карткового рахунку, який належить ОСОБА_3 як фізичній особі без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, із призначенням платежу-«передплата за посередницькі послуги за договором № 1201/П від 01.12.2006 р." Відповідач вважає, що вказані виписки стосуються інших ніж спірних правовідносин на виконання робіт (послуг) по договору № 1201/П від 01.12.2006 р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень посилається зокрема на те, що наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення спірної суми збитків повністю підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2013 р. по справі № 5023/5477/12, які були правомірно прийняті до уваги господарським судом першої інстанції.

Також позивач вказує, що факт перерахування грошових коштів в сумі 205490 грн. на виконання умов договору № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 р. за проведення робіт з доведення станка моделі 6620 до робочого стану встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013 р. у справі № 5023/5477/12, а тому відповідно до статті 35 ГПК України не потребує повторного доказування у даній справі.Також вказує, що зазначення у платіжних документах призначенням платежу -"за посередницькі послуги згідно з договором № 1201П від 01.12.2006 р.", обумовлено тим, що замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 р. на проведення робіт по доведенню станка моделі 6620 до робочого стану укладалось на підставі договору № 1201/П від 01.12.2006 р. Крім цього зазначає, що у зв'язку з тим, що місцем виконання робіт за замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. було м. Краматорськ, для зручності розрахунків частина грошових коштів за ці роботи була перерахована не на розрахунковий рахунок відповідача, а на його картковий рахунок, що не суперечить вимогам чинного законодавства та узгоджується з положеннями Постанови Національного банку України «Про затвердження Правил Національної системи масових електроних платежів»№ 620 від 10.12.2004 р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 01.12.2006 р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" (замовником) та відповідачем- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавцем) було укладено договір № 1201/П на виконання робіт та надання послуг, згідно з предметом якого ( пункти 1.1.-1.10 договору) виконавець зобов'язався за завданням замовника виконати монтажні роботи станків замовника, дефектацію станків, складання специфікацій з електричних, механічних, гідравлічних частин станків, проведення монтажних, пусконалагоджувальних робіт, перевірку на технологічну точність, здачу за силовими показниками тощо, а замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх ( т. 1 а.с. 17-18).

18.06.2008 р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" та відповідачем -Фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 було підписано замовлення № 15/1018, згідно з предметом якого відповідач прийняв на себе зобов'язання: провести дефектацію станка, моделі 6620, заводського № 20, 1971 року випуску, що знаходиться в цеху ЦРМП; скласти специфікації з електричної, механічної, гідравлічної частин станка, моделі 6620; провести монтажні роботи станка, моделі 6620; провести пусконалагоджувальні роботи станка, моделі 6620; перевірити станок, моделі 6620, на технологічну точність та здати за силовими показниками. Замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказані роботи ( т. 1 а.с. 19).

Згідно з пунктом 4.1. замовлення, загальна вартість робіт складає 205490,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1. замовлення, місцем проведення робіт та надання послуг встановлено місто Краматорськ, територія заводу Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь".

На підставі замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 та договору № 1201/П від 01.12.2006 сторонами було підписано:

акт № 09/1кв виконаних робіт від 31.03.2009 р. щодо доведення станка, моделі 6620, заводського № 20, 1971 року випуску, що знаходиться в цеху ЦРМП на території заводу Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь": 84306, м. Краматорськ, до робочого стану, дефектації продольно-фрезерного станка, моделі 6620, що знаходиться в цеху ЦРМП; складання специфікації за електричною частиною станка, моделі 6620; складання специфікації за механічною частиною станка, моделі 6620; складання специфікації за гідравлічною частиною станка, моделі 6620 ( т. 1 а.с. 132). Вартість зазначених робіт та послуг за актом складає 114600,00 грн.;

акт № 09/2 кв ( т. 1 а.с. 39) виконаних робіт від 30.06.2009 р. щодо проведення комплектації механічної, електричної, гідравлічної частин станку моделі 6620 та перевірки відповідності залитого фундаменту з реальними розмірами станку. Вартість зазначених робіт та послуг за актом становить 59 390,00грн.;

акт №09/3кв ( т. 1 а.с. 40) виконаних робіт від 30.06.2009 р. щодо комплектації з монтажу механічної та електричної частин станка, моделі 6620 щодо проведення пусконаладку станка, перевірку станка на технологічну точність та здачі станка за силовими показниками. Вартість робіт складає 31500,00 грн.

Відповідно до банківських виписок та платіжних доручень, позивачем на виконання умов договору № 1201/П від 01.12.2006 та замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 за проведення робіт з доведення станка, моделі 6620 до робочого стану, перераховано на банківський рахунок відповідача 205490,00 грн.

18.06.2008 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" (продавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" укладено договір купівлі-продажу № 15/1018, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно-фрезерний станок, моделі 6620, заводського № 20, 1971 року випуску; стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновського заводу важких та унікальних станків 1 шт., а також виконує роботи з дефектації станка, роботи зі складання специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинами станка, монтаж та пуско-наладку, перевірку на технологічну точність, здачу за силовими показниками. Згідно з умовами пункту 1.2. договору позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги відповідно до умов укладеного договору.

У 2010 році Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" про стягнення 1120000,00 грн. попередньої оплати, 27000,00 грн. пені за прострочення виконання робіт, 1080000,00 грн. пені за прострочення повернення передплати, 43419,18 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 356,71 грн. 3% річних, 240,00 грн. інфляційних втрат. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про зобов'язання ВАТ "Енергомашспецсталь" підписати акт виконаних робіт за договором № 15/1018 від 18.06.2008; про стягнення з ВАТ "Енергомашспецсталь" 280000,00 грн. заборгованості, 80000,00 витрат з оплати послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2011 у справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) (суддя Присяжнюк О.О.), позовні вимоги ПАТ "Енергомашспецсталь" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" 1120000,00 грн. попередньої оплати за договором № 15/1018 від 18.06.2008, 27000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 356,17 грн. 3% річних, 240 грн. інфляційних, 22710,16 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено ( т.1 а.с. 76-88).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011р. у справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) (колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В., суддя Могилєвкін Ю.О.) рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 у справі № 5023/3763/11 залишено без змін.

В якості підстав для задоволення позову ПАТ "Енергомашспецсталь" до позивача у даній справі господарським судом Харківської області в рішенні від 08.08.2011 у справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) зазначено факт невиконання робіт з доведення продольно-фрезерного станка, моделі 6620, заводського № 20, 1971 року випуску, що знаходиться в цеху ЦРМП, до робочого стану.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач у даній справі-ТОВ "Інтертранслогістик» звертався до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача у даній справі-фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього 114600 грн. збитків, спричинених внаслідок невиконання зобов'язань обумовлених договором № 1201/01 від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р., а саме невиконання робіт та послуг, що зазначені в акті виконаних робіт № 09/1кв від 31.03.2009 р. ( т.1 а.с. 132), а також про розірвання договору № 1201/01 від 01.12.2006 р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5477/12 ( т. 1 а.с. 58-68) зазначені позовні вимоги було задоволено частково.

З відповідача у даній справі на користь позивача у даній справі було стягнуто 11 4600 грн. збитків, а в частині розірвання договору № 1201/01 від 01.12.2006 р. в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білеціка А.М., суддя Гребенюк Н.В.) рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5477/12 скасовано в частині стягнення з відповідача 114600 грн. збитків, і в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 липня 2013 року ( т. 1 а.с. 69-75) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 квітня .2013 року у справі № 5023/ 5477/12 скасовано в частині відмови у стягненні 114600 грн., а в іншій частині -залишено без змін.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5477/12 ( т. 1 а.с. 58-68) залишено без змін.

Позивач у позові по даній справі просить суд стягнути з відповідача 90 890 грн. збитків, спричинених внаслідок невиконання зобов'язань, обумовлених договором № 1201/01 від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р., що складають різницю між загальною сумою грошових коштів, перерахованих ним за невиконані роботи за вказаним замовленням -205490 грн. та сумою, яка була стягнута рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5477/12-114600 грн. ( за актом № 09/1 кв), тобто просить суд стягнути сплачені ним грошові кошти за невиконані роботи, зазначені в актах виконаних робіт № 09/ 2 кв від 30.06.2009 р. ( т. 1 а.с. 39) та № 09/ 3 кв від 30.09.2009 р. ( т.1 а.с. 40).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно положень ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

При цьому позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Наведеним рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року по справі № 5023/5477/12 ( т. 1 а.с. 58-68) у спорі між тими ж сторонами, що і в даній справі встановлено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе згідно із замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. зобов'язань, а також встановлено, що зазначене невиконання відбулось внаслідок вчинення відповідачем у даній справі господарського правопорушення у вигляді не проведення ним робіт з доведення станку моделі 6620 до робочого стану, фактичного підписання за актами з ПАТ "Енергомашспецсталь" зобов'язання з усунення значних недоліків проведених робіт та не вчинення таких дій протягом встановлених графіком строків, в порушення прийнятих на себе за замовленням № 15/1018 зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України. Окрім цього зазначеним рішенням встановлено наявність вини відповідача у вчиненні вказаного правопорушення, яка, як зазначено в рішенні, підтверджується: рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі № 5023/3763/11, актами від 17.02.2010 р. перевірки технічного стану поперечини станку, актом від 12.08.2009 р. обстеження станку, актом від 01.03.2010 року обстеження станку, актом від 03.02.2010 р. технічного стану продольно-фрезерного станку, актом від 15.09.2009 р. приймання станку в ЦРМП, графіком від 03.02.2010 р. ремонту продольно-фрезерного станку).

В зазначеному рішенні господарський суд Харківської області послався зокрема на наступні факти.

Згідно банківських виписок та платіжних доручень, позивачем на виконання умов договору № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 р. за проведення робіт з доведення станка, моделі 6620 до робочого стану, перераховано на банківський рахунок відповідача 205490,00 грн.

Згідно з актом від 17.02.2010 р. перевірки технічного стану поперечини станку, актом від 12.08.2009 року обстеження станку, актом від 01.03.2010 р. обстеження станку, актом від 03.02.2010 р. технічного стану продольно-фрезерного станку, актом від 15.09.2009 р. приймання станку в ЦРМП, графіком від 03.02.2010 р. ремонту продольно-фрезерного станку, які складені на території місця проведення ФО-П ОСОБА_3 робіт з доведення продольно - фрезерного станку мод. 6620 зав. № 20, 1971 р.в., що знаходиться в цеху ЦРМП до робочого стану та підписані відповідачем значно пізніше акту виконаних робіт № 09/1кв від 31.03.2009 р. без зауважень, міститься перелік визнаних відповідачем недоліків робіт, чим підтверджено фактичне невиконання ФО-П ОСОБА_3 прийнятих на себе за замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. зобов'язань з доведення станку моделі 6620 до робочого стану.

Крім того, згідно з угодою № 2 від 28 листопада 2011 р., підписаною між сторонами до замовлення № 15/1018 від 18.06.2008 р. та договору № 1201/П від 01.12.2006 р. - у зв'язку із підписанням графіку ремонту продольно - фрезерного станку мод. 6620 в ЦРМП від 03.02.2010 р., та встановленням господарським судом Харківської області по справі 5023/3763/11 обставин невиконання робіт, сторони домовились, що угода № 1 від 15.10.2009 р. та акти виконаних робіт № 09/1 кв від 31.02.2009 р., № 09/2 кв від 30.06.2009 р. та № 09/3 кв від 30.092009 р. підписані помилково та є анульованими.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, встановлений рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 р. по справі № 5023/5477/12 у спорі між тими ж сторонами, що і в даній справі факт невиконання відповідачем внаслідок його винних дій своїх зобов'язань за договором № 1201/П від 01.12.206 р. та замовленням № 15/1018 з доведення станку моделі 6620 до робочого стану та факт перерахування позивачем грошових за проведення цих робіт не потребує повторного доказування при розгляді даного спору.

Внаслідок зазначених дій відповідача позивач поніс збитки (витрати) на загальну суму 90890 грн. у вигляді оплати неотриманих робіт та послуг, що обумовлені замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. та зазначені в актах виконаних робіт № 09/2 кв від 30.06.2009 р. ( т. 1 а.с. 39) та № 09/3 кв від 30.092009 р. ( т. 1 а.с. 40).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність повного складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення збитків в заявленому позивачем розмірі.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/5477/12 було прийнято на основі сфальсифікованих документів, оскільки , як було наведено вище, вказане рішення за результатами його касаційного перегляду залишено без змін, а тому набрало законної сили і відповідно до імперативної норми ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені ним факти не можуть не враховуватися як доведені під час розгляду даної справи.

Зважаючи на це, колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги відповідача що належне виконання ним робіт за договором № 1201/П від 01.12.2006 р. та замовленням № 15/1018 від 18.06.2008 р. підтверджується підписаними без зауважень актами виконаних робіт, а також доводи щодо недоведеності перерахування позивачем грошових коштів за проведення робіт з доведення станка моделі 6620 до робочого стану,оскільки такі доводи зводяться до переоцінки преюдиційних фактів, встановлених зазначеним вище рішенням суду.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скраги, що господарський суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220480004847 та про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позовної заяви.

Відхиляючи зазначені клопотання, місцевий господарський суд обґрунтовано послався на наступні підстави.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2)надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї зі сторін її правонаступником.

Зазначений перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відповідач, в обґрунтування заявленого ним клопотання ніяких обставин, що можуть бути підставою зупинення провадження у справі не навів.

Надані позивачем до матеріалів справи копії акту від 17.02.2010 р. перевірки технічного стану поперечини станку, акту від 12.08.2009 р. обстеження станку, акту від 01.03.2010 р. обстеження станку, акту від 03.02.2010р. технічного стану продольно-фрезерного станку, акту від 15.09.2009р. приймання станку в ЦРМП та угоди № 2 від 28.11.2011р. відповідно до вимог ч. 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України завірені належним чином та ці документи вже були предметом дослідження у справі № 5023/5477/12, в якій брали участь ті ж самі сторони, а отже ці копії не викликають сумнівів в їх відповідності оригіналам.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим це рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 вересня 2013 року у справі № 922/3461/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів .

Постанову складено в повному обсязі 15.11.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Барбашова С.В.