Ухвала суду № 35299356, 12.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3570/13 Справа № 415/9694/12 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.

Суддів: Рудь В.В., Повєткіна В.В.

При секретарі: Філіній Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, Гаражно-будівельного кооперативу «Центральний» про визнання права власності на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено (а.с. 28-29).

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконность та необґрунтованість рішення суду, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову (а.с. 34-37).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 знаходилась у шлюбі з ОСОБА_4. Відповідно до архівного витягу від 12 листопада 2011 року в список членів товариства гаражно-будівельного кооперативу „Центральний", який затверджений рішенням виконкому Брежнєвської районної ради народних депутатів від 10 березня 1983 року, увійшов чоловік позивача ОСОБА_4 (а.с.12). Правовстановлюючих документів ОСОБА_4 за життя не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 30 січня 2012 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 85 (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що позивачка не надала доказів, які б свідчили про право власності померлого на гараж, оскільки відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, в матеріалах справи такі відомості відсутні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки за життя право власності на гараж за ОСОБА_4 зареєстровано не було, то не може бути визнано право власності за позивачкою, як за співвласником - на1/2 частину в спільному майні подружжя, так і на1/2 частину в порядку спадкування за законом.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи, викладені у позовній заяві і суттєвими не являються, і не спростовують правильність висновків суду, оскільки сама позивачка не заперечує, що право власності на гараж за спадкодавцем зареєстровано не було.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що збудований гараж відповідає державним будівельним нормам.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: