Рішення № 35217765, 14.11.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7425/13-ц

Провадження № 2/265/2812/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль, -

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль ГАЗ 3302 414 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 04 листопада 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ГАЗ 3302 414 СПГ, згідно якого відповідач отримав від нього 5500 доларів США, передав йому автомобіль та надав довіреність з правом переоформлення вказаного автомобіля та вчиняти будь-які дії, повязані з експлуатацією, користуванням, а також розпорядженням належним йому автомобілем. Відповідач відмовився в добровільному порядку від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Зазначений автомобіль був предметом застави згідно договору застави з АКБ «Форум» від 13 червня 2007 року та знаходився під арештом з 13.06.2007 року по 27.10.2009 року згідно кредитного договору , однак відповідач 04 листопада 2008 року уклав договір купівлі-продажу даного автомобіля не маючи права відчужування. Вважаючи себе добросовісним набувачем, просить витребувати у відповідача вищевказаний автомобіль та визнати за ним право власності.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3, діючий на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що позивач внаслідок своєї юридичної неграмотності гадав, що при оформлення розписки та довіреності, він набув 04 листопада 2008 року право власності на автомобіль. Просив визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ГАЗ 3302 414 СПГ, державний реєстраційний номер АН 3177.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, за наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до розписки виданої ОСОБА_2, останній отримав 04 листопада 2008 року від позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 5500 доларів США в рахунок оплати за автомобіль ГАЗ 3302 414 СПГ, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.4).

Згідно довіреності від 04 листопада 2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатись автомобілем ГАЗ 3302 414 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим в Маріупольському МРЕВ 11 червня 2007 року. Зазначена довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам, з правом використання автомобіля за межами України за умови оформлення такого права у встановленому чинним законодавством порядку і дійсною до 4 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

За діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством угоди купівлі-продажу транспортних засобів мали здійснюватися у відповідності до вимог Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, які затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 228 від 31 липня 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 681/6969.

Як встановлено судом, між сторонами не укладався договір купівлі-продажу автомобіля, вчинений у письмовій формі, підписаний обома сторонами продавцем і покупцем, засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, який би містив усі істотні умови, необхідні для чинності такого договору купівлі-продажу, перед відчуженням, передачею транспортний засіб, що перебував в експлуатації і зареєстрований в підрозділах ДАІ, повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ, як того вимагають норми ст. ст. 202, 203, 207, 208 п. 3, 328, 626, 638 ЦК України, п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388. Такі вимоги є суттєвими умовами при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля і їх недотримання не дає підстав вважати, що такий правочин відбувся.

Розписка про отримання грошей в рахунок оплати автомобіля, на відміну від договору купівлі-продажу, не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

Крім того, згідно із положенням ч.4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначенні до експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі та інші засоби транспорту. Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх протягом десяти днів після придбання, одержання або виникнення підстав що потребують внесення змін у реєстраційні документи, в органах внутрішніх справ України.

Таким чином, право власності на автомобіль може виникнути тільки з моменту державної реєстрації. Ця норма є імперативною, тому сторони договору не мають права відступати від неї.

Як встановлено у судовому засіданні у реєстраційні документи власника автомобіля ОСОБА_2 після продажу автомобіля ОСОБА_1 зміни до державної реєстрації та обліку не вносились і це представником позивача не заперечувалось.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на автомобіль ГАЗ 3302 414 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль ГАЗ 3302 414 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяТ.С. Адамова