Постанова № 34670969, 20.09.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7125/13-а

2-а/405/544/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі : Дудко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ м. Сміли Управління МВС України в Черкаській області сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування протоколу по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати протокол в справі про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 423231 від 19.07.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказав, що 19.07.2013 року відповідачем було винесено протокол про адміністративне правопорушення. З вказаним протоколом відповідача не погоджується, оскільки не зазначено які докази з у справі про адмінінстативне правопорушення про те, що він стояв на відстані менше 100 метрів від знаку «Зупинка заборонена», також відсутні заміри відстані від знаку та фото-відеоматеріали скоєння ним правопорушення, у зв'язку з чим підстав для складання протоколу не було. Просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заяв та клопотань до суду не надав.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність ,допустимість ,достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 423231 від 19.07.2013 року.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач як дієздатна особа, що усвідомлює наслідки своїх вчинків в протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 1 № 267593 від 05.07.2013 року особисто зазначив, що тимчасово зупинився по службовому відрядженні, та не надав до суду будь яких тверджень та доказів на обгрунтування відсутності адміністративного правопорушення.

Формулювання складу адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП України) свідчить про те, що визначальним є факт порушення зупинки транспортного засобу, в той час як мотиви водія чому він допустив такий проступок, на склад проступку не впливають.

Крім того, як вбачається з адміністративного позову, позивач просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення, але адміністративне стягнення у вигляді штрафу накладається постановою про адміністративне правопорушення, а не протоколом про адміністративне правопорушення, а тому, саме постанова інспектора є кінцевим рішенням у справі, однак позивач у справі не просить суд її скасувати.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що оскаржуваний протокол не є кінцевим рішенням у справі, а відтак відсутні належні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 122 ч.2, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 158-163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ м. Сміли Управління МВС України в Черкаській області сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування протоколу по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. КіровоградаВ.В. Драний